хочу сюди!
 

Elena

53 роки, телець, познайомиться з хлопцем у віці 45-60 років

Замітки з міткою «пропаганда»

Некоторые иерархи проповедуют в Украине не Христа,а Русский мир.

"Портал-Credo.Ru": Что, по Вашему мнению, кроется за понятием "традиционные конфессии"? Андрей Окара: Специфика нашей политической системы в том, что государство пытается быть монополистом управления, поэтому в сферах, которые для него не очень понятны – например, культура или религия, – оно пытается делегировать свои функции доверенным структурам, которые, с точки зрения бюрократии, надежны, управляемы, контролируемы и прозрачны. И эти субъекты называются "традиционными конфессиями". - Какова, на Ваш взгляд, должна быть роль церквей во взаимоотношениях общества и государства? - Мне сложно говорить обо всех церквях сразу, но многим православным людям хотелось бы видеть православную церковь заступницей общества перед государством, особенно в случае, если, как в России, существует жесткая конфронтация государства и общества. Но у нас картина чаще всего получается другой: церковь и ее иерархи становятся заступниками государства от общества, пропагандируя покорность государству ("светским владыкам") и подчеркивая лояльность и непротивленчество.

[ Читати далі ]

Забуті битви 41-го.

 Дмитро Вовнянко.

Радянський Союз створив чимало термінів, які не мають аналогів у світі. В країнах Європи нереально замовчати подію, в якій загинуло та було покалічено кілька десятків тисяч власних співгромадян

Фотогалерея:(зображень: 8) : Забуті битви 41-го
0000

Оцінки події можуть бути різними. Не про всі події нащадкам загиблих буде хотітися згадувати у майбутньому. Але подія все одне буде відома широкому загалу. Незалежно від волі і задумів командування, пам’ять про солдат які загинули у бою за свою батьківщину зі зброєю в руках, мусить бути вшановані. Це – норма.

Інша річ -  Радянський Союз.Радянська пропаганда, яка постійно мусила демонструвати переваги соціалістичної системи над усіма іншими, концентрувалася виключно на успішних битвах. На тих, де було здобуто перемогу, або принаймні завдано відчутних втрат противникові. Саме тому в Радянському Союзі появилися такі терміни як «непопулярна війна» та «непопулярна битва». У 1941-1942 роках Червона армія зазнала низки шалених поразок, цілком порівняних з поразкою німців під Сталінградом. Характер і втрати у тих битвах ставили перед радянським урядом аж надто багато запитань. І тому їх було вирішено забути – не писати про них у пресі, не знімати у фільмах, не змальовувати в художній літературі. 40 років СРСР з помпою святкував День Перемоги, а в той час в далеких лісових хащах тихо гнили залишки радянських солдат, які на своє горе чесно й сумлінно виконали свій обов’язок у «непопулярній битві». Про «забуті битви» знало тільки вузьке коло фахівців та окремі ентузіасти-добровольці. 

Підбірка *забутих битв*.   Тиждень підготував добірку таких «забутих битв» на території України у 1941-1942 р.

Боротьба з неонацизмом чи прагнення винищити українців?

Сергій Грабовський _ Четвер, 07 липня 2011, 12:12

Нацизм у будь-якому вигляді – це погано. Це дуже погано і небезпечно, тим більше, що практика нацистської влади у 1930-х довела, що ця влада здатна дати цілій нації, за винятком, ясна річ, інородців та "внутрішніх ворогів", непоганий добробут, доступ до класичної культури і почуття впевненості у майбутньому.Щоправда, в обмін на такі "дрібнички", як свобода і совість. І це, в кінцевому підсумку, і призвело ту спільноту, що повірила "рятівникам", до національної катастрофи.

Але ще більш небезпечною є боротьба з нацизмом, яка ведеться номінально – заради "визволення світу від коричневої чуми", реально – в ім’я світового панування іншої тоталітарної чуми, яка за своїми методами мало чим відрізняється від свого конкурента…А от у вмінні вводити в оману наче й розумних людей виграє сто очок у доктора Геббельса та його послідовників.Цей різновид політичної чуми живий донині, і дуже непогано почувається, у дещо видозміненому вигляді крокуючи планетою, тоді як ті, кого зазвичай звуть неонацистами, перебувають на маргінесі суспільного життя.

І що цікаво: на демократичному Заході чимало інтелектуалів та політиків впритул не помічають небезпеки з боку другого варіанту політичної чуми, попри те, що знищила вона людей значно більше, ніж нацизм і фашизм у всіх їхніх різновидах разом узяті.Ба більше: певна частина професури американських університетів ще й називає свою країну "фашистською" і вчить студентів шанувати й підтримувати все антиамериканське (а потім у Штатах чогось дивувалися, коли настало 11 вересня...).Одне слово, "борців із фашизмом", котрі чи не помічають інших різновидів неототалітаризму, чи відверто зачудовані ними, у західному світі вистачає.

Чим і користуються різного роду неототалітарні сили, які цьому світові заздрять і ненавидять його. Причому не класовою ненавистю, а расово-цивілізаційною, тобто такою, яка лежала в основі класичного нацизму.Хоча і звуть себе ці сили, ясна річ, що бовдури клюють на таку наживку, "антифашистами".До чого всі ці теоретичні міркування? А до того, що автору добрі люди, імена яких розголошувати він не має права, надіслали неймовірно цікавий документ у формі розгорнутого листа-запрошення. http://www.pravda.com.ua/columns/2011/07/7/6364540/  Цей документ, якщо в нього уважно вчитатися, дає змогу дуже багато що оцінити та багато про що вести мову. І стосуватиметься це не лише України.

