Там, де мене вже сьогодні нема
- 30.12.12, 23:26
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Там, де мене вже сьогодні нема,
Перше кохання лишилось дитяче.
В травах густих загубилась луна,
Що намагалась забуть і пробачить.
Там, де мене вже сьогодні нема,
Сонечко хоче усіх обігріти.
Та надірвалася серця струна,
Що не давала веснам радіти...
Там, де тепер я, втікає пітьма.
Від запального, бурхливого сміху
Пташкою квилить холодна зима,
Жахно сховавшись під стріху.
Там, де тепер я, палають мости,
Рвуться нитки, розтають силуети...
Хочу спочити... Та треба іти,
Бо не буває спочинку в поета.
Перше кохання лишилось дитяче.
В травах густих загубилась луна,
Що намагалась забуть і пробачить.
Там, де мене вже сьогодні нема,
Сонечко хоче усіх обігріти.
Та надірвалася серця струна,
Що не давала веснам радіти...
Там, де тепер я, втікає пітьма.
Від запального, бурхливого сміху
Пташкою квилить холодна зима,
Жахно сховавшись під стріху.
Там, де тепер я, палають мости,
Рвуться нитки, розтають силуети...
Хочу спочити... Та треба іти,
Бо не буває спочинку в поета.
35
