Замітки мої думки

Замітки з міткою «мої думки»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Alyana

Мысли...

16.07.10, 12:07
мої думки

Нет смысла ворошить угольки угасших чувств.

Их залило ливнем горьких слез и они больше никогда не вспыхнут ярким пламенем.

Они отгорели свое и теперь требуют покоя.

Не стоит пытаться их выбросить ибо они являются частью жизни.

Просто не трогать, а время само укроет их пеленой забвения.

А потом будет новый огонь....

Коментарі: 124

Oliviya

Отрутою в долонях краплі сліз.
Прозорі, чисті, сяють,– але мертві…
Пронизані очима вже наскрізь
Холодної самотньо-злої смерті.

Ти обніми мене й не відпускай
Допоки небо світиться зірками,
Допоки сонцем сяє небокрай,
Або вмивається солоними дощами.

І хай навкруг танцює танго знов
Хоч тисячу смертей в вогненнім колі,
А я із їхніх кам’яних оков
Все вириватимуся впевнено на волю.

Ти обніми. І що тоді мені
Все те, що доля у сльозах віщує!
Я виживу у будь-якім вогні,
Лиш ти будь поруч, будь лиш поруч… чуєш?!

Не відпускай! Сховай мене від них!
Я хочу жити! Хай остання в серці
Ця мить у нас… Та ти перетвори
Ту мить у вічність, непідвладну й смерті!

Коментарі: 21

Oliviya

Так і лишишся

Відпусти моє серце – воно не твоє,
я його не віддам тобі, чуєш?!
Не цілуй так зрадливо уста і плече,
я ненавиджу, як ти цілуєш!

Навіть думати в душу ввірватись не смій, –
не злетиш ти до неї, пропаща,
і не треба повторювать знов "він не твій", –
я ж тобі не повірю нізащо.

Я всміхатися навіть сльозами журби
буду знов, бо він поруч зі мною,
а ти плач, бо була самотою завжди,
Так і лишишся ти самотою.

Коментарі: 47

Oliviya

Погойдаюсь

Опівночі підкрашу очі, губи
й на місяцеві полечу гойдатись,
бо там у небі гарно так, до згуби,
бо там від буднів можу заховатись.

І хай усі говорять, що я відьма,
І від моєї тіні хай втікають,
а я скажу вам, що я з ними згідна,
хоч місяця в кишеню не ховаю.

Протру його із зорями до блиску,
щоб відбивались у очах чарівно,
щоб чи далеко щастя, а чи близько
до мене привели його все рівно.

Я погойдаюсь з нічкою тихенько
і порахую зорі нашвидкоруч,
а раптом віднайде моє серденько
оту єдину, що з твоєю поруч.

Коментарі: 37

Oliviya

-------------------------------------------------

Я мовчки читаю молитву
                                       очима.
Життя стало полем для битви,
                                       а я
Немов течія, що несеться
                                       нестримно
І вже не скінчиться, здається,
                                       війна.

Живих у війні цій немає,
                                       ні мертвих.
Німим полем бою гуляє
                                       та мить
Безумних ідей, для яких ми
                                       не жертви,
А тіні, що стати не встигли
                                       крильми…

Жорстока війна без надії
                                       з собою…
Пронизливий вітер знов тліє
                                       в висках.
Запалюю душу розмиту
                                       свічою...
І знову читають молитву
                                       уста…

Коментарі: 34

Oliviya

Сім бажань

Як же добре блукати улітку
Досхочу лісовими стежками.
Я знайду запашну семи квітку,
З різнобарвними що пелюстками.

Поцілую пелюстки зірчасті
Й сім бажань я у них загадаю:
У БЛАКИТНОЇ – радості й щастя,
В ТЕМНО-СИНЬОЇ – снів небокраю.,

В БІЛОСНІЖНОЇ ніжності й ласки
І незгасних надій я попрошу,
У БУЗКОВОЇ – справжньої казки,
Де в житті море друзів хороших,

У ЧЕРВОНОЇ – звісно любов’ю
Щоб палало щасливе серденько,
У ЗЕЛЕНОЇ миру й здоров’я,
А у ЖОВТОЇ – усмішок жменьку!

Я б пелюстки пустила за вітром,
Але все ж не посмію їх рвати,–
Раптом ще хтось знайде семиквітку
Й сім бажань схоче теж загадати.

Коментарі: 65

Oliviya

*******

Втомився? Стільки мабуть клопотів й проблем…
Сідай, я напою тебе гарячим чаєм
Із липою, мелісою і чебрецем.
Про все забудь, нехай душа відпочиває.

Ти по краплинці, мов п’ючи богів нектар,
Відчуй як сила струменем тече по венах,
Як хочеться всміхнутись просто так, без чар
І просто ще раз пригорнутися до мене…

Я не питатиму тебе вже ні про що,
Помовчимо з тобою, порахуєм зорі
Чи просто слухатимем теплий літній дощ,
Якщо заплаче раптом небо неозоре.

Ти відпочинь. Закривши очі, відпусти
Усі свої думки, хай вільно політають.
Відчуй на смак життя… відчуй на дотик сни…
Ти лиш прийди. Я напою тебе гарячим чаєм…

Коментарі: 35

Oliviya

Кава

Догоряє літо…
Ним ще сни зігріті,
Та осіннім вітром
Пахне вже в повітрі…

Філіжанка кави
У кафе старому,
Зайчиком ласкавим
В моїй чашці промінь.

Був би ти навпроти
З ніжними очима —
Зникли б всі турботи
Там десь за дверима…

На кавовій гущі
Погадаю трішки…
Може стріну тут ще
Я твою усмішку,

Може тут навпроти
Сядеш ти на лаву,
Ну а зараз поки
Тільки я і кава…

Коментарі: 28

Oliviya

Уві сні

Я оживаю тільки уві сні…
Так добре в ньому – світ немов добріший
Всі ті ж слова, і ті ж немов пісні,
А серце б’ється радісно частіше.

Мов ті ж обличчя, очі і уста,
Та як вони усмішками іскряться!
І двох сердець мелодія проста
Так щиро ллється відголосом щастя.

Я оживаю знову уві сні
Як сумерки цілунком доторкнуться
Моїх очей… як зорі чарівні
У висохлі уста життям ввіллються…

Тоді я доторкаюсь тих нот,
Які не смію наяву любити,
Які зціляють душу від незгод,
Щоб хоч якесь було бажання жити.

Коментарі: 24

Oliviya

Так хочу

Так хочу в небо пташкою злетіти
І розігнати сумерки крильми,
Щоб тільки радість щиру залишити,
Без тої заздрості, що стільки між людьми.

Так хочу піснею у вись піднятись
І залишити там любові слід,
Щоб потім в усмішках ясних купатись
І сонцем умиватися як слід

Хоча… я так хотіла б поміняти
Це сонечко на блиск твоїх очей…
Так хочу іноді тебе обняти
Крізь сірість днів і сутінки ночей…

Із чашки долі хочу, все змінивши,
Отруту, що так знищує цей світ,
Розлити в прірви – може, отруївшись,
Вони йому збудують щастя міст?!

Коментарі: 39