Нацбанк решил вывести из оборота монеты номиналом 1 и 2 копейки. Банкиры утверждают, что их производство убыточно для государства, к примеру, чеканка одной копейки стоит 16 копеек.

В НБУ признают - копейка и две уже лет пять как не возвращаются в банковскую систему. А это значит они - лишние. Но вот изъять мелочь - не так то просто. К сожалению Нацбанк не может это сделать самостоятельно, - утверждает директор департамента внешнеэкономических связей НБУ Сергей Круглик. Нацбанк уже предоставил Кабмину все предложения, но прежде правительству было не до изъятия мелочи. И копейка обесценилась настолько, что, по исследованиям Нацбанка, 93 % украинцев уже не принимают ее на сдачу.

 

Або "експерти не бачать економічних причин падіння гривні".

«Теорія хаосу» стверджує, що всі речі, що відбуваються, на перший погляд, випадково, насправді є невипадковими. Ось і хаотичний рух молекул є хаотичним, але в суворо окреслених межах.  Тобто, молекули рухаються хаотично, але за якимось Вищім Законом. І Юра Луценко, мабуть піддавшись дії цього таємничого Закону, теж, «абсолютно випадково», не рік тому, не півроку, а саме зараз, винирнув зі звинуваченнями Національного Банку України та порадою сушити сухарі для підлеглих Президента.

Так само, «абсолютно випадково», й секретаріат Президента «обратил внимание общественности, что Луценко не привел никаких фактов, подтверждающих его слова о противоправной деятельности руководства Нацбанка и секретариата главы государства».

А й справді,  які можуть бути факти? Що може протиставити Луценко заяві секретариату?

Для цього потрібно подивитись на цей ціновий графік.

...

Що означають всі ці «загогулини»...

«Зелена лінія»  – це, як всім зрозуміло, щоденний графік курсу валютної пари «гривня/доллар». На графіку вказано курс на момент закриття кожного торгового дня, на протязі року.

«Жовті та червоні стовбчики» під графіком – це індикатор,  так званого, «тікового об’єму». Безліч досліджень вказують на те, що немає особливої відмінності між фактичним і тіковим об'ємом. Ми використаємо тіковий об'єм  і можемо вважати, що він представляє дійсний об'єм. Це - об'єм, інформація про який надходить в реальному масштабі часу. Якщо даному дню  відповідає більший об'єм, чим попередньому, це означає, що більше число зовнішніх ордерів надійшло в зал валютної біржи.

Отже, що можна сказати виходячи тільки з цього. Звертає на себе увагу непропорційне збільшення біржевої активності у порівнянні з «докризовими» 2007 роком та першою половиною 2008 року. Особливо вражають своєю аномальністю: 2 червня 2008 р. (область 1), 8 та 11 серпня (область 2), 24 листопада (область 3), коли об’єми, у порівнянні з докризовими, переважали середньодобові у 15-20 разів. Як же так! Економіка країни впала, металургія лежить, машинобудування лежить, а активність на валютній біржі зросла (область 5).

Чим це можна пояснити, як не діяльністю валютних спекулянтів? Чи можна стверджувати, шо «ці хлопці» накупили собі валюти за найнижчою ціною (області 1, 2), а потім, використавши корупційні схеми, отримали рефінансування й докупили її потім  ще (область 3)? Дуже цікаво, хто продавав  та купував долари в ті дні... Чорним днем, в історію української гривні вписане 18 грудня 2008 року (область 4), бо біржовий день 18 грудня відкрився найвищім курсом гривні по відношенню до долара за все її існування – 9,725 грн/дол! Але на протязі дня курс впав до 9,057 грн/дол, а 19 грудня впав ще нижче – до 7, 867 грн/дол. За ці два дні, під потужну інформаційну істерику «про долар по 15 грн», «абсолютно випадково» було злито величезні об’єми валюти. Цікаво, хто її купував? Може лоховський «Нафтогаз» (не дивно, що він вічний банкрот)? А може це НБУ «вийшов з інтервенцією»,  скупивши у скарбницю найдорожчі долари? В усякому разі, тим, хто накупив доларів по 4,5 гривні, а потім продав їх по 9,0 гривень, кожна тисяча принесла, через 3-4 місяці, ще по одній тисячі! Непогана «прібавка к пєнсії», чи не так? Судячи з усього, «ці хлопці» не збирались загоняти курс за  емоційну позначку в 10 грн/дол., а створили в країні «керовану валютну паніку», швиденько збагрили «своїм людям» доляри за найвищою ціною і сьогодні тихенько сидять, потираючи руки...

