Я все розумію – ти просто не хочеш залежності.

Від голосу мого. Від слів. І від моїх очей.

Ти просто боїшся залежності. Із обережності.

Щоб потім не марити мною посеред ночей.

Щоб раптом у натовпі не озиратись на схожого.

І не відчувати підступного серцебиття.

І щоб в телефон не питатися: «Я перепрошую...

Це – ти?» І боятись почути хвилююче: «Я»...

Ти просто боїшся, не хочеш залежності, дівчинко.

І прагнеш сприймати моє, як сприймають чуже.

А в мене все просто. Давно себе я вже не силую.

А я не боюсь. На жаль не залежу від тебе уже...

https://www.youtube.com/watch?v=C5WTGOdOek0