Отже, виявляється, 7 липня з 10.00 до 13.30, воістину стаханівські темпи (!), у столичному готелі "Інтерконтиненталь Київ" (губа не дура), вулиця Велика Житомирська 2А, відбудеться установча конференція та з’їзд такого собі Всеукраїнського правозахисного руху "Україна без нацизму".Рух цей має стати складовою Міжнародного правозахисного руху "Світ без нацизму", створеного торік. Цілі цього руху, до якого сьогодні, згідно із твердженням авторів листа-запрошення, входять організації з 47 країн, на перший погляд є благородними та демократичними.

Декларується, зокрема, "налагодження взаємодії із національними, європейськими, міжнародними правоохоронними та судовими структурами для припинення будь-яких проявів неонацизму, расизму та ксенофобії, в тому числі, героїзації нацистів і їх пособників, заперечення Голокосту".А ще – "впровадження в систему освіти країн – членів Ради Європи (а згодом і інших держав) – обов’язкових програм з викладання історії Другої світової війни та Голокосту" та "увічнення пам’яті жертв Другої світової війни та Голокосту, героїв Опору і воїнів-визволителів".Що ж стосується практичних дій, то, скажімо, "в жовтні у Страсбурзі пройде масштабна Генеральна асамблея "Світ без нацизму", в рамках осінньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи."Генеральна Асамблея прийме об’єднаний устав найбільших антифашистських структур і створить спільний план з протидії розповсюдженню неонацизму в сучасному світі". І так далі, і таке інше.

Але варто вчитатися в текст – і запона благородства та демократичності зникає, як туман від променів сонця. Бо ж, виявляється, основи руху "Світ без нацизму" були закладені на міжнародних конференціях, "присвячених 65-літтю Перемоги у Великій Вітчизняній війні".В останні роки прийнято цнотливо каструвати повну сталінську назву німецько-совєтської війни. А звучить вона – мовою оригіналу – так: "Великая Отечественная война Советского Союза".Цікаво, а де були всі інші Об’єднані Нації під час цієї війни? Вони що, тут ні при чому? Тим більше, що СССР ганебно програв свою війну з Німеччиною, що визнавав у підслуханих КҐБ розмовах з друзями маршал Жуков.

І тільки масоване постачання союзниками зброї, різного роду техніки, харчів, засобів зв’язку, виробничого устаткування, сировини та передача новітніх технологій дали змогу кремлівській владі та Червоній армії оговтатися і продовжити бойові дії, завалюючи ворога трупами власних солдат.Отож відзначати можна тільки спільну перемогу Об’єднаних Націй над нацизмом і фашизмом у Європі. Все інше – відверта наруга над історичною правдою у неосталіністському стилі.

Ну, а далі "Світ без нацизму" повністю й остаточно оголює своє єство. "Цей рух, – говориться у листі-запрошенні, – у своїх привітаннях, підтримали Президент Російської Федерації Дмитро Медведєв, Патріарх Московський і всієї Русі Кирил, Президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко, Президент Держави Ізраїль Шимон Перес, Канцлер ФРН Анґела Меркель, Держсекретар США Хілларі Клінтон та інші".   Браво! Лукашенко стоїть на третьому місці – перед якимись там різними Меркель, Пересом і Клінтон. Той самий Лукашенко, який на момент написання і розсилки листа-запрошення проводив і проводить нині! масові репресії проти опозиціонерів задля збереження своєї відверто неототалітарної диктатури.Той самий Лукашенко, якому Європа й Америка відмовили у всьому, у чім тільки можна відмовити.

Ні, звісно, когось потішить, що Меркель, Перес і Клінтон потрапили в дуже гарну компанію з Лукашенком, але до таких казусів вже варто було би звикнути. Недаремно ж колись такий собі Володимир Ульянов-Ленін писав про "корисних ідіотів", яких вистачає на Заході і які своїми діями немалою мірою сприяють політиці Кремля.Та значно більш важливим тут є інше – підтримкою з боку Лукашенка щиросердо хваляться організатори "антинацистського руху". Цим вони якнайкраще розкривають своє істинне обличчя.Як і тим, що у них на першому місці з усіх світових лідерів, ясна річ, – президент Росії...Отож маємо те, що мажмо – класичний взірець антинацизму, який прикриває та легалізує інший різновид червонопрапорного тоталітаризму – більшовизм.Не випадково слово "тоталітаризм" жодного разу не фігурує в документі, навіть там, де воно просто-таки проситься до вжитку.

Як-от: "27 січня 2011 року, в Нью-Йорку в Міжнародний День пам'яті жертв Голокосту, МПР "Світ без нацизму" спільно з Американським Форумом російськомовного єврейства та Постійним представництвом Росії при ООН провели у штаб-квартирі Організації об'єднаних націй Круглий стіл "Світ без нацизму – глобальне завдання людства на сучасному етапі і 65-річчя Нюрнберзького процесу".Насправді глобальним завданням людства є світ без тоталітаризму. Тим більше, що комуністи вбили значно більше людей, ніж нацисти. Що, ХАМАС і "Хизболла" – не небезпека? А суданський, північнокорейський, іранський і венесуельський режими – не небезпека?

