Летовище Гітров (LHR), термінал 4, Лондон

          Летовище Гітров (LHR), термінал 5, Лондон

          Вестмінстерськиј палац з Великим Беном у Лондоні

    У терміналі London Heathrow Airport (LHR) (лондонського аеропорту Гітров (LHR)) я дещо затримався перед пашпортним контролем, де була черга. В аеропорту висіло оголошення митниці: «If you are in doubt, go into the red channel» (Якщо ви маєте сумнів, јдіть крізь червониј коридор). The green channel (букв. зелениј канал) — прохід через митницю для пасажирів, які вважають, що не мають нічого, що підляга оподатковуванню митниці, і прямуючих без митного огляду. Огляд таких пасажирів здіјснюється вибірково. Прохід для пасажирів, що везуть щось понад норму, називається «the red channel» (червониј коридор). Я пројшов крізь зелениј коридор, позаяк не мав що пред’являти. А міј багаж, що прямував окремо від мене, пішов прямо на Бориспіль. Я побачив, як митник питав одного чолов’ягу, чи знає він the duty free allowance (норми безмитного провезення). Мене ніхто не зупинив.
    Mr. Brian Smith (п. Брајан Сміт), британськиј друг Ричарда, зустріча мене на летовищі.
    — Hello, Brian. I recognized you at once. Rich showed me your picture, (Вітаю, Брајане. Я впізнав вас відразу. Рич показав мені ваш портрет,) — проказав я.
    — Hello, Ihor. Welcome to London. Nice to see you. (Привіт, Ігоре. Ласкаво прошу до Лондона. Приємно бачити вас.)
    — Nice to see you too. (Так само приємно бачити вас.)
    — Did you have a good flight? (Чи хорошиј був політ?)
    — Yes, I did. Thank you. Richard is sending you this letter and his regards. (Так. Дякую вам. Ричард посила вам цеј лист і свіј уклін.)
    — Oh, thank you. How is he getting on? (О, дякую. Як він пожива?)
    — He's quite well. Though busy, of course. Working a lot. (Досить добре. Хоча зајнятиј, звичајно. Працює багато.)
    — Very much like him. (Зело схоже на нього.)
    — Where is we going to? (Куди ми збираємось?)
    — To my car. I'll drive you to the hotel. (До мого автомобіля. Я відвезу вас до готелю.)
    — Okay. (Добре.)
    Ми поїхали машиною Брајана до готелю, що на маленькіј площі в середмісті Лондона, де він замовив мені номер. На шляху зупинилися на заправці, щоб заправитися бензином. Дорогою Брајан задав мені кілька питань:
    — Did you visit New York? Were you there on business? What do you think of America? (Чи відвідали Новиј Јорк? Ви були там по справі? Що ви думаєте про Америку?)
    — Yes, I did. I worked at a medical research center as a biologist. I was almost a month in States. I have managed to visit New York, Washington and there were plans for visiting Chicago… But I'm pressed for time. American are very hospitable. (Так, відвідав. Я працював у медичному дослідницькому центрі як біолог. Я був мајже місяць у Штатах. Мені вдалося побувати в Новім Јорку, Вашинґтоні ј були плани для відвідування Чикаґо… Але забракло часу. Американці дуже гостинні.)
    — Are you satisfied with your visit? (Ви задоволені вашим візитом?)
    — Yes, quite. (Так, цілком.)
    — And I live nearby in a block of flats on the third floor but, unfortunately, I am free only in the evenings. I'm sorry I can't give you more of my time as I'm not going on holiday until the autumn. (А я мешкаю поблизу в багатоквартирному будинку на 4-му поверсі, але, на жаль, вільниј лише вечорами. Шкода, що не можу присвятити вам більше часу, оскільки не збираюсь у відпустку до осені.)
    — That's absolutely all right, Brian. I have only a couple of days in London. Is there a regular tour of the city? (Все абсолютно в порядку, Брајане. Я маю тільки пару днів в Лондоні. Тут є регулярна екскурсія містом?)
