Консерви для котів вже давно вражають "маркетинговими" ходами. Скоро ми кішок гусячою печінкою з трюфелями годуватимем...Особливо порадував "Коктейль з тунця і відбірних мідій". Зразу в уяві намалювався кіт, який пірнає у море і зубами відгризає молюсків від скель...

Мою дачну ідилію суттєво порушив приїзд бабусі. З одного боку вона вже нарешті навчилася не надто лізти во мій спосіб життя і особливо режим дня і харчування, тож у побутовому плані проблем ттт немає.  Але мене просто доводить до сказу її пристрасть до російських серіалів...Ну от поясніть мені, що бабусі в них находять???? Маячня-маячнею, всілякі "Няні", "Татові дочки" і т.д. ще ладно, там хоч зрозуміло що воно суто для поржати знято. А тут все серйозно, такі страсті...Причому актори від серіалу до серіалу практично не змінюються, тіки ролі інші, як глядачі не плутаються - не зрозуміло... Добре що ноутбук дозволяє тікати подалі від зомбоящика, але йому також час від часу треба підзарядка, а де дід тримає 30-ти метровий подовжувач я нажаль не знаю...А в дощ не втечеш і взагалі вішатись хочеться(((

А окрім цього все чудово і різнокольорово - пробіжки ранковим лісом, прохолода озера, сонячні ванни (море цього літа не передбачене тож засмагаєм у наших широтах). Випробовую хитрий засіб для прискорення засмаги - біле вино+оливкова олія в рівних пропорціях, результат помітний вже після 2-3 використання, тож чекайте восени на "негра"))) На городі стигнуть яблука, смородина і малинка, морозилку я вже майже всю забила))

Дисертація на диво швидко просувається, що не може не радувати. Сподіваюсь збережу такі темпи і надалі)

Бандісов вже взагалі освоїлись, подружилися з приблудним котом і тепер по вечорах їх практично неможливо загнати у будинок. Особливо весело з Тімурою, щовечора граємось у гру "знайди у темряві чорну кішку"...Сьогодні вночі ця мавпа ще й вибралась через вікно і пішла у гульки, а у 4 ранку забажала повернутися і з цього приводу підняла крик, а її подружка розпереживалась почала мене будити...весело у нас тут коротше кажучи. Сьогодні приїде третя морда, взагалі цирк почнеться)))

Осторожно мошенники!!!!

Сегодня в метро видела не совсем обычную попрошайку - женщина средних лет, крашеная блондинка, весьма прилично одетая, в белом костюме, ходит и собирает деньги на лечение девочки Лизы Кушнирук. В руках носит заламинированные документы - выписки из больницы, представляется тетей девочки.

Проблема в том что именно вчера родители девочки закрыли сбор денег на лечение, так как необходимая сумма уже собрана. Ни о какой "тете" уполномоченной собирать деньги ни на сайте девочки ни на Доноре информации нет.

Я задала той женщине вопрос о том кто она и почему собирает деньги если они уже не нужны, она что-то промямлила, спрятала документы в сумку и выскочила на остановке. Надеюсь я ее спугнула и наживатся на чужом горе она больше не будет. Но все же очень рекомендую не подавать деньги людям которые просят о помощи больным детям в метро, в 99% случаев это мошенники которые просто распечатывают документы реальных детей с сайтов благотворительных организаций...

Купляла сьогодні огірки і питаю у хазяйки чи не гірчать. А її сусідка мені каже що гіркота в огірках корисна бо вона печінку захищає виявляється. І як аргумент наводить те що всі ліки для печінки - також гіркі...

Мені от цікаво чи то я з логікою не дружу, чи таки в тій гіркоті щось є...

Основна "спека" вже позаду. Лишилося пару хвостів і один магістр

Бакалавр мій захистився вчора. Молодчинка, якби середній бал був повище і не розгубився на питаннях то було б "5". Принаймі половина комісії поставила п"ятірки, але на фоні двох відмінників вирішили в сумі таки чотири поставити. Гарний хлопчина, побільше б таких студентів.

