Я придумаю світ, щоб прокинутись в ньому, Я придумаю час, щоб зустрітися з ним. Я придумаю ціль і до неї до дорогу, І терни на шляху, щоб був непростим. Я придумаю день, щоб встати зорею, Склавши мрії в торбину, подамся на схід. Я придумаю дощ і вогні над землею, Я ітиму крізь них - і зникатиме слід. По дорозі собі я придумаю квітень, Буде справжня весна... Потім випаде сніг. Я об себе спіткнусь і впаду, мов убитий, І залишусь відразу на сотні доріг. Я...

Читати далі...