Верховна Рада звільнила в.о. міністра оборони Михайла Коваля і призначила на його посаду генерал-полковника Валерія Гелетея.



За звільнення Михайла Коваля проголосували 327 народних депутатів.

Водночас, призначення  Валерія Гелетея підтримали 260 депутатів, один виступив проти.

Як відомо, у травні 2007 року Валерій Гелетей був призначений на посаду начальника Управління державної охорони України, де пропрацював до 2009 року.

У березні 2014-го Валерій Гелетей відповідник указом президента Олександра Турчинова знову призначений начальником УДО.


Президент Петро Порошенко представив Верховній Раді нового очільника Генерального штабу.

Під час свого виступу президент інформував, що новим начальником Генерального штабу він призначив генерал-лейтенанта Віктора Муженка.

Водночас, першим заступником голови Адміністрації президента буде Юрій Косюк, який буде курирувати взаємодію силового блоку.

Як відомо, з 2005 року Муженко був заступником командира 8 армійського корпусу, штаб якого знаходиться у Житомирі, а з квітня 2010 по травень 2012 - командиром.

Крім того, з жовтня 2003 по квітень 2004 виконував миротворчу місію в республіці Ірак на посаді начальника штабу - першого заступника командира 5 окремої механізованої бригади.


Екс-начальника Генерального штабу поранено у зоні АТО

Екс-начальник Генерального штабу – Командувач Збройних сил Михайло Куцин отримав контузію в зоні проведення антитерористичної операції та зараз перебуває у госпіталі. Про це повідомив президент Петро Порошенко під час засідання Верховної Ради.

"Я хочу окремо подякувати за роботу керівнику Генштабу Куцину, який отримав контузію і наразі перебуває у госпіталі", – заявив президент під час представлення нових керівників силових відомств.

Як раніше повідомлялося, генерал-лейтенант Куцин є інвалідом та не міг по закону займати посаду начальника Генштабу.

Як відомо, новим начальником Генштабу призначено генерал-лейтенанта Віктора Муженка

Також нагадаємо, що Верховна Рада сьогодні призначила міністром оборони Валерія Гелетея.


Президент України Петро Порошенко: "Українська армія потребує невідкладного реформування"

Верховна Рада України 3 липня підтримала внесену Президентом України кандидатуру на посаду Міністра оборони генерал-полковника Валерія Гелетея. Відповідний проект постанови підтримали 260 народних депутатів.

У своєму виступі на пленарному засіданні парламенту Глава держави наголосив, що критеріями, якими він керувався в питанні призначення силового блоку, стали професіоналізм, рішучість та самовідданість.

«Нашій армії необхідний керівник, який завдяки рішучості і наполегливості розпочне нарешті невідкладні реформи - реформи, які ми мали провести ще 20 років тому. Реформи, що дозволять нам створити таку армію, завдяки якій більше нікому не спаде на думку планувати агресію проти нашої держави», - підкреслив Президент під час представлення кандидатури Валерія Гелетея на посаду Міністра оборони.

Президент підкреслив, що винні у розвалі військово-промислового комплексу та розкраданні матеріальної бази Збройних Сил мають постати перед законом.

«Україна стоїть перед надскладними викликами. Ми маємо очистити армію від тих, хто паразитує, витягуючи з неї бюджетне фінансування. Ми маємо відродити потенціал нашого військово-промислового комплексу, який багато років слугував ширмою для відмивання грошей з бюджету через державне оборонне замовлення», - сказав Петро Порошенко.

«Ми маємо зробити все, щоб військовий – хоч генерал, хоч капітан, який взяв хабара, більше ніколи не зміг віддати честь», - наголосив він.

Глава держави констатував, що проведення Антитерористичної операції показало повний розвал системи тилового забезпечення.

Президент висловив переконання, що прихід нових людей у силові структури дозволить зламати корупційні схеми та дозволить притягнути до відповідальності зрадників, які намагалися нажитися на безпеці солдат.

