Ось яке диво я побачив на дереві біля свого будинку 11.12.2011року.  Грибники, гайда до лісу. Зима нам не завада.

нові докази глобального потепління

Глобальне потепління загрожує американським пляжам 

Марiя Юнко 

Вашингтон 27/05/2009  У США минулих вихідних почався сезон літніх відпусток. Однак через глобальне потепління багато американських пляжів опинилися під загрозою. Один із них - на узбережжі Джекил-Айленду у штаті Джорджія. Десятиліттями узбережжя мальовничого Джекил-Айленду на півдні штату Джорджія приваблювало тисячі туристів.   Директор музею Джекил-Айленду Джон Гантер розповідає, що згідно з місцевою легендою, якщо ви хоч раз торкнулися піску на цьому острові - ви обов’язково сюди повернетесь.  Однак Джекил-Айленд змінюється на очах. З південного боку приливи збільшують піщану частину пляжу, натомість з північного боку океан відвойовує все більше і більше території.  Дейвид Іґан живе на цьому острові чотири десятиріччя. Він каже, що північне узбережжя зменшилось у нього на очах: «Це було популярним місцем для пікніків у 60-70-их роках. Сьогодні ви бачите тут залишки дерев у воді».  Втім професор Університету Еморі Ентоні Мартін каже, що це нормально для островів такого типу, оскільки вони постійно змінюються.  Берегова лінія, пояснює він, постійно змінюється через шторми, припливи, відпливи і навіть людську діяльність. Однак те, що відбувається із Джекил-айлендом привертає більше уваги. Острів зменшують припливи, які збільшуються через глобальне потепління, додає Мартін: «Льодяники тануть, внаслідок чого збільшується кількість води в океані. Також збільшується об’єм води через підвищення її температури, а це знову ж таки піднімає рівень океанів». Понад 60% пляжів Джекил-Айленду було втрачено за останнє століття. У своєму останньому звіті Агентство з охорони довкілля США застерігає, що підвищення рівня води в океанах затоплює низовини і розмиває дедалі більше пляжів уздовж середньо-атлантичного узбережжя. Наприклад, протягом останніх п’яти десятиліть Фаєр-Айленд щороку втрачав майже півметра пляжної території.  Науковці кажуть що, за наступне століття рівень води у морях може піднятися на шістдесят сантиметрів, що створить серйозну загрозу для мешканців узбережжя Атлантичного океану.

Ще на початку 90-х минулого століття з*явилися прогнози глобального потепління. Звісно в ЦЕ ніхто не повірив, лише дружно посміялися над вченими. Та ось ми вже живемо з ним, відчуваємо на собі коливання температури невластивої для наших широт, спостерігаємо природні катаклізми спричинені цим таки потеплінням.

Мені було цікаво натрапити на цю статтю (див. нижче) і дізнатися, що ми, тобто Земля, вже переживали подібні стрибки температури. Вона то переживала, а ось як ми переживемо?..

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Ученые обнаружили следы предыдущего глобального потепления

Международная команда ученых из нескольких университетов Европы, Японии и США завершила сбор и анализ данных из кернов в ледниках Гренландии. По результатам исследований специалисты сообщили о двух очень значительных температурных скачках, которые произошли во время последнего Ледникового периода полный текст

Источник: Cybersecurity.ru

 

 

 

   

Міжнародна команда науковців твердить, що на поверхні Гренландії крига тане значно швидше, ніж 7 років тому. Один з науковців сказав Бі-Бі-Сі, що з 2000-го року розтануло 1,5 трильйонів тонн криги.

У разі як розтане уся крига, що вкриває Гренландію, рівень океану на Землі може піднятися на 7 метрів, що призведе до затоплення багатьох низинних територій.

Автори дослідження, оприлюдненого в журналі «Наука», сподіваються, що їхні дані додадуть нагальності кліматичному саміту в Копенгагені у грудні.

За даними вчених, причинами танення льоду є, зокрема, нагрівання атмосфери Землі, що, за їхніми словами, узгоджується з ширшою картиною кліматичних змін.

Дослідження

Науковці використовували дані про погоду, супутникові дані та моделі поведінки криги у ході аналізу втрати Гренландією 273 мільярдів тонн криги щорічно.

Якщо розтане уся крига Гренландії, то рівень води в океані зросте на 7 метрів. За період 2000-2008 рр. рівень океану піднімався на 0.46 мм щорічно. З 2006-го року щороку він зростає на 0.75 мм.

Мішель Ван ден Брук, провідний дослідник з Утрехтського університету в Нідерландах, каже, що з 2000-го року «простежується чітке прискорення» танення криги. Він додає, що танення льоду значно посилили три поспіль дуже теплі літа.