А ЗАРАЗ НАЙЦІКАВІШЕ: ПРОГНОЗ!

Ну, по-перше, треба зазначити, що «цей тренд втрачає силу», тобто, кажучи людською мовою, ця афера доходить до свого логічного завершення. Про це, зокрема, вказує дивергенція (розходження) між ціною на графіку (область 6) та відповідними  значеннями найнижчого індикатора. Як видно на графіку, цінові піки досягали приблизно однакової позначки в 9 грн/дол, в той час, як відповідні піки індикатора (області 7, 8, 9) ставали все меншими. Це вказує на те, що тренд втрачає силу! Але не потрібно розслаблятись, бо один потужний поштовх і ця «валютна карусель» може розкрутитись знову.

Проаналізувавши останній локальний пік (область 9), можна стверджувати, що курс долара стрибне в гору, перетнувши позначку в 9 грн/дол, як мінімум, ще один раз. Не виключено, що деякі відомі особистості, скоро знову почнуть нам свою стару пісню «про долар по 15 гривень», прошу слідкувати за цим. Але, знову ж, «ці хлопці» навряд будуть загоняти курс вище емоційної позначки в 10 гривень. В кінці, після того, як народ нагребе долар «по десять», курс має різко обвалитись і в обмінках «раптово зникнуть» гривні. І «з’являться» вони там тільки тоді, коли курс знизиться до 7,5-8 грн/дол. В усякому разі, в новинах, «абсолютно випадково», вже показали сюжет про те, як громадяни, в київських обмінних пунктах не можуть обміняти долари на гривні...

В решті-решт:

Юра Луценко знову вийде з заявою про те, який він страшний «термінатор» і як він налякав спекулянтів (але знову нікого не посадять).

НБУ та секретаріат зроблять заяву, про те, як вони «хєроїчно» боряться з курсом.

Юля розкаже нам про те, як вона «працює».

В програші залишаться, як завжди, тільки пересічні громадяни, які хотіли диверсифікувати інфляційні ризики або трошки підзаробити на коливанні курсу.

ТОВАРІЩІ! НЄ ІГРАЙТЄ В АЗАРТНИЄ ІГРИ С ГОСУДАРСТВОМ! ЕТО ЧРЄВАТО...

Во всяком случае, так утверждает НБУ. Очердная разводка лохов, которых готовят к очередному кидку.