«Ми не дозволимо ганьбити та паплюжити нашу армію. Так як країна сьогодні потребує захисту наших Збройних сил, Національної гвардії, прикордонників, Служби безпеки, так і армія сьогодні потребує вашого захисту. Не залиште сам на сам з такими, хто намагається підірвати віру в нашу армію, намагається паплюжити її, співаючи із закордонних голосів російської пропаганди», - наголосив Петро Порошенко.

Глава держави висловив подяку Михайлу Ковалю за високий рівень відповідальності, проявлений на посаді виконуючого обов’язки Міністра оборони.

Президент зазначив, що він прийняв рішення про призначення Михайла Коваля заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони.



http://tyzhden.ua/News/113618
http://tyzhden.ua/News/113617
http://tyzhden.ua/News/113619
http://www.president.gov.ua/news/30658.html

Огляд ЗМІ підготував Богдан Гордасевич,

Бойовики під білим прапором розстріляли блокпостЧетвер, 03 липня 2014, 11:20

Голова Луганської облради Валерій Голенко та його заступники Володимир Пристюк та Євген Харін звернулися до президента Петра Порошенка, нагадавши про його обіцянку не піддавати загрозі життя мирного населення в ході АТО і вказавши втрати Луганська і області за два дні з моменту поновлення бойових дій. 

Такі новини «Преса України» повідомляє з посиланням на прес-службу облради. 

«Пошкоджено будівлю дитячої школи-інтернату в Сєвєродонецьку та луганської школи №14, розташованої практично в центрі міста. Також пошкоджено цехи скляного заводу «Пролетар» в Лисичанську, є руйнування на території Сєверодонецького хімічного об'єднання «Азот», пошкоджені магістральний газопровід в Станично-Луганському районі, вуличні газопроводи в Краснодоні та селі Воєводівка. Без електро- і водопостачання залишилися районний центр - селище Станиця Луганська, а також села Верхня і Нижня Вільхова, в Слов'яносербському районі - села Привітне, Кольорові піски, Світле...», - йдеться у зверненні. 

На думку Голенко, «стає правилом ведення цієї війни... громадянської війни, а не антитерористичної операції», що збройні сили завдають ударів по цілях, ніяк не пов'язаних з військовою інфраструктурою ополчення. 

«Як представник місцевого самоврядування звертаюся до Вас з вимогою - негайно повернутися до перемир'я і переговорів! Відведіть війська зі сходу України - продемонструйте жителям наших областей, що їх безпека і благополуччя дійсно важливі для Батьківщини і її офіційного лідера», - заявив голова облради, зазначивши, що подальша ескалація конфлікту призведе до остаточного розколу і загибелі країни. 

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що терористи за допомогою артилерійський установок завдали удару по житловому кварталу в населеному пункті Станиця Луганська, убивши мирних жителів, а відповідальність за це поклали на українську авіацію.

Добрая война лучше худого мира

В менталитете восточного жителя есть ориентация на сильную власть. Быстрое и бескомпромиссное уничтожение лидеров сепаратистов послужило бы хорошим сигналом для Востока

Украина должна продемонстрировать, что способна самостоятельно оборонять свое государство, как в свое время сделал Израиль. Только после этого Киев станет полноправным участником переговоров между ЕС, РФ и США

Худший вид войны – худой мир. Неделю назад украинская власть села за стол переговоров с террористами. Перестали ли гибнуть люди? Нет. За время так называемого перемирия погибло 27 украинских военнослужащих. Данных о погибших ополченцах и мирного населения у нас нет. Прискорбно то, что люди будут гибнуть и дальше. Только если в ситуации боевых действий украинские военные имеют возможность для адекватного военного маневра, то в условиях перемирия они этой возможности лишены. Поэтому в мирное время украинские солдаты гибнут безответно.