У вівторок захищатиметься магістр, там все складніше, робота робилася/писалася за останній місяць, я її ще навіть не бачила в загальному вигляді....Теж далеко не дурний хлопець, бакалаврська робота у нього була одна з кращих, але робота не по спеціальності надто розслабляє в плані навчання. Він мені дістався у спадок від наукового керівника, все що я можу в міру своїх знань і можливостей зробити для нього я зробила, тепер все від нього самого залежить.

Хвости у мене цього року ну дуже "веселі". Дві штуки всього, але обидва як на підбір. Одного, наглючого до чортиків, я вочевидь вдало послала, бо ще досі не об"являвся. А оскільки у мене за півтора тижні починається відпустка то скорше за все вже й не з"явиться. Чому я страшенно рада, хай з лектором розбирається...Другий якийсь ненорамальний, їй Богу...я всяке бачила, але щоб 20-річний бугай сльози лив як дівча на захисті лаб, то вже занадто...Ну якщо воно настільки не дається тобі, то нашо мучити себе і викладачів?

Чим далі, тим більше подобається новий директор. Можливо він і не має тої глибини наукових знань як Олександра Миколаївна, але лабораторія при ньому стала набагато впорядкованішою і я би сказала навіть більш робочою...А ще завдяки йому схоже вдастся таки реалізувати практичне застосування для моєї дисертації)

На літо планую перебиратися частково на дачу. І бандіткам там буде веселіше, і мені якось зовсім не хочеться смажитись в бетонній коробці в пісках Троєщини. Тим більше що добиратися звідти не набагато далі ніж з мого "краю землі" Зараз тіки в роздумах чий GPRS-інтернет краще взяти, Київстар чи МТС. Якщо хтось користується, підкажіть.

Непомітно приповзла СЕСІЯ...ви коли вчились - не любили сесію? Мушу вас запевнити, викладачі її люблять ще менше...

Сесія приходить поступово - спершу студенти починають цікавитись питанням "А що треба для допуску до заліку?" Потім, їх кількість на заняттях поступово збільшується і вони починають відробляти пропущені пари, так що в голові паморичиться і вона пухне від питань, як їх розподілити так щоб вони все встигли і не сиділи на головах...Потім, коли нарешті всі ніби все зробили і вже навіть захистились з"являється чергова партія з питаннями "А як нам отримати допуск?" Діалоги бувають дуже веселі:

 - Я прийшов захищати лабораторні */Я в захваті, де ви були пів-семестру/*

 - Ви ж їх ще не зробили, у вас два пропуски */Розбираємся коли саме були пропуски, до людини не доходить що 2 пропуски при 4 парах за семестр - це означає що він пів-семестру прогуляв/*

 - Я працюю, у мене нема часу. Шо мені тепер робити? */Застрелитися. Пора вже навчитися приоритети розставляти - або ви вчитесь, або працюєте /*

 - Відробити пропуски, я буваю в інституті по понеділках і четверах.

 -  В інші дні можна? 

 - Ні */Цікаві люди - те що у них бувають справи важливіші за навчання це нормально. А те що викладач не збирається приходити заради них у свій законний вихідний їх щиро дивує/*

 - А що буде якщо я не відроблю? */Або домовитесь з лектором (що навряд чи) або бігатимите за мною весь червень щоб таки відробити і здати/*

 - Я вас не допущу до захисту лабораторних і не дам допуску до заліку

 - Ну, Бог з вами, до побачення, піду на залік без допуску... */Вперед і з піснею, як добре що не я у них лектор.../*

Сфотографировано в аптеке:

Спросила у продавца - это у нас оказывается проходит кампания под эгидой РПЦ против контрацепции ...нет слов, одни выражения... Я обеими руками за борьбу против абортов, но борьба с контрацепцией - это же бред сивой кобылы... Тем более такими методами...они б еще написали что презервативы - это убийство сперматозоидов...