Наскільки відомо, наразі реальна ядерна загроза світу йде тільки від Північної Кореї, влада якої здатна на будь-які безумні дії як проти власного, так і проти інших народів.За реальних сучасних обставин вести мову лише про нацизм, який, у його класичних варіантах давно вже знищений і скомпрометований, – значить свідомо чи здуру підігравати іншим, більш живучим й успішним різновидам тоталітарної ідеології та практики.Замовчування ж того факту, що у першій половині ХХ століття існувало два різновиди червонопрапорного тоталітаризму – нацизм і більшовизм, що на світовій арені діяли дві потужні "злочинні держави – Німеччина і Совєтський Союз", як стверджував Карл Ясперс, призводить до відверто брутальних наслідків щодо оцінки фактів геноциду тих чи інших народів під час Другої світової війни.Ясна річ, жодна притомна людина не стане заперечувати факт Голокосту як геноциду європейського єврейства. Але чому поза увагою тоді залишається нищення нацистами ромів (циган) як "нижчої раси"?

А як же сталінські депортації? Як бути з геноцидом кримських татар?Голокост – це нищення приблизно половини європейського єврейства, це страхітливий злочин, якому немає прощення. А нищення приблизно половини кримських татар більшовиками під час тієї ж війни?Невже ж кримські татари – це унтерменші? Чи російські більшовики поза зоною критики? Навіть тоді, коли вони знищували – під час тієї ж війни, з 1939 по 1945 роки – мільйони українців?Це не геноцид? А от автор самого терміну "геноцид" та один із головних ідеологів Нюрнберзького процесу, як суду над тоталітарною ідеологією та практикою, на жаль, реально цей процес виявився далеко не таким ґрунтовним, як його задумували поважні інтелектуали) Рафаель Лемкін вважав злочини російського більшовизму проти України, в тому числі, і скоєні під час війни, "класичним зразком геноциду".

Але як можуть ті, для кого сонце сходить у Москві, де Медвєдєв і Кирил, наважитися навіть згадати подібні оцінки?Кремлівсько-чекістські вуха стирчать і з іншої сентенції листа-запрошення: "Виходячи з того, що Рада Європи також серйозно стурбована ростом націоналістичних настроїв, міжетнічною напругою і спробами перегляду підсумків Другої світової війни..." – і таке інше.Але ж підсумки війни вже переглянуті, і, між іншим, незворотно – внаслідок краху Ялтинсько-Потсдамської системи, розпаду СССР та об’єднання Німеччини.Так, одним із цих підсумків було падіння нацизму і фашизму – але ж іншим стало ствердження комунізму у Східній та Центральній Європі, символом чого стало перетворення нацистського концтабору Бухенвальд на комуністичний.

І чи не головне, з погляду суті проблеми. У тексті націоналізм і нацизм якщо не прямо ототожнюються, то виступають як явища одного ряду. І жодного разу не розшифроване поняття "нацизм". А це – націонал-СОЦІАЛІЗМ, це різновид тоталітарного соціалізму (як і більшовизм, маоїзм, кастризм тощо).Досить чесно назвати нацизм його повним іменем, як із гуркотом руйнується вся брехлива і політично небезпечна конструкція організаторів усього цього неосталіністського "антинацистського" дійства.

Не забуваймо: товариш Сталін з 22 червня 1941 року був головним антифашистом, а от у жовтні 1939 року його alter ego товариш Молотов проголосив на весь світ від імені совєтського уряду війну за знищення гітлеризму війною злочинною...).Тоді доведеться визнати, що Червона армія була знаряддям тоталітарного режиму і діяла відповідно до своєї сутності; що російські більшовики вбили у 100 разів більше червоноармійців, ніж українські націоналісти…

Що без СССР Друга світова війна або б не почалася взагалі, або Гітлер протримався б рік-два, а потім Німеччина змушена була би капітулювати, удушена блокадою західних альянсів.Що ідейних нащадків нацистів слід шукати не в правому, а в лівому, в радикально-соціалістичному таборі.Хто там підтримує ХАМАС, що ставить на меті успішне завершення справи Гітлера і знищення Ізраїлю? Різноманітні "антифашисти" з Європи та Америки... – і так далі.А оскільки всі ці речі не артикулюються авторами листа-запрошення, то їхні розмови щодо "вивчення Голокосту" є порожніми і небезпечними балачками.Чому порожніми – гадаю, зрозуміло. А небезпечними тому, що реально всі ці заходи новітніх "антинацистів" можуть перетворитися на одне із джерел посилення ксенофобії та антисемітизму в українському суспільстві, і не лише в ньому.

Адже фактичне ототожнення націоналізму і нацизму, чи, принаймні, їхнє позиціонування в одному смисловому ряді, надає зайвий інструмент тим, для кого все українське – це нацистське, кожен свідомий чи, як говорили сто років тому, щирий українець – це нацист, а вся українська нація – це звірі-виродки і головні помагачі.Іншими словами, під машкарою антинацизму, вкотре вже у повоєнній історії, буде виступати російський імперський неосталінізм, а вістря гонінь спрямовуватиметься проти всього українського, білоруського, литовського, естонського, грузинського...

А наклеїти на будь-який прояв національної свідомості ярлик "неонацизму" публіка певного ґатунку вміє добре завдяки вишколу в КПСС/КҐБ. Ясна річ, що цього всього в жодному разі не можна допустити. Ким і чим би не прикривалися ті, хто гендлює антинацизмом і самим іменем правозахисту.

P.S. Ледь не забув: головою оргкомітету "України без нацизму" є колишній секретар ЦК КПУ з ідеології Леонід Макарович Кравчук.

Сергій Грабовський, для УП

 

Вокруг нарушения резолюции ООН 1970.

