хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

***Еще один Стишок***

  • 17.07.07, 14:20

Любовь приходит к нам нежданно,
Когда ее совсем не ждешь,
И в основном приносит лишь страданья,
Но если не любить то не живешь совсем.

И вот, вдруг появился в моей жизни,
Мальчишка, которого пол жизни я ждала.
Перевернул всю жизнь мою так быстро,
Что не успев опомниться, влюбилась я.

Любовь моя к нему не угасает,
А с каждым днем становиться сильней,
Его обнять и целовать готова,
Я каждую минуту, день за днем.

Когда к нему прижавшись, обнимаю,
Целую горячо и нежно в щеку я,
Мальчишка и не подозревает,
О том, как сильно я люблю его.





Пригоди без подробиць

  • 17.07.07, 14:05
Скільки часу я вже не подорожував? Скільки часу просидів на роботі, та вдома? ДОФІГА! А тут мене щось прорвало...

Почалося з середи... якогось біса пішов за пивом, зустрів сестру, погуляли трішки... зустріли брата, який вже теж встиг "погуляти", разом із його компанією. Потріщали із ними разом приблизно до 2 години ночі, потім вирішили піти "дунути"...  Після цього сестра пішла на автомати програвати гроші, яких у неї не було, а ми з братом сіли за комп дивитись анімешку "Принцеса Монокіні". Я пам'ятаю лише перші 15 хвилин перегляду, потім вирубився.
Прокинувся вранці, поїхав на роботу... запізнився, вибачився, почав працювати... через годину я згадав, що у мене сьогодні вихідний... але повертатись додому не хотів зовсім, тому що на роботі кондиціонер, а на вулиці та вдома - спека... а я досі тришки напалений після вчорашнього "піддуву"
Після роботи вирішив забити на все, посидіти за компом... посидів до самого ранку, опам'ятався, що треба лягти спати, бо попереду на вечір заплановано 3 зустрічи.
Перша - на 17:00 із соклановцями з Алькару, біля колон у Парку Шевченка, друга на 18:00 - святкувати народження сина співробітника в іншому кінці міста, третя - на 19:00, знов у Парку Шевченка біля колон, зустріч із блоговцями... а після цих зустрічей я збирався їхати у Київ (тобто десь на 21:00 я мав бути на вокзалі, щоб спробувати купити квітки...)
О 5 вечора я вже був біля колон... тусив там сам хвилин 10, потім почали підходити інші. Почали пити пиво (-: Приблизно о 18:00, зібрались майже усі, хто мав бути о 17:00.. (святкування народження дитини співробітника якось відклалось на інший раз)
Нас збиралось усе більше та більше, пиво пилось все інтенсивніше, ріптом настала 7 вечора.. Одивившись по боках - знайшов блоговку, підішов до них, познайомився, та покликав знайомитись усіх наших, бо як з'ясувалось - усі ми граємо в LineageII...
Знов пішли за пивом, пили-пили-пили... Після 6 літра пива у мене увімкнувся автопілот, та забрав мене на вокзал...
Прокинувся я вранці, в потязі, у вагоні, на незастеленому матраці, в одязі, ми кудись їхали... пів години шукав проводницю, щоб дізнатись, куди саме я їду. Із полегшенням дізнався, що все-ж таки у Київ (-:
У Київі зрозумів, що мобілка не працює, бо розряджена, пішов шукати місце, де можна підзярадитись... Знайшов магазин мережі "ЄВРО-сєть", купив собі підзарядку. Пішов шукати, куди її можна вімкнути ... знайшов Мак-Доналдс... увімкнув, але зателефонувати подрузі до якої їхав - все одно не зміг, бо не залишилось грошей на рахунку... заховав мобілку прямо в М-Д, пішов купляти поповнення рахунку. Повернувся, мобілку знайшов трішки переховану, але на тому ж самому місці (-:
Зателефонував, поїхав на зустріч, зустрівся, 2 доби бухали, спілкувались, гуляли, цілувались, обіймались... ДІВЧИНА ПРОСТО ЧУДО! Я В НЕЇ ЗАКО......
Домовився, щоб у неділю не виходити на роботу.
У неділю ввечорі поїхав на вокзал купувати квітки до Дніпропетровська, але не купив, бо їх там не було...
Вирішив замість Дніпропетровська поїхати у Гомель... (-:
До Гомелю квітки були. Взяв, поїхав.
Там мене мали зустріти 2 хлопців, з якими я ніколи не бачився до цього... Вони сказали, що зустрінуть, але повідомлення із тим, коли я приїду, де, та кого шукати вони не отримали. Знали лише те, що я приїду о 7:40... (-:
Через годину я сам їх знайшов... напроти входу на вокзал стояли 2 парубки, із розгубленим виглядом, та щось намагались зробити із мобілками... (До речі, в Біларусі роумінг автоматично не працює... тож ніякого зв'язку із ними у мене не було) Таким чином я їх впізнав, та пішов знайомитись (-:
Ну... я-то себе знаю, що я можу ось так приїхати... а вони були у шоці, коли дізнались, що назад я маю повертатись через 7 годин, щоб встигнути на роботу....
Погуляли суперськи! Гомель мені дуже сподобався! Я начебто опинився у країні мого дитинства (-: Старі будівлі, парки, магазини, люди... усе начебто з минулого...
Я б залишився там на тиждень... а може й довше... Чомусь, Біларусь я люблю все більше...
Дочекався свого потягу (трішки не потрапив у інший, з тим самим маршрутом, але у протилежному напрямку...)
Знайшов своє місце, постелився та заснув...
Прокинувся вночі, згадав, що нічого не їв вже більше доби... але дістати щось їстівне не було де, то ж я знов заснув...
Прокидався потім через кожні пів-години, але їсти все-одно не було чого...
Сьогодні вранці нарешті приїхав у Дніпро... відразу поїхав на роботу (скільки ж можна гуляти??!!)
По путі з'їв якись пиріжок, сподіваюсь, що пагано мені не станеться...