Давайте посмотрим правде в глаза. Худой мир — это ситуация, при которой боевые действия на юго-востоке страны пролонгируются на неопределенное время. Потому что если вы ведете переговоры с другой стороной, она получает легитимный статус. Это сигнал для всей Украины: террористы имеют право на существование, власть, ресурсы и свои условия. Дальше — больше. Это значит, что нужно услышать Донбасс, то есть признать его независимость. Это значит, что нужно признать субъект – новое государственное образование с названием Новороссия. Это значит, что вчерашнего романтика-убийцу Стрелкова нужно признать политическим игроком. А вчерашнего политтехнолога-террориста Бородая — руководителем нового государства, достойного разговора. Тогда, может, сразу прекратить военные действия, вывести украинские войска с Юго-Востока, закрыть границу и начать выстраивать дипломатические отношения с новообразованными республиками?

О чем в принципе можно договариваться с сепаратистами? Просить их сложить оружие, добровольно сдаться или покинуть территорию Украины — бессмысленно. У этих людей совершенно иные задачи. Если внимательно прослушать обращения Стрелкова, Болотова и Бородая, можно убедиться, что главная цель их деятельности и смысла жизни — уничтожение государства Украина как не имеющего права на существование. И действовать они собираются до тех пор, пока смогут это делать.

Как нужно было бы разрешить конфликт?

Мирные переговоры делают невозможным быстрое завершение антитеррористической операции, которая, по моему мнению, предполагает в максимально быстрый срок двумя ударами — с Юга и Севера — перекрытие границы и зачистку территории от боевиков, взяв их в окружение в центре Донбасса. Только после такой операции можно вести переговоры — о добровольной сдаче. Потому что тут становится очевидным, что их перспективы призрачны, а выбор невелик: либо умереть в осаде, либо спасти жизнь. Учиться так вести переговоры стоит у Владимира Путина. Сначала демонстрация силы и сокрушительный удар, потом — решение мирным путем.

Другой вопрос, что нынешние военные действия с украинской стороны ведутся крайне непрофессионально. Очевидно, что существующее военное руководство страны просто неспособно на эффективные боевые действия. По-хорошему президенту стоило бы уволить все командование вооруженными силами выше звания полковника, а среди полковников, подполковников и майоров найти тех, кто еще не окончательно погряз в коррупционных схемах и бытовухе и готов воевать по-настоящему. Новый высший кадровый состав можно укрепить, пригласив иностранных военных советников. Например, из США и Израиля. Обе эти страны имеют опыт ведения боевых действий в условиях наличия мирного населения. Их опыт нам сейчас нужен.

Как должны действовать мы?

У нас осталось тяжелое наследие от всех предыдущих режимов, включая Виктора Януковича. Это наследие заключается в том, что армия полностью уничтожена. На сегодняшний момент, кроме рядовых бойцов, которые являются основанием этой армии, ничего больше нет. Но кое-что полезное Янукович все же оставил. За время его правления создавались, экипировались, тренировались различные спецподразделения. Цель у них была одна — защищать режим. С этим они не справились. Но на сегодняшний день, тем не менее, существует хоть и небольшое количество подготовленных, не сбежавших в Крым и Россию, и все еще ждущих приказа спецназовцев. И они, кстати, в отличие от добровольческих батальонов и армии в целом, очень неплохо вооружены и экипированы. Им не нужны ни бронежилеты, ни оружие, потому что при Януковиче их снабжали новейшими образцами военной техники. Эти бойцы способны без коврового бомбометания, без установок «Град», без танковых ударов за несколько ночей ликвидировать руководство сепаратистских новообразований. Тихо зайти в захваченные здания СБУ и горадминистраций и уничтожить всех, кто носит камуфлированную форму, георгиевскую ленточку и АК.

После такой операции с остальными можно разговаривать. Увидев судьбу своего руководства и потеряв управление, люди будут готовы сдаваться. Такой тип операции предполагает минимальное количество жертв среди мирного населения. А если мы будем разговаривать и играть в худой мир, мирные люди будут гибнуть, терять свое жилье, а поток беженцев - только возрастать.

Если есть сомнения в боеспособности спецназа, то у государства есть возможность купить сверхточное оружие у западных партнеров и уничтожить несколькими точно наводящимися ракетами штабы противников. Информация о штабах сепаратистов точно есть у СБУ.