Новости о войне в  Ливии уже поднадоели. Мир понял, что  пафосными  лозунгами о защите демократических ценностей и помощи "восставшему  против тирана народу" прикрывают обычную грабительскую войну за  обладание нефтью Ливии.

 Но война дело дорогостоящее и основные  игроки от нетерпения начинают  махлевать. Выяснилось, что  французские
военные  сбрасывают парашютами повстанцам оружие . Генеральный секретарь НАТО Андерс Фог Расмуссен тут же открестился, дескать,  Североатлантический союз к этим нарушениям резолюции ООН  не причастен.

 Французский главный штаб Вооруженных сил Франции, сделав круглые глаза,  признал,  что да, они поставляли оружие оппозиционерам, но ведь только легкие  виды, типа гранатометов и так, по мелочам. А противотанковых ракет  "Милан" они повстанцам не сбрасывали. Как они забыли про лыжи? Лыжи в  Ливии не нужны. Там нет снега. И противотанковых ракет не нужно, танки у правительственных войск давно кончились . А судя по отчётам военных от  коалиции, их у Каддафи было видимо-невидимою

 Теперь наступает  звёздный час политиков из Белокаменной. Строго изогнув бровь Россия  направляет  Франции запрос относительно достоверности информации о  предоставлении французской стороной  оружия повстанцам в Ливии. "Если  это подтвердится, это грубейшее нарушение резолюции  1970, которая, кстати, была принята консенсусом", - заявил Сергей  Лавров, глава МИД России. А всё остальное соответствовало резолюции  1970?

 Скорее всего Муамара Каддафи  в конце концов  просто  убьют.  Но он уже разрушил так долго создававшийся  образ Цитадели  Демократии, Порядка  и Справедливости стран из так называемого  "цивилизованного мира".

Каддафи  уже победил.

Эдуард Джафаров.

http://gallery22.ucoz.ua/news/narushenie_rezoljucii_oon_1970_francija_terjaet_terpenie/2011-07-01-279

_______________________________________________
Резолюция Совета Безопасности ООН 1970

Основные положения:

* ООН требует положить конец насилию и призывает предпринять шаги для удовлетворения требований населения;
* ООН призывает власти уважать права человека, предоставить доступ
международным наблюдателям, обеспечить безопасность всех иностранных
граждан и их имущества, обеспечить доставку в страну товаров
гуманитарного и медицинского назначения и доступ для гуманитарных
учреждений и работников, отменить ограничения в отношении средств
массовой информации;
* ООН просит все государства-члены содействовать эвакуации всех желающих иностранных граждан;
* ООН постановляет передать вопрос о ситуации в Ливии на рассмотрение Прокурора Международного уголовного суда;
* ООН накладывает эмбарго на поставку оружия в Ливию;
* ООН вводит запрет на поездки в государства-члены для некоторых
родственников и ближайших сторонников Каддафи, имена которых указаны в
приложении;
* ООН постановляет, что все государства-члены должны заморозить
денежные средства Каддафи и ближайших членов семьи, имена которых
указаны в приложении;
* ООН постановляет учредить комитет Совета Безопасности по ситуации в Ливии;
* ООН призывает государства-члены оказыватьгуманитарную помощь гражданам Ливии;

Массовые изнасилования в Ливии - изыск пропагандистских боёв.

НАТОвские стратеги, планируя и начиная войну в Ливии, явно  не всё учли, они наверняка не ожидали такого организованного отпора и стойкости  войск, верных президенту страны. А   двухмесячная военно-воздушная  операция в Ливии оказалась делом дорогостоящим и малорезультативным.   Теперь самое время пускать в ход абсолютное оружие - оружие сплетен и  лжи.

 И вот мир облетела страшная весть -  имеются свидетельства того, что ливийский лидер Муаммар Каддафи  отдавал приказы об изнасиловании сотен женщин в качестве меры борьбы с  повстанцами. Оригинально....

 Про то, что  эта "мера борьбы"  может  скорее мобилизовать любого мужчину на сопротивление, знает не  только Каддафи. Но чтобы сплетня казалась правдоподобнее, придумали  целые контейнеры "Виагры", которые должны были бы повышать половое  влечение воинов Каддафи.

 Ну, тут уже ясно видно, что авторы  "идеи" из дряхлеющей Старой Европы или ожиревших на чизбургерах белой  расы Америки. Кто хоть немного знаком с арабами, тот знает, что этим  парням "Виагра" как зайцу стоп-сигнал. И то, что неглупый Каддафи не  станет настраивать против себя свой народ и пачкаться о сексуальные  скандалы, ясно как день.

 Короче, пробный пуск сплетни об  изнасиловании не пошёл. Хоть были и свидетельства "потерпевших",  прибегавших прямо в отель к нужным журналистам, и рассказы дезертира  майора. Но первый раз не пошло. Не прозвучало.

 И вот к скандалу с "изнасилованиями  в Ливии" подключилась сама Хиллари Клинтон, дама из  той страны, где хлопок по попе уже инкриминируют как "изнасилование  руками". Уж она-то в этом деле знает толк. Кажется, это её муж совращал  наивных практиканток и пользуясь служебным положением, склонял их к
половому контакту в извращённой форме.

Теперь каждое её слово - разящий удар по режиму Каддафи. Она "глубоко обеспокоена тем, что  правительственные войска принимают участие в массовых изнасилованиях в  Ливии."

