печальный итог
- 17.12.09, 14:27
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Мой комп заглючил и замолк.
Теперь на блоге будет тихо.
Такой вот каверзный итог!
Переживання, які в пориві єднання
Воз'єдналися собі і дають зізнання
Почуття померлі, чи живі?
Важливо! Всі неправі!
Бо кажуть для добра, чи для забави,
Брехня та не лікає для розправи.
Хто ж був правий, а хто неправий,
Хто був щасливий і нещасний.
Нове життя - це другий шанс, що дала доля,
Нове життя - його отримать в твоїй волі.
Болить не тіло не душа,
Болить лиш те, що не змінило
Твоє чи інше, блять, життя.
Совість - так це називають.
Адже без наслідків нема початку,
А без початку нема кінця...
Ми всі помрем і всі ми брешем,
І ми всі брешем, що помрем.
І кажем, що в кінці нема початку.
А де ж тоді наслідок кінця?



Вольнолюбивая волна, Ревущая, в уборе пенном,
Опять, с упорством неизменным,
Штурмует в яростном пылу
Консервативную скалу,
Но каждый раз она разбита
Невозмутимостью гранита.
Ты с расстоянья наблюдаешь
За этой битвой вековой.
С теченьем времени, ты знаешь,
И камни сточатся водой.
Что ваше мне презрение,
Что ваши мне слова?
Любовь – мое затмение,
Любовь всегда права,
Пока она жива.
Она всегда жива.


фото Hatali45
Снег на крышах,
На деревьях…
Стало чище,
Боль в коленях…
Хорошо что гололёда нет.
И мороз…
Почти не слышен…
Он слегка
Лишь в уши… дышит.
Снег хрустит,
Как будто…
Разгрызаешь… леденец…