Останній тиждень літніх канікул мав бути наповнений пригодами, відпочинком та підготовкою до школи. Натомість почався з масованої ракетної атаки на країну.
Саме про це я і думала....
А також про тваринок.
Так трапилося, що сьогодні я залишилася вдома, тому на власні очі побачила як реагують на ці події тварини....
У мене два котики. Я була поруч (пам'ятаєте, залишилася сьогодні вдома?) Отже пестила своїх вихованців й розмовляла з ними.
Після першого ж вибуху (його було добре чути) очі одного мого котика стали величезними, вушка притиснулися до голови, весь він якось так зіщулився на ліжку, на якому ми сиділи... а потім вислизнув з моїх обіймів й забився під диван. Ніякими вмовляннями його звідти дістати було неможливо.... Після наступних гучних вибухів він побіг у коридор.... Вже навчився відкривати шафу, тому одразу забрався всередину і сидів там.
... Я думала раніше про те, чи вміють думати тварини, чи розуміють вони, що відбувається навколо.... Тепер я знаю, як вони реагують на подібні ситуації, коли мене немає вдома. Коли я не можу їх заспокоїти і захистити(((
Друзі, 9-річний Денис та 9-річна Аня, збиралися сьогодні гуляти та радіти останнім дням літніх канікул, але тривога перекреслила дитячі плани.