Я думала: забула і забуласьЙ поринуло усе у забуття...Я бігла...Бігла... А тепер спіткнулась, А часу не було спинить життя.Життя ж моє занадто швидкоплинне.Вдивляюся у синяву небес.І раптом зупинився мій годинник.Стояла я і слухала... себе.О, скільки я себе в собі відкрила, Від потаємних скриньок до хули.Мовчала я, а тиша говорила, І спомини хмаринами пливли.Стояла в храмі, де квіткові арки, І лики янголів в союз злились.Ішло очищення, душі катарсис -Струмками чисті сльози полились...

Читати далі...