Маками покрите Іловайське поле. Наче кров героїв проросла з глибин. У котлі жорстокім обірвались долі- Не один додому не вернувся син. Там, де квітували чебреці та м"ята, Оповили тіло пахощі трави. Розстріляли підло хлопців з добробату... А у синім небі з хмари хоругви. Сонце піднялося у зеніт пекельний. На стеблі травинки запеклася кров. І нема підмоги... Коридор зелений Став умить вогненним -смерть вирує знов. Строчать кулемети - падають додолу Матері Вкраїни віддані...

Читати далі...