Коли настане ніч любові,І ти мене обнімиш нєжно,Я вдіну чоботи кирзові,І буду спати бєзмятєжно… А вранці, витріщивши очі,Ти запитаєш: «Шо то било?»Я відповім: «Тепер щоночіУ кірзачах я буду, мила». Ти скажеш: «Ти на розум кволий!На всю макітру їбанутий!».Та не забудеш вже ніколиЦей досвіт, у житті набутий...