    — Oh yes, lots of them. I advise you to buy a special ticket «London Explorer». You can buy one at the Tourist Information Centre. It's near Victoria Station. (О, так, їх сила-силенна. Я раджу вам купити спеціяльного квитка «Дослідник Лондона». Можете купити јого в Туристичному інформаціјному центрі. Це біля двірця Вікторія.)
    — I'd love to see the Houses of Parliament and the Tower of London. Look where you're going. Sorry, I forgot that they drive on the left side of the road. It seems unusual. (Я хтів би побачити Будівлі Парламенту і Вежу Лондона. Дивіться, де ви їдете. Дарујте, я забув, що машини їздять з лівого боку дороги. Це здається незвичајним.)
    — Right, I felt very much the same on the Continent. But you'll get used to it quickly. (Правильно, я відчував себе мајже так само на континенті. Але ви звикнете до цього швидко.)
    Адміністратор готелю дав мені ключі від номера. Мені не довелося користуватися ліфтом, позаяк він був на першім поверсі. До речі, готель не виглядав так сучасно, як американськиј, але був цілком зручниј. В вартість входив нічліг і сніданок, а ціна була цілком помірна. Є, звичајно, world-famous luxury hotels (всесвітньо відомі отелі люкс). Але набагато більше guest houses (пансіјонів) або small hotels (маленьких готелів), на кшталт мого. Тому мешкання в Лондоні не обов’язково коштує дорого.
    У Лондоні я мав тільки пару днів, і я не хотів втрачати час. Мені кортіло подивитися якомога більше. За пів години я вже јшов до Туристичного інформаціјного центру біля двірця Вікторія. А вијшов з нього, озброєниј путівником і схемою маршрутів. Я так само купив спецквитка, що зветься «Дослідник Лондона». Цеј квиток дав мені 3-денниј необмежениј проїзд на всіх червоних автобусах і мајже на всіх лініях метра. Мені також належали особливі скидки з квитків на багато пам’яток і на лондонські транспортні екскурсії.
    Я почав з короткої екскурсії з ґідом. І нарешті побачив најзнаменитіші місця Лондона з традиціјного червоного 2-поверхового автобуса — The Houses of Parliament (Будівлі Парламенту), St. Paul's Cathedral (Собор Святого Павла), The Tower of London (лондонськиј Тавер) і багато іншого. Відтак мені довелося дослідити Лондон самостіјно. Першиј пішиј похід почався від Nelson's Column in Trafalgar Square (колони Нельсона на Трафальґарському мајдані). Я пројшов по Whitehall (Вајтголлу), на якому розташовано більшість урядових установ. Я поглянув здалеку на офіціјну резиденцію прем’єра на Downing Street (Давнінґ-стрит). Це маленька вулочка поряд Вајтголлу. Я вијшов на Parliament Square (Парламентськиј мајдан) як раз вчасно, щоби почути the chimes of Big Ben (куранти Великого Бена). Наступного ранку я поїхав на метрі до Buckingham Palace (Букінгемського палацу) поглянути на the Changing of the Guard (зміну варти). На прогулянках в Лондоні мені іноді доводилося користуватися охајно прибраним підземним переходом для переходу перезавантаженої транспортом вулиці.
    Цього останнього вечора Брајан запросив мя до The Sherlock Holmes Museum at 221B Baker Street, London, NW1 6XE (музею Шерлока Голмса на Бејкер Стрит 221б, Лондон), а потім до справжнього an English pub (англіјського шинку). Я, скориставшися цим, поставив јому питаня:
    — Brian, I feel confused sometimes. Which is British and which is American? (Брајане, я іноді почуваюся заплутаним. Яка є британська мова, а яка — американська?)
    — Don't worry. It doesn't really matter very much. (Не хвилюјтеся. Це насправді не має великого значення.)
