Просто вірші
- 04.06.07, 17:47
Так не серйозно, по- дитячому,
Грайливо, як олені, скачемо.
Повільна музика підіграва.
Не чути зовсім, як росте трава,
Не видно хмар повільних
І розумієш: ти - невільник.
Злих витівок творець,
Життєвих кпинів кривдник.
От подих вітру зник
І сонце вийшло з берегів.
Нікого й не було,
це просто - гнів…
19.04.2007
так лампа спалахнула електрично,
трішки тьмяно й готично.
старого годинника голос,
й довічний пера скрип.
а за вікном тисячі автівок,
розряджених сотні гвинтівок,
мільйони стогонів й криків,
переданих до німого ефіру.
а за вікном сліпа безодня,
туги і суму страшне склепіння,
плач і докори чужого сумління,
предані до не мого ефіру.
а поряд тільки лампа .
і годинник:
клац, клац, клац…
27.04.2007
Буваю інколи тобою,
Так само готовий до бою
з собою…
А часом буваю рікою.
Течу крізь роки супокою
журбою…
І рідше буваю сльозою,
Що скрапує. Долю грозою
вмить.
30.05.2007
Ти йшла.
А поряд дощ…
Також йшов.
Краплі хапали тебе
Велетенсь
кими руками
За волосся
Чи це мені здалося?
Виривали пара
Солю з рук,
Змушували від
Чувати холод
Нив вітер десь
Поруч
Напрочуд театр
Ально.
Як це все бан
Ально…
03.06.2007
2
3
4
5
6

