Тенгіз Абуладзе ("Дерево Бажання"):
- 17.01.07, 09:21
Без тебе птахи не співають
Без тебе сонце не сяє
Без тебе роса наче сльози на квітах
Без тебе зі мною сумує вітер
З тобою буря вщухає
З тобою весна розквітає
Для тебе всі зорі палають на небі
Для мене крім тебе нікого не треба
Без тебе я ніхто, з тобою я все
Любов і почуття хай вітер несе
Краплиною роси освяти їх знов.
Ніколи не помре до тебе любов
Без тебе я жити не можу
Без тебе на себе не схожий
Без тебе порожні всі дні і всі ночі
Без тебе у мене засмучені очі
З тобою я злітаю у небо
З тобою а не без тебе
З тобою я забуду навіть про себе
Для мене крім тебе нікого не треба
Я – Женщина, и, значит, я – Актриса, Во мне сто лиц и тысяча ролей. Я – Женщина, и, значит, я – Царица, Возлюбленная всех земных царей. Я – Женщина, и, значит, я – Рабыня, Познавшая солёный вкус обид. Я – Женщина, и, значит, я – пустыня, Которая тебя испепелит. Я – Женщина. Cильна я поневоле, Но, знаешь, даже, если жизнь – борьба, Я – Женщина, я слабая до боли, Я – Женщина, и, значит, я – Судьба. Я – Женщина. Я просто вспышка страсти, Но мой удел – терпение и труд, Я – Женщина. Я – то большое счастье, Которое совсем не берегут... Я – Женщина, и этим я опасна, Огонь и лёд навек во мне одной. Я – Женщина, и, значит, я – прекрасна С младенчества до старости седой. Я – Женщина, и в мире все дороги Ведут ко мне, а не в какой-то Рим. Я – Женщина, я избранная Богом, Хотя уже наказанная им...