41. у крихкості ночі (читаючи Рільке).де зорі згублені в небіі хмари тінями чорніторкають у томності крони,які у чеканні сонцяхитають, росхитують теміньі холод вповзає в оселю,оманно де жевріє світлоз підсвічника біляглибокого крісла м"якого,в якомучитаю Рількея,гортаючись в пледі,зіщулений мерзлов стінах самотності сірої долі,у котру занурене містозлиденне й вороже до світу...аби врятувати душучитаю лірику -ліривелично лунають струннімелодії у передзвонах,хвилюють чуття і роздУмиу...

Читати далі...