Після тяжкого робочого тижня, нагнітання невтішних новин від брехливих політиків і повсякчасного очікування світлого майбутнього, тілу хочеться відпочити, мізкам перегрузитися та розслабитися... Тож одного вихідного ранку, взяли в руки кольорові олівці, дитячу книжку-розмальовку, фарби з пензликом та білого (спеціального) слона-копілку, і заходилися малювати...  Ось що з цього вийшло:

  

Взагалі, рекомендую всім... Дуже розслабляє, дає відпочинок душі у наш час новітніх технологій та дурацьких, надуманих нами ж, проблем. Таке корисне окунання в дитинство...

Пориньте і ви! Рекомендую! І всього найкращого!

Чому легкий?

Тому що неділю вдалося провести так, як зручно і приємно мені, а не комусь.

Завдяки цьому Некрот Олександр Анатолійович добре відпочили і нині радісно накидаються на улюблену роботу. Точніше, декілька робіт, з яких 100% улюблені.

А з колишніх помилок, імовірно, вдалося зробити правильні висновки.

І я думаю, автор вірша й цілої збірки за назвою "Вперед - на граблі"  більше на них (тобто на той с/г інструмент) на наступатиме.

А проекзаменують мене уже найближча неділя і новорічні свята.

І якщо хочу, щоб наступний понеділок та перший день 2009-го теж були легкими днями, то... все в моїх руках і в моїй волі.

То й слава Богу!

Народ, в мене така проблема, мої поїхали святкувати Миколая в інше місто і хата вільна. Підкажіть як можна скористатись такою можливістю? Бо в мене геть фантазії немає. 

Ой,старі кістки ниють,радикуліт зомучив,але ж мушу я і вам понадоїдати своїми розповідями,пра?Словом,можете сильно дивуватись,але була я в горах перший раз(пускаю сентиментальну сльозу))))

День 1 -- перед тим всю ніч не спали,бо весь попередній день їхали в поїзді і не сильно змучились.Зраненька пішли до церкви,бо їздили з християнською організацією,потім сніданок,погуляти,ля-ля-ля,словом,самі знаєте.І по обіді пішли на гору)))Все ніби й нічого,але поки йшли вниз - загубилися(я,подруга і її коханий) Спустилися з величезної скали.а тут,бац, -- і річка,що Прутом зветься)))Мости повінь позносила,перебратися ніяк -- весело було. Потім місцеві викликали МНС,ми по пояс в воді,тримаючись за трос,щоб течія не знесла(бо подруга,наприклад,плавати не вміє)переходили ріку Потім,на другому березі мій телефон впав на каміння і ледь не булькнув в воду назавжди.Місцеві,дивно нас оглядаючи,повідомили,що з тієї скали,звідки ми практично на зубах спустились,бо схил 80 градусів,а деревця ріденькі,тільки за це літо зняли 6 трупів))) І взагалі,це дужжже небезпечний спуск, а ми живі-здорові(синяки і ранки я не враховую))Потім,мокрі,ми добралися до своїх,випили кави,бо їсти вже не могли і ще пів ночі сиділи надворі балакали)))

Ну як,весело я провела,на вашу думку,свій перший в житті день в Карпатах?

Як Ви боретеся зі спекою? (Опитування шляхом голосування)

... для Вас:

От і прийшов благословенний день - п'ятниця.

А крім того, на складі інвентаризація, тому робочий день в нас лише до 14-00.

Кра0е не придумаєш.

А на наступний тиждень на п'ятницю я собі заробив відгул, отож відпустка буде на 1 день більша.

А тоді чекють мене теплі води, що омивають місто-герой Очаків, шашлички з осетра, які прекрасно там готують......

Залишилось лише відпрацювати 4 дні і на моря.......

А!!! Забув. перед тим потібно відвідати прекрасне Полісся. Ліс, річка, риба (окунь, сом, щука), гриби і житня горілка

Тому ви тижні зо два не побачите мене на блогах. Їду, знаєте на моря. І всі, кого вже задовбала моя українська позиція будуть дихати з полегшенням і відпочивати від виснажливих дискусій.

А я ж натомість не побачу рідного монітора і не буду з вами мати ніякого зв’язку. Але відпочинок — діло святе. Я так довго його чекав, що аж перевиконав норму своєї роботи. Тому до зустрічі, обіцяю привести нові враження, нові тексти і все-все, що може вміститися в моїй голові.