//частично навеяно вчерашней заметкой Штирлица, ну и спасибо П. Тичине за оригинал.
//Судить не строго – это скорее прикол, чем стихотворение. Написано без какого-либо умысла и контекста.
Я УТВЕРЖДАЮСЬ
Я блогер єсть, якого слова сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила!—
а сила знову розцвіла.
Писати щоб — ні в кого права не питаюсь.
Писати щоб — я всі кайдани розірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я пишу.
О ТОПе мій! Усіх ти пожираєш,
ти вішаєш ярлик туди й сюди,
і теми з пальця знову висмоктаєш
навіщо, ну скажи навіщо йти туди???
Ти думав, що тобою весь з'їдаюсь?
— та, подавившись, падаю в тупу…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я пишу.
Я блогер єсть, якого Слова сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а сила знову розцвіла.
Нехай ще в мінусах я — не стидаюсь,
гляджу їх, мов пшеницю ярову.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я пишу.
Із мінусів — нове життя заколоситься,
що з нього світ весь буде подивлять,
Яка ж тут тема! Як тут все чітко!
Ну як же ж не писать?
І я пишу, крильми я розгортаюсь,
своїх орлів скликаю, кличу, зву…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я пишу.
Я блогер єсть, якого Слова сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила!
— а сила знову розцвіла.
Блогерська рать, тремти! Я розвертаюсь!
А ТОПу ж я кладу - дошку цю гробову.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я пишу.