    — But sometimes people don't understand me. And yesterday I had a problem. I got the wrong floor. (Але іноді люди не розуміють мене. А вчора я мав проблему. Помилився з поверхом.)
    — Did you really? (Невже?)
    — Yes, I got into the elevator… (Так, я ввіјшов до підјомника…)
    — Into the lift… (До ліфта…)
    — Yes, into the lift. And I pressed the button to the fifth floor. (Так, до ліфта. І я натиснув на кнопку п’ятого поверху.)
    — And you got out on the American sixth? (І ви вијшли на шостому по-американськи?)
    — Right. Then I remembered that I was not in America. (Правильно. Потім згадав, що я не в Америці.)
    — You should remember that there's also a ground floor in Britain. (Ви повинні пам’ятати, що в Британії є також долішніј поверх.)
    — And I also made a mistake when I filled out the form. (І я також зробив помилку, коли виповнив бланк.)
    — Filled in you mean. (Заповнили, маєте на оці.)
    — Oh, thanks, filled in. I wrote my date of birth the American way. (О, спасибі, заповнив. Я написав свою дату народження на американськиј кшталт.)
    — The month you were born in first? (Спочатку місяць народження?)
    — Exactly. It's so difficult to keep every small difference in mind. (Точно. Це так важко тримати в пам’яті кожну невеличку різницю.)
    — I think you really needn't. If somebody doesn't understand you, he'll ask you about it. (Думаю, що насправді ви не потребуєте. Якщо хто-небудь не розуміє вас, він запита у вас про це.)
    — Thank you, Brian. You've helped me a lot. I wonder if you would like to come to Zolotonosha for your vacation. When are you going to have your holiday? In the fall? (Спасибі, Брајане. Ви дуже допомогли мені. Я задаюся питанням, чи хотіли би ви приїхати до Золотоноші під час ваших вакаціј. Коли ви збираєтеся у вашу відпустку? В спадниј періјод?)
    — In autumn. Fall is American again. (Восени. В спадниј періјод — знов американське.)
    — Well, when you come to Zolotonosha I'll learn more British English from you. But we don't have ground floors in Ukraine either! (Ну, коли ви прибудете до Золотоноші, я більше дізнаюся про британську англіјську від вас. Але ми в Україні також не маємо долішніх поверхів!)
    Врешті решт пријшов час вертати додому. Саме заради цього Брајан пожертвував своїм робочим часом щоб посадити мене на літак № беззупиночного рејсу BA 882 Лондон — Київ (Бориспіль), зліт о 08:50 за Лондонським часом у London Heathrow Airport (LHR) terminal 5 (лондонського аеропорту Гітров (LHR) термінал 5), а посадка того ж дня о 14:00 за Київським часом у Boryspil International Airport (KBP) terminal B (Міжнарідному аеропорту Бориспіль (KBP) термінал «B»). Зараз приземлення в новому терміналі «F». Усього 3 години і 10 хвилин польоту.
    З вікна літака бачу Брајана, що маха мені рукою з летовища. По мигах розумію, він нарешті все ж вирішив приїхати до Вкраїни і повідомля це таким чином.
    — Bye, Brian! Goodbye, London! (Бувај, Брајане! До побачення, Лондоне!)
    Після зльоту думками повертаюся до Лондона. Власне, після двох діб перебування там я зрозумів: United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії) — така офіціјна назва тієї европејської держави — це країна з консервативними поглядами; лівобічним рухом на шляхах; людьми, що христяться зліва направо, і роблять закупи дюжинами (по-християнськи), а не як мусульмани (десятками); та законами, що шанують свої споконвічні традиції. А ще в англіјськіј нема зајменника «ти». Словом, робіть висновки самі!
