Звір щастя
- 09.11.10, 15:01
- Стих_и_я
Я щастя бачила:
Повір,
Воно,
Немов би дикий звір,
Поволі стиха підійде,
Підластиться – і відірве
Від серця ласого шматок.
Лиш ти його рукою – торк,
Вмить відсахнеться, і – лови,
Як не шкода і голови!
Не здоженеш,
Хоч тут було,
І ще тремтить в руках тепло.
Вже розглядаючи сліди,
Згадаєш ніжний плин ходи,
Очей здичавілий бурштин,
Та, може, декілька шерстин
На спомин ласки хижака,
Легких, як пух,
Змахне рука –
Й виттям ледь чутним звідусіль
Покличе втрати гострий біль…
І запевняти, що нема
На світі щастя –
Вже дарма.
Я щастя бачила.
Повір,
Воно і справді
Дикий звір.
16