что размер? что рифма?
если жизнь в них не ложится -
то плевать.
ее не сфоткаешь стихом одиноким
он - не цель
а так
на память о чувстве
зарубка
.
и снова на рельсы
.
я - не стих
еще
пока
Я неначе тая квітка,
Що цвіте один лиш раз,
То зачахну, то розквітну,
Й може зникну у пісках.
Де водичка й мінерали,
Необхідні для життя?
Де те сонце, небо, квіти,
Де ти, доленько моя???
Мрію я про сад зелений,
Про прозорий водоспад,
Про яскраві зорі в небі,
Але все зовсім не так.
Я, можливо, зникну скоро,
Зв"яне вся моя краса,
Та пелюстки злетять в небо,
Й затанцюють в попихах!
И може вітер величавий,
Розкидає по світам
Всі пелюстки, що у небі,
Й створить всім казковий сад.
Де віднині будуть квіти,
Де сміється дітвора,
Де співае пташка в небі,
Й грає в піжмурки роса.
/Єрмак Єлена/
Цікаво, ким Ви були на Новорічному святкуванні в дитячому садку. Я, наприклад, була сніжинкою (багато разів), лисичкою.
![]()
Ще була Цукеркою, а в старшій групі майже всі дівчатка були принцесами. 
Я блука по лабіринту, як наївне мишеня,
Шо шукає в клітці сиру, так і я,
Все блукаю і шукаю,
кусень щастя,
Цвіт життя.
Бо не просто так на світі
Існувати сірій мишці, серед звіру,
Так і я все воюю, всіх лупцюю,
Маю вижить в стаді я,
де і правил тих нема.
В світі правлять нині хижі
Ненаситні люди-звіри,
тут немає вороття.
Що ж прости мені життя,
але світу вже нема.
Замість сонця - нині хмари,
Замісь світла - темрява.
Ну а я, як мишеня,
Бігаю по лабіринту,
Щоб відчути смак ЖИТТЯ!!!
/Ярмак Элена/
Гладь воды нарушило прикосновенье.
Укрыла нежность всё вокруг.
В воде я вижу отраженье.
Ты ли это, милый друг?
Ты также тронул моё сердце,
В нём нежность также ожила.
Хочу в твоих руках согреться.
Мне больше нечего желать...