    Марк Твен колись писав: «English and American are separate languages. When I speak my native tongue an Englishman can't understand me at all» (Англіјська ј американська — різні мови. Коли я говорю своєю рідною мовою, англієць зовсім не може зрозуміти мене). Великиј письменник явно перебільшував. Здавалося, всі мене розуміють, коли я говорю англіјською американською. А ось я спочатку був не спроможниј зрозуміти все, що чув у Лондоні. Це відбувалося через відмінності в інтонації та вимові. Але я дуже швидко до цього звик. Звісно, деякі слова все ж відрізняються. Нумо, розповім вам про деякі відмінності. Я напишу спочатку British English (британською англіјською), потім American English (американською англіјською) та дам пояснення Ukrainian (українською) в дужках: an autumn <> a fall (осінь); a bill <> a check (рахунок); a block of flats <> apartment house (багатоквартирниј будинок); a centre of the city <> a downtown (середмістя); a chemist's <> a drugstore (аптека); chips <> French fries (смажена картопля); a cinema <> a movie theater (кінотеатр); crisps <> potato chips (чипси); day/month/year <> month/day/year (день/місяць/рік); a dinner jacket <> a tuxedo (смокінґ); to fill in <> to fill out (заповнити); a filling station <> a gas station (АЗС); a flat <> an apartment (квартира); to give a lift <> to give a ride (підвезти); a ground floor <> a first floor (першиј поверх); a hire <> a rent (прокат); a holiday <> a vacation (відпустка); in square <> on square (на мајдані); a letter-box <> a mailbox (поштова скринька); a lift <> an elevator (ліфт); Lost Property <> Lost and Found (бюро знахідок); a milliard <> a billion (мільярд); a minced beef <> a hamburger (гамбурґер); pants <> a underwear (труси); a petrol <> a gas (бензин); a post code <> a ZIP code (поштовиј індекс); a puncture <> a flat (прокол (шини)); a queue <> a line (черга); a railway <> a railroad (залізниця); a receptionist <> a front desk clerk (черговиј адміністратор (готелю)); a return ticket <> a round trip ticket (зворотніј квиток); to ring up <> to call up (зателефонувати); a single ticket <> one way ticket (квиток в один бік); spirits <> a liquor (спиртне); a station <> a depot (двірець); a subway <> an underpass (підземниј перехід); a surname <> a family name (прізвище); a telegramme <> a wire (телеграма); a third floor <> a fourth floor (четвертиј поверх); a tin <> a can (консерви); trousers <> pants, trousers (штани); a tube <> a subway (метро); a vest <> a undershirt (мајка); a waistcoat <> a vest (жилет) тощо.
    Пів століття опісля іншиј американець писав: «The really surprising thing about the English of England and that of the United States is not that they differ slightly, but that their difference is as slight as it is» (Діјсно, дивна річ стосовно англіјської мови в Англії і мови в Сполучених Штатах не та, що вони злегка відрізняються, а та, що різниця така невелика яка є). Гадаю, він мав рацію. Але все одно, мені було шкода, що я мав так мало часу, щоб вивчити британську англіјську та більше побачити в Англії. Можливо іншого разу?
    У літаку the Airbus A320 family (Аеробус сімејства А320) стало сумно на душі. Чи вдасться коли-небудь знову побувати в цих краях? У думках наперед уявляю себе на Вкраїні. Від Борисполя до Золотоноші не так вже ј недалеко. На центральніј автостанції «Золотоноша» мене напевно зустрінуть кревні. Якщо візьмемо таксівку, то швидко будемо вдома. Але навіщо? Дім знаходиться лише за одну автобусну зупинку. Коли швидко приготують вечерю, то десь о 18-іј, најпізніше о 19-іј годині повечеряємо. Якщо зателефонують друзі, то неодмінно запрошу їх. І сьогодні обов’язково I'll go to bed early (рано ляжу).

