Вже тиждень як в моєму дворі живе птах. Мабуть це галка, бо ворони чорніше, а мій з сірим черевцем.
Друзяка.
Помітив я його випадково, коли біля мене гепнулась перезріла слива. Задравши голову я і побачив того, хто мене бомбардує. Відстань між нами була десь з півтора метра, проте злодій мене не лякався, а знай собі плигав по гілках та ласував сливами. Потім я помітив, що він кульгає на одну лапу - мабуть десь забив чи кішки допомогли, не знаю. Пройшов день, потім другий, а птах кожного дня сидів на абрикосині, що поруч зі сливою та з цікавістю спостерігав за життям у дворі. Поруч на землі постійно лежить моя стара кішка. Це йому на руку, бо вона така стара, що вже немає жодного ікла - повипадали. Якось вона випадково піймала маленького горобчика (скоріше сам звалився) і так мучилася щоб його проковтнути,що аж плакала, я не жартую. Насилу з'їла. А такого велетня їй вже не здолати. Щоправда є молода кішка, проте вона постійно десь на гульках та вагітна - це заважає ганятися за жертвами. Тому моєму новому сусіду затишно.
Стара кішка (років 20).
Ще через кілька днів він насмілився на стільки, що почав відпочивати у дворі на огорожі. Навіть поруч з кішкою. На жаль фотографував здалеку, щоб не злякати обох, тому збільшення вкрай погане.
Тихенько підкрався 
.
Сьогодні він теж на старому місці - сидить, дзьоба роззявив, жарко таки. Поставив поруч кухоль води. Той дивиться, голову на бік схиляє, очима кліпає але не йде. Мабуть літає до колонки, там батько йому і хліба дає.
Жарко...
Отакі в мене справи. Птахи наші друзі. Ну й таке інше. 
Пробиотик 2012 ©.
================================================================================================
