Helgi Sharp

Группа Scorpions в поддержку Украины убрала из своего хита слово "Москва".

Перед началом выступления в Лас-Вегасе вокалист Клаус Майне выразил поддержку Украине.

Во время шоу музыканты сыграли свой хит Wind of Change, выпущенный в 1990 году и посвященный окончанию Холодной войны. Только первую строчку в песне Клаус Майне изменил.

Так, в оригинале поется "Follow the Moskva down to Gorky Park", но вокалист заменил это словами "Now listen to my heart, it says Ukrainia" ("А теперь послушай мое сердце – оно говорит Украина").

Hon. Judge Dredd

Коментарі під твітом, що окупант вистрілив у лице дівчинці 11 років: "Як можна, він що, не бачив, що це дитина?"

Бачив, тому й стріляв. Дивно, що не зґвалтував. Ви чомусь судите про них, як про людей. Тільки вони не люди. Усвідомивши це вам буде простіше зрозуміти логіку їх дій.

Тамара Горіха Зерня

Чорнобаївка - це місце ведення запеклих боїв. Там гинуть і росіяни, і наші. Перших кілька разів мем про Чорнобрївку був смішним.

Але зараз уже б варто зупинитися. Я розумію, що у Арестовича і ко немає почуття міри, такту і смаку. Але це не означає, що ми повинні підтримувати вакханалію.

Величезна проблема цієї війни - брак адекватного інформування. Крім коротких зведень Генштабу взагалі нема чого прочитати. Все що виходить із ОП переслідує якісь свої цілі. Вони всіма силами применшують серйозність ситуації, відволікають увагу на другорядне, поспіхом збивають собі якісь медійні "плюшки", не думаючи про безпеку людей.

То Лубківський вискакує зі своїм "сьогодні ми візьмемо Херсон" як Пилип з конопель, то Геращенко коригує обстріли Києва у прямому ефірі, то у Арестовича щодня "всьо харашо, прекрасная маркіза", а люди через це заколихування втрачають дорогоцінні години і застрягають в окупації.

Коротше, друзі. Нема чого робити - постіть трактори. А Чорнобаївку лишіть у спокої, там війна, наші б'ються як герої з переважаючими силами противника. І це взагалі не смішно.

Дмитрий Чекалкин

Редко, но метко:

Очень скоро на всех перекрестках и во всех переходах крупных городов РФ появится легион калек в военной форме, просящих милостыню.

В военкоматах и собесах они услышат классическое "явастуданепосылал" и пойдут побираться в людные места.

Наша Канада

в красивом танке в украину

андрей поехал без мозгов

зато вернулся на россию

без рук без ног и без башки

Восхищенный болгарин

Дурачки так рвутся повоевать за путина, как будто у них на районе инфраструктура для колясочников как-то развита.

Krivorozhanin

Пропоную на українсько-російському кордоні посадити касирку з АТБ, щоб питала у кожного приїжджого орка - ПАКЕТ ПОТРІБНИЙ???

Helgi Sharp

Хакеры в очередной раз взломали базы данных Министерства обороны РФ и выкачали гигабайты документов.

Одним из интересных является Приказ «О проведении мероприятий информационного характера в сети интернет".

Исходя из документа нужно выделить следующие 3 факта:

Сергея Шойгу с 21 марта уже официально нет;

Количество военных РФ, которые сдаются в плен и дизертируют, огромное и стало одной из главных проблем;

Пропагандисты РФ получили приказ массово создавать фейки о нечеловеческом отношении ВСУ к российским пленным.

***

Сейчас на россии за смерть орка в Украине платят 7 млн рублей и берут подписку о неразглашении в публичном пространстве факта смерти.

Так вот - согласно репортажу Новой Газеты (корую уже закрыли), в российской глубинке каждая третья семья предпочтёт получить именно эти 7 миллионов, а не своих живых сыновей.

Это больная страна и больные люди.

Николай Шевченко

А потом безруких, безногих соберут и вывезут из столицы и других центральных городов что бы не портили настроение жёнам и любовницам больших начальников во время прогулок на свежем воздухе и рассуждениям о великой русской душе и нравственности.

Истрия повторяется, хотя в основном в виде фарса.

Сірий Кардинал

Єдиною гарантією безпеки для України та світу є зникнення росії з мапи світу.

Загальні бойові втрати росіян від початку вторгнення в Україну, за даними Генштабу, станом на ранок 28 березня:

• особового складу – близько 17 000 осіб (приблизно +400 за попередню добу);
• танків – 586 (+4);
• бойових броньованих машин (ББМ) – 1 694 (+30);
• артилерійських систем – 302 (+8);
• реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) – 95 (+2);
• засобів протиповітряної оборони – 54 (+2);
• літаків – 123 (+2);
• гелікоптерів – 127 (+0);
• автомобільної техніки – 1 150 (+6);
• легких швидкісних катерів/кораблів – 7 (+0);
• цистерн з паливом – 73 (+0);
• безпілотників оперативно-тактичного рівня – 66 (+10);
• спеціальна техніка – 21 (+0).

*Дані уточнюються. Підрахунок ускладнюється високою інтенсивністю бойових дій.

Знаете, когда 3,14здец и раздрай, когда не можешь ни спать, ни есть, когда алкоголь не работает, а коты не утешают, когда нервы ниф3,14зду, и все мысли крутятся бесконечно вокруг одной оси, и ты весь – одно сплошное кровавое месиво, которое нельзя отключить анальгетиками, начинается самая движуха.

