Надія на швидкі реформи розтанула з результатами виборів, які окрилили прем’єра Яценюка і збили з пантелику президента Порошенка. Саме результати волевиявлення дали старт довгій та традиційній для українських політиків минулого коаліціаді, яка проходить в кращих традиціях закулісних торгів за посади і ницих компромісів під акомпанемент "переговорів" про ключові напрямки розвитку країни.

Така поведінка прем’єра і президента не витримує жодної критики, адже в ЗМІ вони розповідають про страшну війну, яка от-от може прийти в дім кожного українця, в той час як в своїх кабінетах і коридорах їх старі соратники, нові "любі друзі", ділять посади і розподіляють сфери впливу.

Апофеозом цієї ганебної війни стали інформаційні сутички в боротьбі за пост глави МВС – раз по раз, використовуючи всі можливі важелі,  - політики то зливають то возвеличують діючого главу відомства. Остаточний діагноз цій політичній сутичці поставив скандал з поставками вугілля з Африки, який показав, що ні війна, ні крах економіки, не зупинить команди прем’єра і президента в поривах облити одне одного брудом і дістати ще один козир на переговорах по коаліції.

З обох боків, в програші залишаються українці, які привели цих політиків до влади. Які понесли непоправні втрати на Майдані, які віддають життя на Сході, які годують армію, які стомилися чекати на зміни і бодай якісь результати роботи уряду. Політикам і їх кланам терміново необхідний холодний душ у вигляді масового соціального невдоволення, допоки вони не скинули країну у прірву міжусобних сварок та парламентської імпотенції.  Інакше мобілізувати їх зможе тільки серйозна агресія сусіда, до якої, судячи з обставин, ми до сих пір не готові.

    
Тарас Илькив   Руководитель новостного отдела НВ