хочу сюди!
 

Маша

50 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 37-65 років

Замітки з міткою «війна»

Нові правила користування громадським транспортом

Почув сьогодні нові правила користування наземним громадським транспортом (в тому числі, наземними станціями метро) у столиці. Тепер під час повітряної тривоги громадський транспорт зупиняється, пасажири повинні вийти на вулицю і перейти до найближчого бомбосховища.
Цікаво, а що робити, якщо поруч нема укриття або якщо воно зачинене? А ще не розповіли, як водятли маршруток будуть розпізнавати де свої пасажири, а де інші перехожі? Чи потрібно буде додатково оплачувати проїзд, після екстренної висадки?

Зрозуміло, що такі заходи виправдані. Однак для початку потрібно, шоб було достатньо укриттів, а їх мало. І це не йде мова про їх якість. Ті ж підземні паркінги — сумнівне сховище.

За таких умов про поїздки можна навіть і не мріяти. Ну шо ж, в умовах війни все одно незручно фоткати та фільмувати, тому й так було не до поїздок. Просто тепер перешкод стало ще більше.

Українська музика 1893







50%, 1 голос

0%, 0 голосів

50%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Українська музика 1892







0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

100%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Шоста скумбрія




Анна:
Під 70 полонених закатовано і страчено цапами, а підтримка і допомога потрібна Лєнкє, бо вона невдачно розсунула ноги. Тому журнашлюхи розсунули разом з нею і забили весь ефір свою промеженою.
Алена Хлевная-Андреева:
Шановні жінки, не впрягайтесь ні в які флешмоби по захисту якихось там поз.
По-перше: це вульгарно і не робить Вас жіночніше. По-друге: Вас використовують для підміни понять.
Нікому та поза не впала, вся претензія до того, що з людини, яка першою втекла ще до початку війни, нікого не попередивши, знаючи про страшне, тепер роблять героїню і ікону жіночності ті відволікають від страшного сьогодення та прорахунків влади.
Краще поклоніться тим жінкам, які на передовій. Подякуйте їм та допоможіть волонтерством.
Mason Lemberg:
Вчора більше 50 сімей втратили сина, батька, брата, багато хто - годувальника.
Сотні згорьованих жінок, які щодня чекали звісток від рідних чоловіків з пекла полону, в який їх "евакуювали" 2.5 місяці тому, більше ніколи не почують і не побачать своїх чоловіків, синів, батьків, братів.
... і в цей час якійсь ш...., не знаходять нічого кращого ніж фоткатися з розставленими ногами. Всунули в цю брудну історію навіть поліцію і держпідприємства.
Ви хоч розумієте в яку моральну безодню летить суспільство?
П.С. мені на.ать на пози, фотки і все інше. Не це важливе в даний час.
І не цій "леді" потрібна підтримка сьогодні.
Будь ласка, не підіймайте шум, не поширюйте інформацію, зайвий розголос може зашкодити обміну валют
Dana Lanskaya:
Чого ви шумите через ті курси?
Радіти треба!
Колись за 1 доляр можна було придбати 3 скумбрії, а зараз завдяки найвеличнішому лідеру Володимиру Олександровичу, вже на 6-ту йдемо!
Hawthorn Healing:
Журнашлюхі так старанно розсувають ноги у ze-флешмобі, наче ми не в курсі, що це їхній фах.
Hellis:
шоубиз тоже борется за место под солнцем. Не раскорячишься - могут лишить эфира и сцены. Жисть - жестянка....
Solomon Samsonovich:
А пам'ятаєте як під час війни якийсь президент назвав жіночку з мікрофоном у лапці "дорогенька" і у наріду ледь ср@ка не відпала у намаганнях знести владу. Оце часи були. Не те шо сійчас.
Правда грьобане зелене б#дло? А ну, розсунь ноги, покажи протест для найвеличнішого...
КиївМіськБудда:
Зеленський пропонував провести наступне Євробачення в Маріуполі.
Я пропоную провести наступний з'їзд Слуг Народу в Оленівці — незалежно від того, чи буде вона на той час звільнена, чи ні.
Дід Микола:
Їхня передвиборча кампанія в 2019 була побудована на суцільній брехні.
Вони брехали, що не було ніякої спецоперації по вагнерівцям.
Вони брехали, що немає ознак підготовки ворога до нападу, запрошували на шашлики, а самі в цей час евакуйовували свої сім'ї.
Вони брехали, що це не здача в полон на тортури і смерть захисників Маріуполя, а спецоперація з їхнього обміну.
Вони брехали ... брешуть, і будуть брехати.
Чому?
Бо українці радо вірять цій брехні.
Бо українці їх заохочують тим, що убудь-яка брехня їм "сходить з рук".




Українська музика 1891







0%, 0 голосів

100%, 1 голос

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

На фронті загинув Гліб Бабіч. Світла пам’ять ...





