Я лицар і поет, не схожий на ханигу. Я не служу чужому королю. У відблиску меча читаю древню книгу І даму серця здалеку люблю.   І хоч у мене приятелі щирі, Але я знаю, що таке любов, І не хвалюся друзям у трактирі, Як я заліз до неї у альков!   А наш король, а ми його васали, І чорт візьми, я теж його васал. Усі йому вже оди написали, Лиш я йому ще оди не писав.   І хоч живу я з королем не в мирі, Бо не люблю присвячувати од, Я друзям не підморгую в трактирі – Мовляв...

Читати далі...