Гражданочка, а где же доказательства?

 
http://joff.ucoz.ru/news/massovye_iznasilovanija_v_livii_izysk_propagandistskikh_bojov/2011-06-17-642

Черный PR Адольфа Гитлера. Документы и материалы

Черный PR Адольфа Гитлера. Документы и материалы
В новой книге петербургского историка, автора многочисленных работ по истории Второй мировой войны Александра Гогуна впервые рассказывается о механизме и особенностях политтехнологий Третьего рейха, публикуются материалы нацистской пропаганды, негативно описывающие Советский Союз и коммунизм. Подавляющее большинство документов публикуется впервые после 1945 года. Название: Черный PR Адольфа Гитлера. Документы и материалы
СССР в зеркале нацистской пропаганды Автор: Александр Гогун Издательство: Эксмо, Яуза ISBN: 5-699-08701-X Год издания: 2004 Страниц: 416 Язык: Русский Формат: html Размер: 2.53 Мб
Агитация на врага: триумф или провал?

...Молодой белобрысый немец с МГ-34 на плече считал себя не только культуртрегером, но и единственным защитником древней европейской цивилизации, оказавшейся на краю гибели. Ржание большевистской конницы и звон еврейского золота, сливающиеся в одну траурную мелодию, были бы для воспитанников Бальдура фон Шираха2 самыми реальными звуками на свете, хоть и раздавались только в тех местах, куда попадали уже наученные слышать их постоянно адепты...  Цитата из работы «Память огненных лет» выдуманного автора П. Стецюка. (Виктор Пелевин. «Оружие возмездия»)

Почему образчики нацистского агитпропа как исторический источник не утеряли свою ценность и через шесть десятилетий после того, как коричневая чума исчезла с тела планеты? Ну, говорили себе подчиненные Геббельса гадости об СССР, ну и что с того?  Во-первых, эти гадости они говорили достаточно профессионально — так, что немцы верили фюреру и его приближенным. Например, американский исследователь Роберт Герцштейн назвал гитлеровскую пропагандистскую кампанию «войной, которую выиграл Гитлер». Действительно, поражает упорство, с которым немцы сражались до самого 1945 года против половины мира. Поэтому интересно знать, что же такое рассказывали об СССР нацисты, чему немцы верили, в том числе благодаря чему столь упорно воевали.

...Понятно, что акт перехода на сторону врага — далеко не всегда следствие прочитанной листовки или услышанной радиопередачи. Кто-то мог уйти к немцам из-за того, что в Красной армии ему грозил трибунал, кто-то — из-за того, что ненавидел родную власть безо всякой немецкой пропаганды, а иной просто надеялся, что в немецком плену шанс сохранить жизнь выше, чем воюя на фронте. То же самое в еще большей степени относится к пленным, которым советские законы приказывали в плен не сдаваться, а заканчивать жизнь самоубийством. Но очевидно, что если бы мастера нацистского агитпропа были совсем уж дураками, то в таких диких количествах советские солдаты не покидали бы ряды собственной армии.  Действенность нацистской пропаганды оценили и «органы» — за найденную вражескую листовку или власовскую газету красноармейца расстреливали. На протяжении всей советско-германской войны военные трибуналы (понятно, не только из-за случаев с экземплярами вражеской пропаганды) вынесли 167000 смертных приговоров.  167 тысяч человек — это численность двух общевойсковых армий тех лет.  Западные демократии за подобные вещи не преследовали, поэтому в семейных архивах канадских, американских и английских солдат хранится много нацистских листовок. 

Можно привести и другие соображения: численность советских коллаборационистов в Вермахте, СС и полицейских частях Германии составила свыше одного миллиона человек. Кроме того, на оккупированной территории СССР насчитывалось не менее трехсот тысяч полицейских индивидуальной службы (что-то вроде милиции в советской репрессивно-карательной системе).  То есть, как минимум на умы населения Советского Союза нацистская пропаганда оказала довольно внушительное воздействие. Особенно, если учесть, что нацисты не считали славян за людей и установили для них режим грабежа и террора. И, тем не менее, народ с немцами сотрудничал.  Как видим, из правила «эффективное воздействие на немцев, неэффективное — на иностранцев», есть, как минимум, одно исключение.  Поэтому интересно взглянуть на то, каким конкретно материалом столь умело обрабатывались умы граждан Страны Советов.  Да и не только одно исключение было из этого правила. Довольно успешно нацисты промывали мозги и представителям европейских народов. В ряды легионов СС угодило, причем в большинстве своем вполне добровольно, 38 000 бельгийцев, 11 300 датчан, 20 000 итальянцев, по одной тысяче испанцев, болгар и финнов, 3 000 албанцев, 5 000 румын, 15 000 сербов, 8 000 французов, 22 000 голландцев6. Кроме этого, были сформированы две хорватские и одна венгерская дивизии СС. 