Дмитро Чекалкін

На фронті загинув Гліб Бабіч.
Воїн. Поет. Волонтер. Справжній Герой, який назавжди лишиться в серцях і пам'яті українців!🕯
«Все буде – чи тут, чи десь. Бо доля – вона строката.
А світ вміщається весь на дні рюкзака солдата».
Петро Порошенко:
Гліб Бабіч – воїн і поет. Любив Україну понад усе. «Не вмирай за неї – вбий за неї!», – це також його слова. Десятки знищених орків, в цілому – шість років на фронті, п'ять ротацій. Здавалося б, береженого й Бог береже. Тому звістка про загибель Гліба розірвала вечірню тишу, неначе грім – ясне небо.
Гліб Бабіч очолював «Братів по зброї» і залишиться у моїй пам’яті найкращим побратимом. З того часу, як познайомилися з ним у Катеринівці в 2018-му – на позиціях 10-ї гірсько-штурмової бригади.
Важко. Дуже важко втрачати близьких людей… Гліб Бабіч один з моїх найближчих… Складно сказати про війну ємніше, ніж вмів вимовити він. Глибоко, талановито, і до самої суті…
Світла пам’ять тобі, друже Глібе…

Юрій Бірюков

В голове сумбур, каша и ошметки каких-то фраз, а обрывки нервов нужно связать в кучку и написать пост.

Обожаю тебя…

Вот обожаю твой талант и ум, изобретательность и ворчание, трудолюбие… трудоголие? и лень.

Обожаю твою настойчивость заставить меня послушать твои песни, которые я не воспринимаю, но слушаю и признаю талант.

Обожаю твою нудность, с помощью которой ты заставлял меня хоботить твоей бригаде всякое. Правильно, ведь твой позывной “Лентяй” – тебе нужно было шевелить меня. Ты умел.

Обожаю твои проекты, которые теперь будут служить памятью тебе. “Локи”… ты так хотел довести этот проект до ума, но не успел.

Обожаю тебя…

Только не вздумайте писать эту гнусь “Герои не умирают”, крайне прошу. Хотя… Да, Герои не умирают. Они, блин, гибнут. И ты сегодня погиб.

Легкой дороги тебе, брат.

Олексій Петров

Друже Гліб…

Три года назад, ты попросил сделать этот снимок! Там, на Каменной могиле под Мелитополем. В том месте, которое всегда будет помнить, как гудит степь под копытами скифской конницы.

Ты сидел на тысячелетнем камне и смотрел куда-то вдаль. Я никогда тебя таким раньше не видел! И уже больше, к сожалению, не увижу.

Ты ведь какой был? Всегда в эмоциях, движении, творческих планах… А тут! Замер и уставился взглядом куда-то вдаль! Минута, две… пять! Сидел, не шелохнувшись. Словно чувствовал, как ветер проносит мимо тебя эпохи и память о великих воинах! И ты Глеб, был ВЕЛИКИМ ВОИНОМ…

Прости брат, что тогда не настоял. Не поспорил с тобой до скандала. Не отговорил… Да и невозможно было отговорить тебя, если ты заболел идеей! Никто бы не смог… отговорить!

Спи спокойно, Гліб Бабіч… Воин, друг, ЧЕЛОВЕК!

Віталій Гайдукевич

“…У мене є ідея, скажи, що думаєш…”. Здається, ми тоді взяли по каві, і Гліб, ретельно добираючи слова, почав розповідати про Мольфара. Показав текст, сказав, що тут має бути відео, але він не уявляв, що це має бути за картинка, так щоб АЖ…

Я мав в голові ідею відеоряду – вона крутилася з літа 2014-го. Розповів. Виявилося, що воно було десь дуже близько… Тільки в моїй уяві Мольфар піднімав з полів воєн різних епох Воїнів і збирав їх біля вогнища. Княжих, козацьких, повстанських, визвольних, нинішньої – усіх мав піднімати Мольфар і вести до кола Воїв. Така собі наша версія Вальгалли…

Ми сиділи і перебирали рядки, слова і підставляли під них образи – мурахи йшли шкірою – Мольфарів біль відчувався фізично.

Гліб казав, що це не має бути кліп, скоріше, мікроновела на хвилин 15. Чоловічий мовчазний вий, коли назад не обернеш…

Шукалися режисери, оператори, команди, фінанси – важка історія, не кожен здатен прожити Мольфара і померти з ним.

Гліб хотів встигнути. Йому було важливо, щоб Мольфар вийшов на поле бою… Встиг.

Сьогодні йшов Мольфар по полю бою…
І вони зустрілися…
Гліб Бабіч і його Мольфар…
Прощавай, друже. Ти був справжнім.

Ірина Геращенко

Гліб… Такий скромний, що важко знайти фото з нашої сотні поіздок на фронт, де він в кадрі.

Настільки справжній, що коли брався за щось – облаштування військового побуту, розвідка, бій, організація відрядження, волонтерство, акція, військове завдання, ми знали, що все буде чудово.

Його дуже любили в нашій команді та шанували в Армії.

Мені здається, немає такої бригади, де б він не побував, куди б не привіз допомогу. Й немає такого містечка на Донбасі, куди б він не доїхав. Й це він прибивав першу табличку з назвою Нью-Йорк, селища на Донеччині.

Це він знаходив найзапашнішу полуницю і найсмачніші абрикоси і яблука, які ми привозили на фронт. Разом із військовим обладнанням, на яке він допомагав збирати донати всі ці роки війни.

А ще Гліб писав дуже глибоку поезію. І знявся в кліпі на свою пісню, де він був Святим Миколаєм. І важко знайти більш органічного добряка з мішком подарунків, аніж був він….

Гліб… це неправда, і ми, Європейська Солідарність, відмовляємося в це вірити.

Знай, ми тебе дуже любили.

Найщиріші співчуття твоїй родині Гліба Бабіча. Вічная пам’ять.








Українська музика 1890







100%, 1 голос

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Українська музика 1889







0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Українська музика 1888







0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

100%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.