ПОСТАНОВА 


04.12.2008 м. Київ № 413 


Про окремі питання діяльності банків 

Ужиті Національним банком України заходи щодо упередження кризових явищ у банківській системі сприяли зменшенню темпів щоденного відпливу коштів з банків і забезпечили платоспроможність та своєчасність розрахунків банківської системи в цілому. 
Проте відплив коштів з банківської системи продовжується і з початку листопада кошти фізичних осіб у національній валюті скоротилися майже на 5% (у жовтні – 10%), кошти суб’єктів господарювання в національній валюті зменшилися на 4,6% (у жовтні – 7,8%). 
Залишаються значними невідповідності між активними та пасивними операціями банків за строками погашення. 
Окремі банки мають проблеми зі своєчасним здійсненням платежів. 
Для забезпечення невідкладної капіталізації банків Правління Національного банку України прийняло постанову від 21.11.2008 № 389 „Про здійснення діагностичного обстеження банків”, яка забезпечує здійснення підготовчої роботи до діагностичного обстеження банків. 
Крім того, постановою Правління Національного банку України від 01.12.2008 № 405 затверджено Спеціальний порядок здійснення заходів щодо фінансового оздоровлення банків, спрямований на спрощення процедури та скорочення термінів унесення змін до статутів банків щодо збільшення рівня статутного капіталу 
З метою закріплення позитивних тенденцій у діяльності банків та забезпечення подальшої стабільної їх роботи, керуючись статтею 99 Конституції України, статтями 7 і 55 Закону України „Про Національний банк України”, статтями 66, 67 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, Правління Національного банку України 

постановляє: 

1. Зобов’язати Дирекцію з банківського регулювання та нагляду (О.І.Кірєєв) здійснити заходи щодо діагностичного обстеження банків, передбачені Законом України „Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.2008 № 960 „Про затвердження Порядку участі держави в капіталізації банків”, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21.11.2008 № 389 „Про здійснення діагностичного обстеження банків” для визначення їх поточної і перспективної платоспроможності та життєздатності в умовах кризи. 

2. Зобов’язати банки: 
у 10-денний термін подати до Дирекції з банківського регулювання та нагляду (О.І.Кірєєв) плани заходів щодо підвищення капіталізації (програми капіталізації). У разі неспроможності банку та його власників підвищити рівень капіталу розглянути питання щодо реорганізації (об’єднання чи приєднання) банку та внести відповідні пропозиції Національному банку України; 
до 12 грудня 2008 року розробити і надати Національному банку України платіжний календар на щоденній основі до кінця 2008 року та на І квартал 2009 року, у тому числі і в іноземній валюті (окремо), та встановити моніторинг за рівнем ліквідності банку; 
забезпечити суворий контроль за дотриманням розроблених графіків щодо приведення рівнів невідповідностей активів та пасивів за строками погашення (ГЕПів) до прийнятних розмірів; 
здійснити перегляд вартості отриманого в заставу майна з метою врахування його під час розрахунку резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями за ринковою вартістю; 
уживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів (передусім у національній валюті України) з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками; 
спрямовувати не менше 50 відсотків отриманого в 2008 році чистого прибутку до резервного фонду на покриття непередбачених збитків; 
ужити заходів щодо скорочення адміністративних витрат не менше ніж на 10 відсотків; 
обмежити виплати бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород керівникам банків. 

3. Рекомендувати банкам: 
переглянути в бік зменшення процентні ставки за кредитами, наданими в іноземній валюті, з урахуванням якості стану обслуговування позичальниками заборгованості за основним боргом та відсотками/комісіями за ним, а також стану дохідності банку, з метою зниження ризиків невиконання позичальниками своїх зобов’язань за такими кредитами; 
у разі погіршення ліквідності: 
відмовитися від укладання договорів про відкриття кредитних ліній і надання інших безумовних кредитних зобов’язань; 
з урахуванням стану дохідності банку та реальних можливостей позичальників вживати заходів щодо дострокового погашення кредитів. 

4. Дозволити банкам самостійно та на власний ризик приймати рішення про пролонгацію кредитів, наданих товаровиробникам, і до 01.10.2009 визначати клас позичальників без урахування факту такої пролонгації відповідно до вимог Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 № 279 (зі змінами), за умови, що їх фінансова діяльність є задовільною. 
5. Зобов’язати Дирекцію з банківського регулювання та нагляду (О.І.Кірєєв) установити контроль за виконанням банками вимог пункту 2 цієї постанови та в разі неспроможності керівників і акціонерів банків ужити необхідних заходів щодо приведення діяльності банків у відповідність до вимог банківського законодавства вносити пропозиції про застосування до банків адекватних заходів впливу, у тому числі введення тимчасової адміністрації, примусової реорганізації банків або відкликання ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку. 

