Какая благодать...
- 02.12.20, 17:57
- Наш мир
.
Устав бродить по мостовым
И в шуме городском,
Мы с душных улиц прочь спешим,
Уютный бросив дом.
Спешим туда, где воздух свеж,
Где вечер мил и тих.
И не сорвал еще одежд
С деревьев озорник —
Проказник ветер, что снует
Везде: и там и тут.
Где прелесть сумрака живет,
Опутав все вокруг,
Где блики солнца по холмам
Плывут в закатный час,
Где все ласкает сердце нам
И восхищает глаз.
Где даст природа новых сил,
Душе вернет покой,
Туда устав бежим скорей
Мы с шумной мостовой.
*
Наталия Борская
6
Коментарі
nasinynka
12.12.20, 18:22
Не всі діти асфальту це зрозуміють
Гість: LUBIMAJЯ
25.12.20, 12:21
Здорово!
Nikolka
36.12.20, 18:21Відповідь на 2 від Гість: LUBIMAJЯ
Живу неподалік від річки, за річкою - парк. Який я ж висаджував з однокласниками, а потім студентами на "суботниках". В парку проживає багато птаства, у тому числі і солов`ї які травневими вечорами виводять свої сповнені любов`ю трелі. Та коли приїжджають до парку "на відпочинок" у вихідні та святкові дні "балконні дикуни" він наповнюється криками, димом кострищ, п`яними російськими МАТАМИ, гучною музикою! Солов`ї надовго замовкають і навіть риби у річці закопуються у донний мул! Після від`їзду автомобілів і мотоциклів балконних дикунів птаство ще довго не може прийти до тями! А ворони та горобці займаються санітарними роботами по очищення парку від об`їдків та сміття до наступного вихідного. Не навчені люди спілкуватися з природою, поважати створінь що живуть разом з нами.
Гість: LUBIMAJЯ
47.12.20, 18:46Відповідь на 3 від Nikolka
Розумію Вас. Ми також живемо біля Дніпра. Не один раз потерпали від гульбищ на протилежному березі. Приходилось навіть звертатися з проханням вимикати музику, котру слухали до 3-тьої години ранку.
Солов*ї останній час не так густо селяться. Та все ж, маємо змогу насолоджуватись їхніми неперевершеними трелями.