Более того, нет никаких сомнений, что ополченцы пользуются поддержкой местного населения. Потому что все, кто поддерживает единую Украину, уже воспользовался возможностью оттуда уехать. Однако не секрет, что в менталитете восточного жителя есть ориентация на сильную власть. Киевская власть для них таковой не является. По их мнению, она даже военную операцию не может провести быстро и решительно. Быстрое и бескомпромиссное уничтожение лидеров сепаратистов послужило бы хорошим сигналом для большинства жителей Востока. Они бы убедились, кто в доме хозяин.

Второй этап такой операции после действий спецназа предполагает передачу территорий Донбасса под контроль добровольческим батальонам: «Донбасс», «Азов», «Айдар» и пр. Задача этих батальонов — не столько вести боевые действия против профессионалов, сколько занять территории, удержать и установить там новую власть в режиме комендатур. Так же действует Турция в районе Курдистана, где основное население курдское, но административную власть поддерживают турецкие воинские части, находясь в укрепленных гарнизонах.

Поскольку в украинских добровольческих батальонах много местных жителей, они станут будущими руководителями новых местных органов власти: начальниками местных милицейских структур, местных администраций, местных районных советов, местных громад. И уже они, завоевав это право своей службой, точно будут проукраинскими и, надеюсь, некоррумпированными. И авторитет у них за несколько лет правления точно возникнет. А вот призывников, не желающих и не мотивированных воевать, в зоне боевых действий вообще не должно быть. Те же контрактники, которые есть, но не очень боеспособны, должны выполнять только функции общего обеспечения и охраны границ территории Юго-Востока. А также участвовать в боевых действиях на границе державы. Те самые два удара, о которых мы говорили.

Вот и решайте, что лучше — худой мир, когда ситуация затягивается на долгие годы, продолжают гибнуть наши солдаты и мирные жители, когда легитимируется Новороссия, с которой придется вести переговоры, так же, как с Приднестровьем у Молдавии. Либо добрая война, которая предполагает минимум жертв среди мирного населения, быстрое решение проблем. И самое важное — украинцам нужны победы. Не будет побед, не будет государства. Слишком долго и слишком часто в последние годы мы проигрывали. Украина, которая умеет побеждать – это страна, с которой будет разговаривать мир. Сегодня Европа не спешит к нам с помощью. С нами не готовы разговаривать, как с равными. Сегодня весь мир просто считает нас проблемой. А разговаривают с людьми, которые эту проблему готовы решить. В том числе и с Путиным. Если мы покажем, что мы способны, как израильтяне, сами оборонять свое государство, мы станем полноправным субъектом переговоров. Добрая война не всегда хуже худого мира.

Сергей Гайдай

Досьє на банди, які контролюють різні частини Донбасу (ФОТО)

У боях бере участь кілька майже не пов'язаних між собою бандформувань. Зі своїми командирами й устремліннями.

Донецьк

Це столиця регіону й місто, де розташувався уряд самопроголошеної "Донецької народної республіки".

Охороняють його відразу декілька підрозділів, що формально підкоряються "прем'єр-міністру" "ДНР" Олександру Бородаю. Найвідоміший з них - добровольчий батальйон "Восток", організований на самому початку бунту комуністів і регіоналів.

Командир "Востока" - колишній головний "альфівець" донецької СБУ Олександр Ходаковський, він же глава служби безпеки "ДНР". Спочатку підрозділ формувалося на основі колишніх "беркутівців" і "альфівців", ворогів Майдану, згодом до нього додалися путінські найманці від ФСБ. Саме "Восток" зазнав великих втрат в битві в аеропорту міста.

За деякими даними, тоді загинуло близько сотні бійців.

Більш "збитою" й організованою силою вважається "Оплот". Саме його мерзотники викрадали, катували і вбивали активістів Майдану, підпалювали машини в Києві. Їх фінансує Янукович. Вони свого часу захопили будівлі донецької мерії та обласного телебачення. Кажуть, тут дуже жорстка дисципліна і казармений стан.