Когда незнакомые люди молятся за твоих родителей и скидывают последнее, чтобы их спасти. Когда незнакомая девочка в Штатах покупает броник, и еще один незнакомый мальчик привезет его в Польшу, а потом перекладными сюда.

Когда в Румынии ищут и находят лекарство для женщины в Ирпене и через 8 рук передают его, когда давно забытые люди пишут “чем помочь” и помогают.

Когда чувак из Львова на своём бусе готов ехать спасать русскоязычных мариупольцев, когда за полчаса можно собрать несколько тысяч долларов просто для себя. Это значит больше, чем любые “червячки на карте”. Это такой кайф, который хрен с чем сравнишь.

Братушки приехали сюда за коврами и колечками в брошенных квартирах. Они круты, у них Искандеры и отэто всё. Им, говна кускам, не понять одного: мы вместе. Сейчас мы вместе. Мы посрёмся потом, по 10 раз на дню, найдем повод, и это совершенно не важно ровно до тех пор, пока мы все вместе 3,14здим братушек. Спасаем мариупольцев или кошачий приют из Чернигова, покупаем броник солдату, который недавно сделал предложение своей девушке, или через 8 рук передаем лекарство старушке в Ирпене.

Ковёр как цель, конечно, прекрасно, но после таких вот цепочек взаимопомощи приходит понимание, что наша цель – выжить, а их, сука, – ковёр. Понимаете?

У них нет шансов. Да, они нам выпьют еще немало крови, но в конце концов их завернут в спижженый ковёр и закопают где-то под Киевом. А мы снова встанем, отряхнёмся, помянем павших и пойдём сажать огірочки. Бо надо ж чимось закусювать після перемоги.

1. Ми переходимо у контрнаступ.

“- Я-то думал, все проще будет. А они не сдаются…
– Мы их чем здесь только не лупим нах…й. А они не сдаются…
– Честно говоря, я их даже уважать начал…”
(З перехвату СБУ розмови російських агресорів).

Десь колись читала, що найсильніший ляпас опоненту – це коли ти його не помічаєш, бо тоді ти даєш йому зрозуміти, що він надто незначний для тебе. Якби ще зараз не війна, то ми дійсно не мали б помічати існування рашистів. Добре їм чи погано – байдуже. Є справи важливіші.

Але під час цієї війни можна дещо змінити погляди, і тоді я насмілюся сказати так. Ми переходимо у контрнаступ, і це не лише військовий термін. У контрнаступ в репутаційному плані, економічному, політичному. Ми вирвемо своє з переписаної нашої історії, з засекречених архівів, свою правду з багатовікової брехні, якою, як пилом, росіяни присипали все наше існування як окремої держави.

Додам навіть, що тримайтеся, суки, бо тепер ми змусимо вас поважати сильнішого, “нравітся-нє нравітся…” Хоча й має значення, ХТО нас поважає. Набагато цінніша повага Америки та Європи, ніж повага до нас пустого місця, яким є “рассия”.
Але най буде, як то кажуть.

2. Польський генерал Вольдемар Скшипчак висловив думку, що Польща повинна заявити свої права на окупований Росією Калінінград, який належить до Східної Прусії.

Насправді, немає майже ніякого патріотизму в росіян щодо цілісності своєї країни. Слухайте, це тільки теорія, і лише одиниці будуть відмовлятись від європейського рівня життя. Я роблю такі висновки з того, що в Україну вони прийшли воювати за гроші. І грабують українські будинки заради наживи. “Командіровка окупілась” – це те, заради чого вони воюють. А тому на перше місце росіяни ставлять лише меркантильні інтереси, прикриваючись патріотизмом на словах. Його там немає ніякого.

Згадайте дідів на палицях, яких після парадів масово вони викидають до сміттєвих баків. Згадайте про кількість бажаючих отримати американську візу. Згадайте про американізовану Москву в частині понтів, брендових магазинів, дорогих німецьких авто – де він, той патріотизм?!

А тому можна сказати полякам: беріть, друзі, той Калінінград. Тільки без росіян. Бо країни Балтії зараз потерпають від таких “російських патріотів”, які чомусь до Росії повертатися ніяк не хочуть.

3. До попереднього пункту: міністр внутрішніх справ Естонії повідомляє, що росіяни вербують шпигунів серед естонців заради інформації про стан справ на естонському кордоні та й іншого.

Які такі естонці можуть бути російськими шпигунами, як думаєте? Дуже велика вірогідність, що це колишні росіяни з естонськими документами, які естонцями так і не змогли стати.

Такі “громадяни” можуть збирати інформацію про місію НАТО в Естонії, яку очолює Великобританія, яка (місія) збільшилась вдвічі.

Інше питання, які сили мають росіяни для того, щоб зазіхатися на НАТО? Бо окрім терору в них сил немає. Терор, насправді, може робитися незначними силами, була би політична російська воля…

4. Кумедна історія трапилася з американським журналістом Еліотом Екерманом.

Він написав статтю для видання TIME. Йому хтось з українців сказав, що український хлібобулочний виріб, який дуже популярний в нашій країні, називається “rusni-pyzda”, а не паляниця. А американець взяв та написав для багатомільйонної американської аудиторії цей термін.

І лише потім дізнався правду та виправив на “”palyanytsia”. Не треба було, як вважаєте?