...
Соблазн антикоммунизма и политтехнологии Третьего Рейха
Картинка 2 из 58

Мы должны неустанно видеть перед собой облик гитлеровца: это та мишень, в которую нужно стрелять без промаху, это — олицетворение ненавистного нам. Наш долг — разжигать ненависть к злу и укреплять жажду прекрасного, доброго, справедливого. (Писатель Илья Эренбург)

Среди попавшихся на удочку нацистского антикоммунизма можно назвать многих представителей русской эмиграции. Например, архимандрит Иоанн (Шаховской), впоследствии епископ Сан-Францискский, 29 июня 1941 года в газете «Новое Слово» (№ 227/356) приветствовал нападение Германии на СССР: «Кровь, начавшаяся проливаться на Русских полях с 22 Июня 1941 года, есть кровь, льющаяся вместо крови многих и многих тысяч Русских людей, которые будут скоро выпущены из всех тюрем, застенков и концлагерей Советской России. Одно это уже исполняет сердце радостью. Лучшие Русские люди будут скоро отданы России. Лучшие пастыри будут отданы Церкви, лучшие ученые — Русской науке, лучшие писатели — народу, отцы — детям своим и дети — родителям; к женам вернутся с далекого севера любимые мужья; сколько друзей разосланных вновь соединятся... Невозможно себе представить сколько будет радости людям... Промысел избавляет Русских людей от новой гражданской войны, призывая иноземную силу исполнить свое предначертание.  Кровавая операция свержения Третьего Интернационала поручается искусному, опытному в науке своей Германскому хирургу. Лечь под его хирургический нож тому, кто болен, не зазорно. У каждого народа есть свои качества и дары. Операция началась, неизбежны страдания, ею вызываемые. Но невозможно было Провидению далее выжидать свержения безбожного интернационала рукою сосланных и связанных на всех своих местах Русских людей. Невозможно было долее ждать, что за эту задачу возьмутся те, так называемые "христианские" правительства, которые в недавней испанской борьбе были и материально и идеологически не на стороне защитников Христианской веры и культуры. Обессиленные и закрепощенные по лагерям, заводам и колхозам Русские люди были бессильны подняться против международной атеистической силы, засевшей в Кремле. Понадобилась профессионально-военная, испытанная в самых ответственных боях, железно-точная рука Германской армии. Ей ныне поручено сбить красные звезды со стен Русского Кремля. И она их собьет, если Русские люди не собьют их сами. Эта армия, прошедшая своими победами по всей Европе,  сейчас сильна не только мощью своего вооружения и принципов, но и том послушанием высшему зову, Провидением на нее наложенному сверх всяких политических и экономических расчетов. Сверх всего человеческого действует меч Господень.  Новая страница Русской истории открылась 22 Июня, в день памяти Всех святых, в земле Русской просиявших. Не ясное ли это даже для самых слепых знамение того, что событиями руководит Высшая Воля. В этот чисто Русский (и только Русский) праздник, соединенный со днем Воскресения, началось исчезновение демонских криков "Интернационала" с земли Русской... Внутреннее воскресение зависит от сердца человеческого; оно подготовлено многими молитвами и терпеливым страданием. Чаша исполнена до краев. "Великое землетрясение" начинает "колебать основание темницы" и скоро "у всех узы ослабеют" (Деян. 16.26). Скоро, скоро Русское пламя взовьется над огромными складами безбожной литературы. [...]  Иван Великий заговорит своим голосом над Москвой, и ему ответят бесчисленные Русские колокола. Это будет "Пасха среди лета", о которой 100 лет тому назад, в прозрений радостного духа пророчествовал великий святой Русской земли, преподобный Серафим.  Лето пришло. Близка Русская Пасха...» (Архимандрит Иоанн (кн. Шаховской). Близок Час.

"Новое слово". №27 от 29.06.1941 г. Берлин)

Как дико сейчас читать эти слова, которые, наверное, кто-то в 1941 году читал со слезами на глазах.  Впрочем, отрезвление у большей части эмиграции наступило достаточно быстро: как только стали приходить известия из России об оккупационной политике немцев, а из лагерей просочились сведения о массовой гибели военнопленных. Всего за 1941 — 1945 гг. в нацистской неволе погибло около 3,5 миллионов бывших советских солдат и офицеров. Поэтому даже те русские, да и представители других народов СССР, которые шли в коллаборационистские формирования, в большинстве своем не испытывали восторга от идеологии национал-социализма или поведения гитлеровцев по отношению к населению Восточной Европы. 

Ссылки для скачки книги 

1

2

3

4

5

ИСТОЧНИК
http://mirageswar.com/pages_history/16178-chernyj-pr-adolfa-gitlera-dokumenty-i-materialy.html

Совєтська пропаганда злочинів УПА

Як один з «аргументів» використовується фотографія, яка нібито зображує епізод «злочинної діяльності УПА», а саме, так званої «дороги до самостійної України». На відомій світлині — дерево, до якого примотані колючим дротом чи прибиті цвяхами маленькі діти. 

І хоча, завдяки польським науковцям Аді Рутковській та Даріушу Столі, зокрема їх резонансній публікації на сторінках газети Rzeczpospolita 19 травня 2007 року, стала відомою достеменна історія походження цього фото, проте й досі знаходяться такі, які попадаються на цинічну брехню українофобів, адже чим брехня цинічніша і тиражованіша, тим у неї легше повірити. Rzeczpospolita з’ясувала справжню історію фотографії, яка є ледь не найпопулярнішим підтвердженням звірств українців проти поляків.

Виявляється, українці не мають нічого спільного із цим злочином. Фото походить не із сорокових, а з двадцятих років минулого століття, його зробили слідчі, і на ньому зображені не польські діти, а циганські. Що більше, фотографій із місця події є декілька, і всі їх свого часу опублікували разом із справжньою історією злочину, який стався 1923 року. «Це сталося вночі проти 12 грудня 1923 року, — стверджують автори газети Rzeczpospolita. — Чотири жертви — це циганські діти, а вбивцею була їхня божевільна мати, 32-річна М.Д. Цю подію докладно описано в публікаціях із судової медицини 1928 року (очевидно, і в тогочасній пресі)».


