Ми вчора святкували прибуття,Тепер п’ємо за пластикові вікна,І сенси швидкоплинного буттяКрізь призму алкоголю геть помітні.І серед літа нас не зігріва,То не в напоях справа – одностайно,Половою розсиплються слова,«Немає, - зазначала б молодь, - драйву»За що там завтра «Будьмо, піднімай!»Не келихи, не чаші – просто чашки?Так, за новий планшет мейд ін Китай,Він скільки грамів, кажеш ти, завважки?Пообірвались всі наші гачкиІ залишились між колод підводних,Як губернатор-екс, товариш ЧмирКазав про...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Танцюй, дівчино – жар в руці,Доки об’ємні й пружні перса,Іще не скоїли диверсійЖиття «трудів і днів» бійці.Лови ритм офензив, застав,Поки що рухи лебединіЖертовним світлом сяють ниніЕфектні репліки загравВсіх літніх гроз. А що тобі?Хіба тобі нести скрижалі?Бажань дівочих блиск безжальний,Рукою плавно поведиІ вигни стан за небокрай,Як зброя скрізь летальна танців!Таємних па – більш, ніж дванадцять,Голівку милу нахиляй…У глядачів – жир, літній криз,Та блиск в очах – іще не...

Читати далі...

[Приєднана картинка]…малювати птиць срібним олівцем на лляному полотніЛіна КостенкоСолоний крові океанНевпинно бризкає з екрану,Вповзає в душу невблаганноСередньовічних жахів пан.Я божеволію всі дні,Мої вуста в скорботу скуті«За що?» незнаної спокутиУ незліченних жертв в війні.«Чия то ласка?» Я б волівНе чути про полони, втрати,І полотнину вишиватиСтібком, як помах голубів.Я б витинав на синім тліУзявши найбіліші ниткиНе кропіткий узор, не квітки – Одні фігури ті святі,Лиш янголів з...

Читати далі...

Дорожній пил тихцем сідаВ бур’янчик – мій душевний спокій,Баранчик-місяць крутобокийТа круторогий споглядаВсе скоса на візити бджілВ тремтливий щем і мрії квіток,Де вітер-пес хапав за литкиПримари заюрмлених сіл,Де лиш вечірні молитвиШепоче ледве лист шипшини,Нестримний стрекіт комашинийНедостеменний, як плітки,І колір танучий зоріНепевний, як акорди Верді,Він під загрозою безсмертяСердечні скриє пухиріІ звільніть спраглії словаВід пошуків самотніх жертви.Все, що не можна вкрасти й зжетри...

Читати далі...

Ой, вік-москаль, ще й чарівник,Він обіцяє забагатоМрійливим поглядом брунатним,Зібравши найсвятіших книг,Він урочисто так кладеДолоню. Древні палітуркиЗамшілим Кам’янця підмуркомМовчать. Як завше, деіндеЙого акторський баритонБагатий інтонацій, терційДзвенить, як срібнеє відерцеІ проповідує бонтон.Ось-ось і царствіє прийдеЗ пітьми правдивих обіцянок,Крізь оптику по вінця склянокТи – Аполлон, той… Бельвердер…?І істини прості словаДрібні, як маковії зерна,Від радостей малих – к мізернимОсь шлях...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Знов посміхається тобіНа шибці місяць паперовийВін молодик, він вірить слову,Що рине в далеч голубів.У нього завеликий нісПростецький, як з городу бульба,Чоло він хилить, от, забудько!Не пам’ятає казки рис.На підвіконні снить-чекаІз благородного картонуЗубчаста величчю коронаЦаря Гвідона чи Панька.Від пензля юної рукиЩедроти щирих діамантівПасують до чеснот і мантійІ сяють, ніби ті зірки.Дивись на них крізь синь вікна,Крізь надвечірній дивний спокій,Як підростеш ти...

Читати далі...

Вона благає: «Не пиши!»Нехай нагострений олівчик,Не сіпай спокій той одвічний,Свій вірш-бляшанку не в’яжиУ хвіст давно поснулих рим,Не бий мовчанки-стін сюжетом,Хай хто б там не назвався третім,Поезія – четвертий Рим.Це добре чутно між рядків,Чудово видно в сутінковихПастельних фарбах – скільки новихНездарних суне будяків.І на імперських схил-поляхВже, далебі, немає місця,І варвари так промовистоСеред найкращих громадян…І в час «Боромль», «Червоних Рут»Здіймати каламуть негоже,Мовчи, якщо ти...

Читати далі...

Кто это тамВ ондатровом мантоС винтажною косойИ дамой полусвета?Он машет намКак в цирке шапитоКостлявою рукойБряцая кастаньетойТупая больНапильником в високИ новостей потокУжасных не убудетМудр, словно моль,Рука за поясок«Не хнычь, держись, браток,Ведь то ли еще будет»Слышь, Иоанн,Среди зарниц АТОТы видел лишь егоВ злаченых эполетах?Или туманДосадный моветонСкрывал всех четверыхНаездников Завета?Вновь пик корольТерзает завитокНе льет изящный слогПиит – вершитель судебМолчанье-нольЕще один...

Читати далі...

… нет никогоЕсть только ты – Свобода, свобода,Так много, так малоТы нам рассказала Какого мы рода…Ю. Шевчук «Свобода»... то уйдите из этого дома или города и отряхните его пыль с ног своих.Евангелие от МатфеяВ этой печиСтолько сгорело летГулко кричитФилин, что смысла нетПартию доигратьГде ферзем белым - ***Продано все – Почки, диван-кроватьПродан и звук«Юность» магнитофонБез долгих мукВ скупку-ломбард снесенВыпита мутна взвесьВласть и нажива, спесьВрач удивлен:«Вы еще здесь...

Читати далі...

Опусти в жаром пышущий вечерНаклоненны графитовы стержниБеззаботных и желтых лучей.Изотопом тревожности меченРазум – старый и страждущий Брежнев,Взвейся голубем над каланчой.Но, увы, промелькнет и исчезнетВ кипах пухлых историй болезниТот прозрачный застенчивый миг,В кучевых облаков сладкой дремеДня на воле финал солнце клонит К чтенью на ночь лишь сказочных книг.Толь волхвов, толь данайцев дарамиЧрез оконны распахнуты рамыРазливается «Ласковый май»В шифрограммах следов мягкой пылиТы не...

Читати далі...