- Ой ти шибеник, синочку...Де порвав нову сорочку? - Мама вітра запитала. - Я півдня її латала.Та вітрисько - хлопець вправний, Не зважав на слова мами.Лиш послалася на втому - Так і вибіг хутко з дому.Розігнав на небі хмарки, Із хлоп'ятами у салкиГрався, доки не спітнів, На пеньочку посидів.І хлоп'ятам для потіхиГоробців загнав під стріхи.Підтягнув вітрець штанята -Нумо сонце здоганяти![Приєднана картинка]

Із кринички сонечко умивалося, Рушничком-травичкою утиралося.На всі боки яснеє обернулося, Світу чисто-білому усміхнулося.Із малим горобчиком привіталося, До калини пишної пригорталося.В піжмурки погралося із хлоп'ятами, Бавилось з маленькими жабенятами.Золоте лиш ввечері спохватилося, За ліси та гори закотилося.А на щічках хлопчика, у Василечка, Залишило сонечко ластовиннячко.[Приєднана картинка]