Віра в сон, що ходить поміж нами Про любов, шалену до нестями Яку показують в кіно, коли звучить сумна мелодія Марафон, літають дні за днями Знов і знов, усе життя і прямо... Она шла по улице и улыбалась. Нет, не шла – плыла, плыла как что то невесомое, неземное.. Было такое чувство что все вокруг сказочное не реальное. Ведь такого счастья не может быть в реальности. Ей хотелось петь, танцевать, смеяться и плакать одновременно! Люди на улице, проходя мимо, оборачивались ...
Читати далі...