Як відомо, після акту громадянської дії кілької українських хлопців, що пошкодили ідолище Ульянова-Лєніна на Бесарабці в Києві, лєнінофіли зайойкали про те, що той бовван є пам'яткою бозна якого значення.

Проте це - неправда. Іншим словом - брехня. Бесарабського Ілліча нема не лише у списку ЮНЕСКО, але і у Державному реєстрі нерухомих пам'яток України (постанова КМУ від 27 грудня 2001 р. N 1761), який відносить до таких пам'яток у місті Києві лише наступні об'єкти:

"Аскольдова могила
Комплекс споруд Києво-Могилянської Академії (ансамбль Братського монастиря)
Монумент на честь надання м. Києву Магдебурзького права
Будинок, у якому жив і працював Т. Шевченко
Будинок, у якому жив Т. Шевченко
Будинок, у якому жив М. Лисенко
Комплекс споруд Національного університету імені Т. Г. Шевченка (Університет Святого Володимира: головний корпус ("червоний корпус"); перша чоловіча гімназія ("жовтий" корпус)
Будинок, у якому жила Леся Українка
Будинок Державного академічного театру російської драми імені Лесі Українки (Театр Бергоньє), де відбувся перший виступ української професійної трупи М. Кропивницького
Споруди Колегії Павла Галагана
Головний корпус Національного політехнічного університету "Київський політехнічний інститут"
Будинок, у якому жив письменник М. Булгаков
Будинок, у якому жив археолог В. Хвойка
Будинок першого приватного музею Богдана і Варвари Ханенків
Будинок Київського музею російського мистецтва, де містилася приватна колекція М. Терещенка
Будинок Національного музею образотворчого мистецтва (Київський художньо-промисловий і науковий музей)
Байкове кладовище
Будинок, у якому жив М. Грушевський
Будинок Президії Національної академії наук
Будинок Педагогічного музею, у якому працювала Українська Центральна Рада
Комплекс споруд Національної кіностудії імені О. Довженка (Кінофабрика ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління)
Комплекс садиби Інституту фізіології імені О. О. Богомольця Національної академії наук
Комплекс пам'яток на місці масового знищення мирного населення та військовополонених в урочищі Бабин Яр під час гітлерівської окупації
Меморіальний комплекс парку Вічної слави
Меморіальний комплекс на честь загиблих мирних громадян і радянських військовополонених на місці розташування фашистського концтабору
Меморіальний комплекс в пам'ять жертв політичних репресій 1930-х років"

Тому затриманим - волю, "іллічу" - смітник. Якби ви побачили на своєму подвір'ї пам'ятник Пол Поту, Чикатіло, Гітлеру, Лєніну, Сталіну чи іншому маніяку, напевно ви б його теж прибрали.

З Майдану.

Підписатися на підтримку хлопців, що розбили Лєніна, можна тут:
http://www.petition.org.ua/?action=view&id=217269

сьогодні зранку кілька націоналістів пошкодили пам'ятник Лєніну, що стоїть неподалік від київської Бесарабки.
день вибрали символічний: сьогодні - день народження головнокомандувача УПА Романа Шухевича.
за виконання указу Президента України, виконавців забрали у міліцію.



фото звідси http://www.sprotiv.org/?cat=news_ukraine&id=1246347720

UPD: відео http://www.youtube.com/watch?v=anMRtvDy_kU&eurl=http%3A%2F%2Flj%2Dtoys%2Ecom%2F%3Fjournalid%3D5506065%26moduleid%3D37%26preview%3D%26auth%5Ftoken%3Dsessionless%3A1246366800%3Aembedcontent%3A5506065%252637%2526%3A5d2c27&feature=player_embedded

Марк Твен называл "Умирающего льва" «самым грустным и самым трогательным каменным изваянием в мире». Высеченная в скале скульптура посвящена швейцарским гвардейцам. Более шестисот гвардейцев стали жертвой толпы, осаждавшей Тюильри. Отряд составлял дворцовую охрану Людовика XVI, последнего французского монарха.

Когда разъяренная толпа прорвалась к дворцу, Людовик приказал "не стрелять" гвардейцам. Так он хотел показать, что даже в такой ситуации не желает стрелять по своему народу. Красивого жеста, равно как и жертвы верных гвардейцев, погибших без сопротивления, толпа не оценила. Более того, тогда еще молодой Наполеон, наблюдавший осаду, был возмущен "неумелостью" гвардейцев, и считал, что надо было палить по наступающим из пушек. Так погиб монарх, и вместе с ним его верные гвардейцы. Памятник говорит и о павших гвардейцах, и об ушедшей монархии.

Одного из гвардейцев, Карла Пфюффера, миновала расправа, он в это время отбывал в Люцерне отпуск. Он и стал инициатором памятника гвардейцам. Потрясенные трагедией, проект поддержали некоторые монархи других стран, оказала помощь и Россия.

Но воплотить в камне память о подвиге гвардейцев удалось только после того, как Швейцария стала независимой, под властью Наполеона подобный памятник был невозможен.

http://art.1001chudo.ru/switzerland_1265.html

Гуляем у Золотых Ворот, зашли в музей, что открылся на территории памятника.

Внутри висит инфодоска , на которой написана краткая история памятника. Внизу - коробка голосового информатора. Четыре кнопки - укр, рус, инглиш, дойч. Нажимаешь  - голос рассказывает то что написано на доске.

Стою, значт, читаю, голос молчит, выключен. Подходит охранник, осматривает меня с головы до ног, подходит к информатору, секунду раздумывает, включает АНГЛИЙСКИЙ (!) текст, и с чувством выполненого долга уходит.

Я так и не понял, это что был, КОМПЛИМЕНТ? :-)

Взгляните на фотографию ниже.
Узнаете кто это?

Все мои друзья и знакомые называют его Архимедом, а это оказывается совсем не он.)))

Вчера в интернете по поисковику искала одну картинку и зашла на сайт с памятниками, а там оказался наш '' Архимед" с надписью внизу - Гончар, бронза, 2001г.
На том сайте написано, что автором этого памятника есть Николай Зноба.
Его дипломная работа "Истоки" посвящена была теме Трипольской культуры и представляет фигуру старинного мастера-гончара, который держит кувшины, созданные археологически достоверно, из которых выливается вода.
Данная работа победила на архитектурно-скульптурном конкурсе и стала действующим фонтаном в Оболонском районе г. Киева.
Может, конечно, это и действующий фонтан, но я ни разу не видела, чтобы
он работал. Хотя воду я в нем видела, когда на улице пройдет сильный
дождь.
А вообще есть и положительные стороны у этого памятника:
1)он украшает площадку перед входом в юный техник;
2)возле него есть лавочки, где можна посидеть;
3)его многие знают и он служит одним из ориентиром по улице Г. Сталинграда;
4)он хорошо смотрится на фотографиях;
5) да и привыкли мы к нему.

Видел конечно этот памятник не раз, но задумался только вчера: это что ж такое - вроде и Родина и мать, а лицо у нее отнюдь не женское. И бицепс - трицепс такой то не каждый мужик таким похвастает. Оно то в пронципе понятно - такой меч и щит держать  - недетское дело. Снова поразился размаху сооружения, полез в нет узнать фактов.

[ Читать дальше ]