Потужний розряд... Шок... Спалах перед очима...

Коридор вгору, сходи. Піднімаюсь. Рука позаду.., не пускає.

- Ти? - Не обертаючись.

- Так...

- Чого тобі?

- Не йди...

Відчуваю по спині тепло... Пригорнулась.

- Не йди... - На вухо.

- Я... Вже незнаю... Там двері.

- Нехай... Не йди... - Руками обняла груди.

- Двері вже відчиняються.

- Не пущу...

- Там світло...

- Тут теж.

Повернув голову.., мить провалля, летимо вниз, разом...

- Пульс! З`явився пульс... Житиме.

В погляд врізалось сліпуче світло, люди в білому. Свідомість туманилась.

Доторк губ до щоки. Щось вологе. Сльоза...

- Я поруч.

Моя рука в обіймах її долонь... Таки житиму