Я прекрасно понимаю что противозачаточные таблетки не должны применяться бесконтрольно, что их должен назначать врач после анализов на гормоны и тд. Но это же прежде всего лекарство и если есть показание к его приминению, то его надо применять...Да и любое лекарство имеет побочный ефект, так что - лечиться прекрашаем вообще? Не говоря уже о том что контрацепция это самый лучший и верный способ борьбы с теми же абортами...

Откуда ноги растут:

ПРАВОСЛАВНОЕ ДВИЖЕНИЕ «СПАСИ И СОХРАНИ»   - за сохранение семьи и спасение жизни нерожденных детей. Под эгидой БО «Диякония» с благословения Блаженнейшего Владимира, Митрополита Киевского и всея Украины

...

МЫ ПРОТИВ:  - Убийства до рождения посредством абортов, вакуумрегуляции, ВВС, гормональной контрацепции абортивного действия

Як не дивно питання з затримками повідомлень про посилки вирішилось полюбовно і можна сказати на мою користь. Переді мною вибачились і клятвенно пообіцяли що таке не повториться, мені повернуть гроші сплачені за зберігання, а я написала заяву про те що не маю більше претензій. Всі задоволені.

Всю цю красиву і ідеалістичну картинку ледь не зіпсувала поштар, яка прийшовши забрати заяву почала на мене кричати як я така-сяка посміла жалітися, у неї тепер через мене проблеми...Цікава у людей логіка - спершу вони не роблять, або роблять аби як роботу, а потім звинувачують у своїх проблемах людей які виказують незадоволення їх роботою...В данному випадку вона ще й ледь не перекреслила всі старання начальства по залагодженню конфлікту, бо у мене було дуже велике бажання заяву не віддавати, проте вирішила не опускатися до її рівня...

З усієї цієї історії маю кілька позитивних висновків:

 - якщо не мовчати то правди таки можна добитися

 - Укрпошті, як не дивно, не всеодно що про них думають клієнти

Про нашу "безкоштовну" медицину можна говорити довго, багато і нецензурно...Вкотре стикнулася з тим що лікують насправді тіки лікарі які фінансово (або іншим чином) зацікавлені в тому щоб тебе вилікувати...12! років мені не могли визначити чому будь-яка застуда виливається в 3-4 місяці кашлю, стандартний підхід  - флюорографія+щось відхаркуюче результату не давав, так само як і вигрівання, інгаляції, і всі інші народні і медичні методи боротьби з кашлем - він проходив тоді, коли йому заманеться. Черговий раз побігавши по лікарях (терапевт, пульмонолог) і зробивши всі можливі і неможливі аналізи, та дізнавшись паралельно що я здорова з усіх боків (от тіки кашляю) я вже махнула рукою на можливість коли небудь з цим кашлем справитись.

Але один з давніх друзів батьків запропонував обстежитись у нього в інституті у лора...Як виявилось, все що треба було - заглянути мені в горло і побачити хронічне запалення, яке як у Хауса лягає на усі симптоми - загострення від будь-якої застуди, підвищенна чутливість до будь-яких подразників (табачний дим, холодні напої), а також пояснює те чому попередні спроби лікування не давали результату - лікували просто не те. А саме горло у мене не боліло ніколи, таке буває...

Наша пошта то ще одне наше "щастя". Мені регулярно приносять перше і повторне повідомлення практично в один день. Черговий раз заплативши не з своєї вини за зберігання посилки я накатала скаргу. Сьогодні прибігла почтальйон розбиратися - піднімаєм документи, перше повідомлення принесли 12 числа, друге - 13...14 числа я вже мусила платити за зберігання посилки, бо вона прийшла 8! числа...складається відчуття що вони це роблять навмисне, 3,5 грн/день - непоганий приробіток...

Символічно трохи здала кандмінімум по спеціальності 25 травня, хоча для мене це вже багато років звичайний будній день...

Тепер, якщо мене не вдарить щось по голові піти на другу вищу, на іспити я ходитиму тільки їх приймати, а не здавати...