Розвію смуток над водою (із циклу вірші)
- 07.08.08, 02:12
Розвію смутой над водою
нехай несе геть течія
подалі з місць,де ми з тобою
були удвох...лиш ти і я
обійми палкі на прощання
в душі лиш тиша та пітьма
думки натягнута струна
тай не потрібні більш слова
а де були цілунки-шрами
тай гоїтися не спішата
щимлять лишень ночами й днями
сльозьми щей на очах бринять
хай туга виллється у пісні
над той водицею стрімкою
а все, що було до чи після
забудеться й спливе з рікою
17