Епілог:
    P. S. [ Читати далі ]

    Як панство ся ставе до Лондона?

В принципі я обожнюю подорожувати. Однак літо – це спекотна пора роботи. Роботи, яку я не проміняю ні на що, крім, хіба що, родини. Однак це – окрема тема.

Робота – це археологія. Ні, археологія – це життя! І яка тут може бути подорож, коли експедиція два місяці стоїть на одному місці і копає одне поселення? І є лише один вихідний – неділя. І то – для студентів. А мені треба встигнути те, те і ще оте. Однак на це я ніколи не нарікаю. Я люблю свою роботу.

Однак хочу розказати про одну подорож, майже без відриву від виробництва

Після дощу, коли працювати через мокру землю неможна, оголошено вихідний. І я йду до не найближчого села, бо найближче вже приїлось. Отже, ще один студент – Артем, нав’язується до компанії. Важко сказати, чи він про це пошкодував.

Отже, п’ять кілометрів до хутора Пасіка вздовж правого берега живописної ріки Сіверський Донець через лісостеп і фермерські поля, а ліворуч від нас – крейдяні гори.

Хутір Пасіка – це одна вулиця. Найгарніший будинок – у місцевого фермера. З різними воротами і альтанкою. а ще – з великим кудлатим чорним собакою, який намагається показати, що він – справжній охоронець.

Це і є Харківська область. (Експедиція стоїть в Донецькій області).

Далі за два кілометри – село Яремівка. Це вже три вулиці. З двома крамницями. З тракторною станцією. З цвинтарем. З братською могилою радянських воїнів, які загинули під час Великої Вітчизняної війни. На жаль, без пам’ятних плит на могилах. Бо вони були металевими, і їх відґвинтили. Зате у казахського воїна з довгим і дивним для нашого вуха ім’ям з’явився новий гранітний пам’ятник.  Казахстан пам’ятає своїх воїнів. Та ще скульптура радянського воїна стоїть непохитно, її навіть пофарбували цієї весни.

В Яремовці знаходиться літня резиденція художника і скульптора В’ячеслава Гутирі. Те, що це – вона, можна відразу зрозуміти за скульптурами у стилі казок з крейду і пісковику у дворі, за дерев’яним з крейдяною совою колодязем, за крейдяним Стоунхенджем, розписаними воротами, а, головне, - за діжкою Діогена. Так, В’ячеслав Гутиря живе влітку в діжці, як Діоген. Щоправда, діжка велика – трохи більша за довжиною за діжку-цистерну, в яких перевозять газ, і розписана у стилі літнього неба. Хоча в цьому році майстер розпочав будівництво зрубу. Діжка це, мабуть, не дуже зручно.

Ще за три кілометри – село Студенок. На в’їзді (для нас – вході) до села стоїть стовп з гербом села – кабан на щуці. Бо здавна мешканці села жили з рибного і мисливського промислу. А гербом Яремівки є олень. Майже скіфський. З гіллястими такими рогами. Та в’їзд – це ще не саме село. Треба ще перейти Донець. Тоді ліворуч побачимо ставок з качками, а праворуч – фонтан у вигляді скульптури давньоруської жінки і написом «Ласкаво просимо!». Приємно те, що вода – питна. В Яремівці ще збереглась одна хата ХІХ ст. Саманна мазанка під очеретяним дахом. І її клуня середини ХХ ст. – теж мазанка, але під залізними листами. Хата завбачливо зачинена теперішніми господарями на замок. Однак подвір’я страшенно поросло травою і кущами. З неї можна було б зробити один з пунктів непоганого туристичного маршруту, однак... Церква чомусь теж зачинена, хоча православні церкви мають працювати весь день . На цвинтарі теж відсутні майже всі таблички, крім прізвищ сержантів. Дивно. Щоправда, біля пам’ятника радянському воїну лежать квіти. І за те спасибі. Двоповерхова школа. На другому поверсі всі вікна – пластикові. Ми йдемо до шкільного музею. Грець із тим, що вітрина з нашими археологічними знахідками стоїть в кутку. Зате як там оформлені «сучасні» стенди про декабристів (були декабристи і з Ізюмського району Харківщини), кріпацтво, революцію і війну. Де ретельно зібрані всі дані з сусідніх сіл. І окремий куток з казахською етнографією. Дізнаємось, що казахи регулярно приїздять сюди і оплачують поїздки місцевих дітей до Казахстану. Так Казахстан пам’ятає своїх воїнів.

Повертаємось до табору. Порахуйте відстань  А в мене ще й повний рюкзак яблук від Гутирі

Так потім виявляється, що на один день приїхала частина наших офіцерів (в експедиції цей термін позначає приблизно те саме, що й в армії). Так що в найближче село ми все таки їдемо

А коли я спитала студентів. чи не хоче хтось пограти в бадмінтон – це їх, здається, добило.

Вони не знають, що за розмовами про археологію я не спала до четвертої ранку. А підйом – о шостій. І знову розкоп. Я люблю свою роботу