«У разі як тенденція триватиме, я не можу сказати, але ми, безумовно, очікуємо, що у майбутньому клімат стане тепліший.»

Загалом рівень води в океані щороку зростає на 3 мм, переважно тому, що морська вода розширюється в результаті нагрівання.

Мальдівський уряд провів засідання під водою Підводне засідання уряду. Мальдівські міністри та президент країни занурилися на глибину шість метрів, щоби провести зустріч, присвячену глобальному потеплінню.

Кожного чиновника супроводжує інструктор з дайвінгу та охоронець. В океані члени Кабінету підписали звернення до всіх країн світу із закликом скоротити викиди вуглеводнів. Документ передадуть учасникам Конференції ООН зі змін клімату. Вона пройде в грудні у Копенгагені. На зустрічі планують ухвалити документ на заміну Кіотському протоколу. Експерти ООН твердять: вже до кінця століття рівень океану підніметься на 58 сантиметрів. Мальдивам це загрожує майже цілковитим затопленням.

Світовий банк прогнозує до 2020 року в Україні потепління на 1,5-2 градусів за Цельсієм. 

Про це повідомила головний економіст мережі сталого розвитку Світового банку, керівник звіту про світовий розвиток Маріан Фей, пише видання "Дело".

Вона зазначила, що зміна клімату найбільше загрожує країнам, що розвиваються.

За словами Фей, в Україні буде більша кількість опадів, однак вони будуть більш концентрованими, в результаті чого виникне висока ймовірність посухи.

"Це означає, що на місяць скоротяться зими", - зазначила Фей.

У свою чергу, директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Мартін Райзер підкреслив, що на глобальному рівні потрібно поєднувати зусилля, щоб мінімізувати вплив зміни клімату на світову економіку.

"Потрібно думати, як адаптувати економіку до змін клімату", - відзначив Райзер.

'Зволікання подібне до смерті' Генеральний секретар ООН Пан Ґі-Мун заявив, що одноденний самміт з кліматичних змін дав нового поштовху спробам приборкати глобальне потепління. Він додав, що з'явилася політична воля до укладення угоди на наступній зустрічі в Данії, що запланована на грудень. "Кліматичні зміни - це той виклик, що визначає наш час. Цей самміт сигналізує про те, що світові лідери мають твердий намір прийняти цей виклик і досягти угоди в Копенгагені. Багато лідерів говорили пристрастно та із занепокоєнням про руйнівний уплив кліматичних змін, які вже позначаються на їх країнах", - заявив на кліматичному самміті в Нью-Йорку Пан Ґі Мун. Реакція Сполучених Штатів Президент Обама застеріг учасників самміту про те, що історія судитиме нинішнє покоління, якщо воно не спроможеться контролювати зміни клімату. Він заявив, що попри зусилля та рішучі кроки деяких країн, проблема залишається надзвичайно гострою. "Це - новий день, нова ера. І я гордий з того, що можу сказати, що Сполучені Штати зробили більше задля популяризації "чистої енергії" та скорочення забрудення вуглекислим газом впродовж останніх восьми місяців, аніж у будь-який інший час у нашій історії. Ми здійснюємо найбільшу досі інвестицію у відновлювальні джерела енергії. По всій Aмериці підприємці споруджують вітрові турбіни та сонячні батареї. Це проекти, які створюють нові робочі місця та нові галузі", - заявив Барак Обама. Він також наголосив на необхідності угоди, яка дала б можливість усім країнам зростати та підвищувати рівень життя без загрози життю планети. Обіцянки Китаю Китай, якого вважають за певними стандартами найбільшим у світі забрудником, пообіцяв скоротити викиди двоокису вуглецю, за що колишній американський віце-президент і захисник довкілля Ал Ґор похвалив китайське керівництво. Виступаючи на самміті ООН, президент Китаю Ху Цзіньтао, заявив, що Китай готовий працювати з усіма країнами задля будівництва кращого майбутнього. Пан Ху виклав наміри, до яких готова вдатися його країна.

"По-перше, ми посилимо наші зусилля в енергозбереженні та покращенні енергоефективності. До 2020 року ми будемо намагатися суттєво скоротити викиди СО2 на одиницю ВВП у порівнянні з рівнем 2005 року. По-друге, ми активно розвиватимемо відновлювальні джерела енергії та атомну енергетику. Ми будемо намагатися збільшити частку неорганічних видів палива у первинному споживанні енергії до близько 15-ти відсотків до 2020 року. По-третє, ми будемо енергійно засаджувати нові ліси. По-четверте, ми прискоримо наші зусилля у розвитку екологічно-дружньої економіки з низькими викидами двоокису вуглецю та з багатообертним використанням ресурсів", - заявив президент Китаю Ху Цзіньтао.

ВВС.