Уперше фото надрукували у статті «Маніакально-депресивний психоз у судово-психіатричній казуїстиці» авторства Вітольда Люнєвського. Стаття з’явилася в психіатричному щорічнику Rocznik Psyhiatryczny. Подію з ілюстрацією описано і в «Підручнику із судової медицини для студентів і лікарів», який видав професор Віктор Гриво-Домбровський 1948 року.

«Це, власне, доконаний факт, що вбивцею дітей була їхня мати, — наголошує Rzeczpospolita. — Нещасна жінка вбила чотирьох дітей у розпачі після арешту чоловіка та розпаду циганського табору, в якому вона жила, з переконання, що їм загрожує неминуча голодна смерть. Наступного дня вона зголосилася до поліції».

Уперше світлину приписали до злочину українців оприлюднивши у вроцлавському журналі Na rubiezhy на початку 1990-х з таким підписом: «Польські діти, замордовані й убиті підрозділом УПА в околицях села Козова на Тернопільщині восени 1943 року (зі збірки д-ра Станіслава Кшаклєвскего)». Через два роки те саме фото з’явилося в праці Й. Вєнгерскєго «Армія Крайова на теренах Станіслава та Тернополя» з іншим підписом: «Діти, вбиті підрозділами СС «Галичина» в районі Козової, Бережанський повіт (із збірки В. Залоговича)».

Ця історія з маніпулюванням документами, зокрема фотографіями, російськомовними інструкціями загонам НКВС по катуванню людей з метою провокації українсько-польської ворожнечі та дискредитації УПА, в намаганнях приписати українським націоналістам неіснуючі злочини — не поодинока.


""Перечисленные ниже методы пыток и зверств представляют собой только примеры и не охватывают полного собрания способов лишения жизни в муках, применяемых бандитами из москальско-комуняцкой НКВД, к Украинским детям, женщинам и мужчинам. Изобретательность пыток награждалась. Преступления против человечества, совершенные комуняцкими террористами, могут быть предметом исследования не только историков, юристов, социологов, но также и психиатров.
001. Вбивание большого и толстого гвоздя в череп головы.
002. Сдирание с головы волос с кожей (скальпирование).
003. Нанесение удара обухом топора по черепу головы.
004. Нанесение удара обухом топора по лбу..............................
135. Прибивание маленьких детей вокруг толстого дерева, растущего у дороги, создавая, таким образом, так называемые "венки". ""

В рапорті одного з головних організаторів спецгруп НКВД майора Соколова фігурують факти вчинення його ж спецгрупою під його ж керівництвом злочинів: вбивство голови сільради села Яблунів Станіславської області, побиття голови сільради села Комарувка Тернопільської області, грабування бойовиками спецгрупи майна, викрадання людей у ліс для допитів.:

Этих лошадей и повозки мы забрали, предсельсовету выдали расписку, что лошади и повозки забраны куренем «Быстрого» и станичного села /клички его не помню/, он стал с нами ругаться за лошадей, говоря, что он на нас пожалуется «Резуну», что мы забрали его лошадей, мы забрали с собой, убили его и бросили в колодец. /После я читал записку «Быстрого», в которой он оправдывался перед «Резуном», что он никаких лошадей в селе Яблунов не брал/....

Як більшовики «вибивали колом закобзарену психіку» українського народу. Ухваливши відповідні резолюції, незрячих співців під приводом поїздки на З’їзд народних співців народів Союзу Радянських Соціалістичних Республік, що мав відбутися у Москві, повантажили до ешелону і підвезли до околиць ст. Козача Лопань. Пізно увечері кобзарів і лірників вивели з вагонів до лісосмуги, де були заздалегідь вириті траншеї. Вишикувавши незрячих кобзарів і їхніх малолітніх поводарів в одну шеренгу загін особливого відділу НКВС УСРР розпочав розстріл... Коли все було закінчено, тіла розстріляних закидали вапном і присипали землею. Музичні інструменти спалили поряд... Чи не УПА їх розстріляло так само як польських офіцерів в Катині? А приховувати розстріли НКВС поляків мусили бо тоді вся версія про дружню допомогу полякам 17 версня 1939 введенням радянських військ для захисту від німців розсипається вщент, навіщо тоді 5 березня 1940 срср дружньо розстрілювати фактично польську армію?

Пригадайте скандальні події 1998 року, коли при відкритті сесії Верховної Ради комуністи поширювали фотокопію, на якій невідома особа вітала офіцерів німецької армії, коментуючи це таким чином, ніби на фото — чільний діяч ОУН Ярослав Стецько. А директор Центру досліджень визвольного руху Володимир В"ятрович в цьому контексті розповідає про те, як фотографія по звірячому замордованого червоними партизанами українського хлопця Б. Івахіва з книги Миколи Лебедя «УПА», виданої в Америці у 1946 році, в якій, до речі, подано місце і обставини події, нині використовується в польській пресі як «свідчення злочинів УПА». Пригадаймо й поширювані наклепи про «Залізні Хрести Шухевича» та засудження ОУН і УПА на Нюрнберзькому трибуналі. Комуністичні борзописці ніколи не гребували явними фальсифікаціями та брехнею, коли йшлося про приховування власних злочинів та намагання очорнити борців з комуністичним режимом. Згадаймо хоча би Катинь і Биківню. Яскравим прикладом є пасквільна збірка Рудницького і Бєляєва «Під чужими прапорами», в якій стверджувалося, що провідник ОУН полковник Євген Коновалець загинув внаслідок внутріорганізаційної боротьби за лідерство. Подібне доводилось читати і щодо причини смерті лідера ОУН Степана Бандери.

