Коли Марічка чекала на дитину, її стан здоров’я неочікувано погіршився. Спочатку всі думали, що це пов’язано з її вагітністю. Але лікарі поставили невтішний діагноз. Сказали, що їй залишилося жити один місяць, максимум два. Її чоловік Петро ходив темніший темної ночі. І одного разу, як здалося зовсім недоречним, сказав своїй матері, що його по роботі відправляють в тривале відрядження. – Ну як же так, синку. У тебе дружина присмерті, а ти про роботу думаєш. – Все...

Читати далі...

Улюбленим місцем відпочинку для Олі був затишний куточок парку, де над лавою висів ліхтар на старому стовпі. Там вона могла годинами сидіти з книгою в руках, занурившись думками в життя героїв оповідки. І лише коли ліхтар починав нагадувати своїм м’яким світлом, що вже вечір, вона закривала книгу і йшла додому. Одного разу на лаву присів молодий хлопець і довго дивився зачарованими очима на дівчину. Оля відчула цей погляд і привітно посміхнулася хлопцю. В той день ...

Читати далі...

Не щастило Марічці в житті. З першим чоловіком у шлюбі вона прожила трохи більше року. Навіть народити дитину не встигла. Її чоловік провалився на річці під лід, і навіть його тіло не вдалося знайти. Вдруге Марічка вийшла заміж лише через три роки. І знову її спіткало горе. Не пройшло й три місяці, як її чоловік пішов на полювання, та так більше його ніхто і не бачив. І лягло на Марічку тяжке тавро чорної вдови. Навіть ті чоловіки, кому вона подобалася...

Читати далі...

Напроти невеликого села на середині великої ріки знаходився мальовничий острів. Зовні він не відрізнявся від подібних, але чутки про нього ходили недобрі. Люди казали, що час від часу на острові відбувається щось дивовижне. Тому навіть рибаки його оминали. Але молоде покоління вважало, що то лише марево жарких днів, коли розігріте на піску повітря колишеться, ніби шовкова тканина на вітру, створюючи неіснуючі видіння. В такі дні на острові можна було побачити...

Читати далі...

Ця історія бере початок з тих часів, коли соцмережі сприймалися як частинка реального життя. Коли обмінятися номерами телефонів було звичною справою. А так звані блоговки, коли користувачі блогів влаштовували досить часті групові зустрічі десь в затишному місці, не виглядали чимось дивним. На одному порталі, де всі блогери знали одне одного ледь не в обличчя (а часто і так), вів свій скромний блог один хлопець під ніком Чарівник. Цей нік він взяв собі не з самого початку,...

Читати далі...

В глибині поліських лісів розкинулося велике непрохідне болото. Навіть взимку вода в ньому не замерзала. Люди казали, що на тому болоті є великий острів, на якому живе Марійка. Ця легенда прийшла в село з глибини віків. Незважаючи на ласкаве ім’я, Марійкою звали стару-престару бабусю з тих самих древніх легенд. Кому вдавалося побачити її в лісі, казали, що Баба Яга в порівнянні з нею справжня красуня. Але рідко кому випадала така нагода, після якої людина довго не...

Читати далі...

В старовинній книзі, надрукованій в позаминулому столітті, яка потрапила до рук Сашка випадково, згадувалося про загадкові кургани. Вони були невеликі за розміром, але, як вказував автор книги, їх кількість в одному місці була унікальною. Якому народу вони належали, достеменно невідомо. Але те, що їм сотні, якщо не тисячі років, було реальним фактом. Можливо то були поховання скіфів чи сарматів, бо вістря стріл тих народів Сашко неодноразово знаходив в тому краї. Так...

Читати далі...

У сім’ї Проценків склалася традиція зустрічати Новий рік виключно на дачі. Тиша засніженого лісу. біла ковдра іскристого снігу і неймовірно свіже морозне повітря давали змогу позабути про гомінке місто і насолоджуватись справжньою зимовою казкою. Особливо подобалося в такі дні гратися на снігу їх маленькій донечці Катрусі. Часто Новий рік Проценки зустрічали зі своїми друзями, Але цього разу обставини склалися так, що Новий рік Петро зі своєю дружиною Марічкою...

Читати далі...

Серед глухого лісу, де шумлять вікові дуби і могутні сосни підпирають небо, розкинулося невелике лісове село. Лише єдина нічим не покрита дорога з’єднувала його з іншими віддаленими селами. Віддаленість від цивілізованого світу наклала особливий відбиток на життя його мешканців. Вони жили в гармонії з оточуючим лісом, а він їм за це дарував не тільки все потрібне для життя, а й неймовірну свою силу. Кожна жінка того села добре зналася на травах і коріннях...

Читати далі...

По мотивам https://blog.i.ua/user/4307451/2406848/ Василий был холостяком и проживал один в ...

Читати далі...