6. У сфері валютного регулювання і валютного контролю: 

6.1. Установити, що тимчасово забороняється купівля, обмін іноземної валюти для розрахунків за імпорт продукції та послуг, який здійснюється без увезення на територію України і призначений для подальшого перепродажу нерезидентам. Виконання зобов’язань за договорами міжнародного страхування, які діють на території країн – членів міжнародної системи автомобільного страхування „Зелена карта”, не вважається імпортом без увезення на територію України. 

6.2. Звернути увагу банків на те, що в разі невиконання нерезидентами зобов’язань за імпортними договорами повернені на користь резидентів авансові платежі в іноземній валюті банки зобов’язані будуть продати: 
за курсом купівлі цієї іноземної валюти – якщо іноземна валюта для здійснення такого авансового платежу була куплена на міжбанківському валютному ринку України; 
за офіційним курсом Національного банку України на день перерахування коштів за межі України – якщо авансовий платіж був здійснений за рахунок кредитних коштів. 

6.3. Тимчасово дозволити банкам купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням фізичних осіб – резидентів і нерезидентів з метою переказу за межі України за поточними валютними неторговельними операціями на суму, що в еквіваленті не перевищує 75 000 гривень на місяць. 
Зазначені вимоги не поширюються на: 
оплату витрат на лікування в медичних закладах іншої держави, а також на оплату витрат на транспортування хворих; 
оплату витрат, пов’язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання); 
перекази, що здійснюються на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів; 
перекази, що здійснюються громадянами в разі виїзду за кордон на постійне місце проживання; 
перекази коштів, отриманих як оплата праці нерезидентами в Україні. 

6.4. Дозволити банкам здійснювати операції в гривнях через відкриті в них кореспондентські рахунки банків-нерезидентів (рахунки лоро) лише для: 
обслуговування експортно-імпортних операцій; 
оплати обслуговування кореспондентського рахунку, якщо це передбачено угодою з уповноваженим банком; 
купівлі іноземної валюти лише тієї країни, у якій зареєстрований цей банк-нерезидент; 
виконання рішень судових органів відповідно до законодавства України; 
зарахування на власний кореспондентський рахунок раніше розміщених депозитів за договорами, що були укладені до набрання чинності постановою Правління Національного банку України від 11.10.2008 № 319 „Про додаткові заходи щодо діяльності банків” (зі змінами), за умови закінчення строку дії відповідного депозитного договору. 

6.5. Дозволити банкам тримати іноземну валюту 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 № 34, зі змінами (далі – Класифікатор), на рахунках ностро лише в банках країн, валюта яких належить до 1-ї групи Класифікатора, та в уповноважених банках України. 
Зазначене обмеження не поширюється на кошти, призначені для переказів і взаєморозрахунків відповідно до умов договорів з платіжними організаціями міжнародних платіжних систем, зареєстрованих Національним банком України в порядку, установленому законодавством України. 

6.6. Дозволити уповноваженим банкам у межах установлених лімітів валютної позиції здійснювати власні операції з купівлі іноземної валюти за гривні за наявності зобов’язань у цій валюті, строк за якими настав. 

6.7. Тимчасово встановити нульову ставку резервування коштів за договорами про залучення банками коштів в іноземній валюті від нерезидентів на строк, що дорівнює або менше 183 календарних днів. 

6.8. Дозволити уповноваженим банкам здійснювати операції з обміну (конвертації) іноземної валюти лише в межах однієї групи Класифікатора. Зазначене обмеження не поширюється на операції, що здійснюються для забезпечення виконання договорів з імпорту та на операції, що здійснюються банками на міжнародних валютних ринках з купівлі іноземної валюти 1-ї групи Класифікатора за іноземну валюту інших груп Класифікатора. 