Хмм... ось так, вкратці, я погуляв (-: Кому подробиці - звертайтесь (-: хіхіхіі

О человеческой недалекости..

  • 17.07.07, 13:19

"С маяков не палят пушки, чтобы привлечь к этим маякам внимание мореплавателей. Маяки просто светят..."

(с)

Діти - Квіти нашиго життя

  • 17.07.07, 13:15

http://photo.i.ua/user/349149/

Класні фото дітвори

 

Батьківство - це набільше щастя яке можна відчувати.

Я найщасливіший батько

Разные

  • 17.07.07, 13:02

 

Разные, мы с тобою слишком разные

Но твои глаза опасные

Мне запали в сердце вновь

Странные, мы с тобою просто странные

Если делим все на равные

Даже чувства и любовь

 

Разные, ну и что, что слишком разные

Но не вместе мы несчастные

Как река и океан

Глупые, мы с тобою просто глупые

Если случаи особые

Принимаем за обман

 

Интерсно, а на какой стороне спите вы, леди?

Мне просто интересно, почему моя девчонка ложиться возле стенке и каждый раз поварачиваясь ко мне спиной утыкаеться носом в снеку... Как-то обидно, что любимый человек лежит к тебе спиной. Нет что бы поцыловать, обнять и засуть возле меня так нет же, ей лучше смотреть в стенку :-( Единственное что приятно, это то что её прекрасная попка смотри на меня :-)

Милые Леди, а как спите вы? Неужели тоже отварачиваетесь от своих парней?

БРАТВА - Всім привіт, хто мене знає і хто хоче познайомитися

  • 17.07.07, 12:08

Ось і закінчилася відпустка.... треба знову працювати, млін.

Але є і приємне в цьому. Я ЗНОВУ В МЕРЕЖІ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!