Який висновок з вищеописаного? Властиво, їх два. Україноненависники не гребують нічим, аби спаплюжити і принизити наше минуле, тому не маємо вірити ні на йоту їхнім «аргументам і фактам». І висновок другий, основний, — все таємне стає явним і правда знайде дорогу навіть в хащах і темряві.

19 декабря 2007 Сергій Вересень, «Наша справа Луганськ»
http://www.top.lg.ua/news/?id=13598 http://kobzar.at.ua/news/zlochini_upa_piznajte_pravdu/2010-05-19-108

«Команда «Г». Признак десятый

Индивидуальная работа с оппонентами 

Как только на форум попадает инакомыслящий либерал, с четкой позицией «идеологического противника», его немедленно берут в оборот и проводят с ним коллективное «активное мероприятие» всей «командой «Г». 
Обычно оппонента неспровоцированно оскорбляют, либо выдают убойный «аргумент», на который обычный человек не всегда может адекватно среагировать. 
В результате либерал либо отвечает резко, вызывая скандал и получая клеймо «грубияна» от всей «команды «Г», либо начинает приводить аргументы против очевидной нелепости, на что его оппоненты не обращают внимания, высмеивая его и выдвигая другие подобные аргументы. 
Такое действие протекает в точности по сценарию известного рассказа Василия Шукшина «Срезал!» 

Упорному либералу на форумах бригада всегда и неизменно устраивает коллективную травлю, в которой, например, один член «команды «Г» пишет об идеологической неточности и ошибках новичка, второй нецензурно бранится в адрес инакомыслящего, третий обвиняет либерала в сумасшествии, четвертый угрожает ему расправой и убийством и т.д. Пятый же пишет жалобы администрации сайта на любые резкие выпады травимого, абсолютно не замечая того, что это лишь эмоциональные срывы на массированную коллективную травлю. 
Создается впечатление, что цель «команды «Г» - сразу же прогнать новичка-либерала, отбив у него охоту выступать на данном форуме. Если же либерал проявляет упорство и не уходит, против него используется специфический арсенал средств, вплоть до коллективных жалоб всей «команды «Г» в администрацию сайта, или даже закулисного нажима на нее, с целью заблокировать инакомыслящему вход на форум. В эти периоды возможны массированные вирусные атаки на компьютер упорствующего либерала.

«Команда «Г». Признак девятый

«Иностранцы» в «команде Г» 

Многие члены «команды «Г» сообщают на форумах, что они постоянно живут или бывают за рубежом: в США, Германии, Голландии, Израиле, Ирландии, Швеции, Финляндии, Чехии и т.д. 
Для «команды «Г» это всегда повод рассказать об «ужасах жизни на Западе и преимуществах путинской России». 

На некоторых сайтах имеется возможность определить страну, в которой располагается Интернет-провайдер того или иного посетителя (по IP-кодам компьютера), и коды действительно указывают на заявленные страны, иногда явно определяясь как прокси-серверы (промежуточные системы). 
Как ни странно, именно эти «иностранцы» представляют собой самых агрессивных и последовательных членов «команды «Г», ярых сторонников СССР, КГБ, Путина. Эти персонажи любят сообщать о «кошмарных» реалиях жизни в «своих» западных страна, о бедности и угнетении, о нарушениях прав человека и контрастных, просто великолепных аналогичных параметрах в путинской РФ. В рассказах они всегда умалчивают о положительных сторонах западной жизни и много лгут. 
К примеру, довольно анекдотически выглядят споры о стоимости товаров и услуг в одном и том же городе, в котором проживают «иностранец» из «команды «Г» и «либерал». Складывается впечатление, что люди живут не только в разных городах, но и на разных планетах.

«Команда «Г». Признак восьмой

Низкий культурный уровень и характерный язык. 

Несмотря на кажущуюся пестроту участников «команды «Г», большинство из них обладает примерно одним (весьма невысоким) культурным уровнем. 
Подавляющее большинство членов «команды «Г» плохо владеют «родным» русским языком, допуская бесчисленное множество типовых: стилистических, лексических и грамматических ошибок, из-за которых им весьма трудно прятаться за различными «никами». 
В то же время, многие из них прекрасно владеют идеологическими штампами, начиная от штампов советского периода, и кончая современными. 
Очень странно, например, звучит в сети третьего тысячелетия афоризм товарища Жданова пятидесятилетней давности: «На чью мельницу он льет воду?» - однако применяется оно членами «команды «Г» часто и всерьез, без малейшего пародийного оттенка… 

Кстати, у членов «команды «Г» явные проблемы с чувством юмора, шутки их всегда имеют клозетно-казарменный оттенок и относятся исключительно к испражнениям, гомосексуализму, проституции, порнографии. 
А явно типовую ведомственную шутку бригады: «прекратите искать ГБ под кроватью!» автор встречал в различных форумах уже несколько десятков раз. 
Вот типичный образец «юмора» «команды «Г», обращенный к оппоненту-женщине: «Тоська, юбку длиньше сделай, а то яйца видать!» 

Кстати, для многих членов «команды «Г» на либеральных веб-форумах очень характерны выражения: «длиньше», «вследом», «навроде», «заместо» и т.п. Это не ирония, это всего-навсего их уровень знания русского языка! 

Наряду с нецензурной бранью, которой повсеместно пользуются члены «команды «Г», все эти искаженные слова и обороты ярко свидетельствуют о специфическом культурном и образовательном уровне «команды «Г» нехарактерном для абсолютного большинства пользователей сети Интернет.