6.9. Тимчасово дозволити резидентам України використовувати безготівкову іноземну валюту, що куплена за гривні або обміняна (на виконання зобов’язань в іноземній валюті) на іншу іноземну валюту на 
потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти, протягом п’яти робочих днів з дня її зарахування на їх поточний рахунок. Така іноземна валюта не підлягає списанню з поточного рахунку клієнта протягом п’ятиденного терміну з метою використання її на інші цілі. 

6.10. Департаменту валютного контролю та ліцензування (О.Г.Біланенко) забезпечити постійний контроль за дотриманням банками законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України у сфері валютного регулювання та валютного контролю і невідкладно притягувати порушників у разі їх невиконання до відповідальності, уключаючи й обмеження ліцензії в частині здійснення операцій в іноземній валюті. 

7. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 11.10.2008 № 319 „Про додаткові заходи щодо діяльності банків” (зі змінами). 

8. Ця постанова набирає чинності з дати підписання. 



Голова В.С.Стельмах

Вчера (29.10.2008) в Голосе Украины опубликован отчет НБУ по состоянию на 01.10.2008. Анализ показывает следующее:

Среди позиций АКТИВЫ НБУ к ЗВР можно отнести следующие позиции:

1. Кошти та депозити в іноземній валюті - 83, 666 млрд. грн (17,25 млрд. USD)

2. Цінні папери нерезидентів - 99, 916 млрд. грн (20,60 млрд. USD)

3. Авуари в СПЗ (SDR) - 0,009 млрд. грн. (0,002 млрд. USD)

4. Монетарное золото - 2,568 млрд. грн. (0,529 млрд. USD)


(пересчет по курсу 4.85 грн./USD по состоянию на 01.10.2008)


Всего: 38,381 млрд. USD.


Как видно из вышеприведенных цифр, большая часть ЗВР (20,60
млрд. USD) находится в акциях зарубежных банков и фондов. Ликвидность
этих активов в данный момент вызывает сомнение. Часть из банков/фондов
могла обанкротиться, да и цена акций могла реально упасть. Кроме того,
доступ к этим ресурсам затруднен: одновременная продажа такого объема
акций (20,60 млрд. USD) на фондовом рынке может привести к дальнейшему
снижению их цены.

Таким образом, реально для валютных интервенций НБУ располагает
лишь 17,25 млрд. USD, из которых 3 млрд. USD уже потрачено за период с
1 по 20 октября. Итого: 14, 25 млрд. USD ЗВР в остатке.

С другой стороны на ЗВР давят следующие ПАССИВЫ:

1. Банкноти та монети в обігу - 146,189 млрд. грн (30,14 млрд. USD)

2. Отрицательное сальдо

торгового баланса - около 12 млрд. USD

3. Внешние долги банков и

коммерческого сектора с погашением

до 31.12.2008 - около 8.8 млрд. USD

Всего: около 50 млрд. USD (разбалансировка – 36 млрд. USD)


Ситуация резко обострилась из-за следующих факторов: банки взяли т.н.
короткие кредиты на Западе, и раздали т.н. длинные кредиты в Украине.
Перекредитование стало невозможно из-за МФК (мирового финансового
кризиса), что потребовало от банков и коммерческих срочного возврата
заъемных средств).


Естественно, что одним из требованием МВФ является
сбалансированность Активов/Пассивов НБУ, что легко достигается путем
девальвации гривны по отношению к иностранным валютам.
При этом, активы выраженные в иностранных валютах вырастут, а пассивы в
гривнах- соответственно упадут и определенный баланс будет достигнут.
Коридор для девальвации определен в следующих пределах 8.5 – 15 грн./USD,
в зависимости от предоставления кредита МВФ, конъюктуры внешних
экспортных рынков, состояния производства в Украине и т.д.
Отката к курсу 5.00 грн./USD, 6.00 грн./USD или даже 7.00 грн./USD уже не будет.