Є й третя сила - "осетинський батальйон". Саме його представники охороняють блокпости на найнебезпечніших ділянках поблизу міста.

Особливістю донецької банди можна назвати те, що вона зосереджена в місті та за його межами в бій не вступає і акцій не проводить.

Луганськ

Тут одна сила - "Армія південного сходу" з командиром Валерієм Болотовим. Колишній КГБіст - десантник. Найближче оточення Болотова - це офіцери-відставники. "Болотовці" практично повністю контролюють Луганськ і кажуть, що забезпечують у місті порядок. Так само як і донецькі ополченці, луганські дотримуються оборонної тактики, залишаючись в межах міста.

Винятком можна вважати бої біля міста Щастя, селищ Станично-Луганська, Металіст поблизу обласного центру.

Слов'янськ

Багатостраждальне місто Донецької області, яке опинилося в епіцентрі протистоянь.

Бої тут йдуть з початку квітня. Терористами тут керує Ігор Стрєлков (Гіркін) - громадянин РФ. Саме тут бандити несуть найважчі втрати. Стрєлков не обмежується однією лише обороною міста. Його диверсійні групи вчинили кілька вилазок на суміжні території. Допомагають їм у цьому союзники з півночі (батальйон Мозгового з Лисичанська) і з півдня (загони Бєса (Безлер), які базуються в Горлівці.

Лисичанськ

Батальйон Олексія Мозгового - нечисленний, але добре організований. При цьому лисичанські бандити не обмежуються обороною міста, часто беруть участь у операціях на суміжних територіях. За що неодноразово отримують подяку від Стрєлкова.

А от з сусідами по області, "болотовцями", Мозговий свої дії координує менше, і це викликає роздратування і нерозуміння у Валерія Болотова.

Красний Луч, Антрацит

Тут окопалися ряджені "козаки" отамана Миколи Козіцина. Вони грабують і мародерствують. "Отаман" зі своїми сотнями зайшов у шахтарські міста Луганської області на початку травня і по суті взяв їх під свій контроль. Діє виключно за власними рішеннями і, схоже, практично не погоджує їх з іншими лідерами бандитів. За що неодноразово піддавався критиці з боку Болотова і Стрєлкова.

Сніжне

Це найзагадковіша гаряча точка на карті Донбасу. Озброєні люди з'явилися тут на початку червня. З важкою технікою і зенітками. Відразу ж почали обкопуватися, створюючи потужний укріплений вузол. Місцеві жителі відзначали - бійці однаково екіпіровані, колони техніки рухаються за всіма правилами військової науки. Ясно, що ця група путінських найманців досі так і не позначила свого лідера".

Джерело

Цена приюта. В России беженцам с Донбасса запретили возвращаться домой на личных автомобилях

История 17. Подвально-сохранительная.
У нас началась жизнь в подвалах. Ну мы (не подумайте) не ропщем. Мы терпеливо пережидаем и молимся за тех, кто гонит с нашего двора колорадскую заразу. Подвальная жизнь оказалась не такая уже и хмурая, паутинная, холодная и страшная. Ну, это ж мы, посельчане! Нам ли быть в печали!
Делимся опытом.
Совет от т. Гали. В подвале можно щипать уток. У них тоже было АТО. Теперь они тушенка. Быть сепаратистом в наше время, скверное дело. Только нельзя чихать при этом деле и когда вылазишь , предупреждать, что это не чудо в перьях, а любимая бабушка. А то внуки, сейчас резвые, могут чем-то и зарядить с перепугу.
Совет (секретный) от молодят))). Если в подвале молодая супружеская пара, и больше никого, то есть шанс, через 9-месяцев порадовать дедушек и бабушек новыми гражданами Украины. Тока банки с купоркой не перебейте. Осторожность и безопасность- прежде всего!
В подвалах можно вязать, вышивать, читать, играть на приставке, читать рецепты, а потом сожрать, все, что на полках, потому, что после рецептов жрать охота, жесть как.
А если в подвале еще и наливочка с настоечкой, да на липке, боярышнике, клубничке, дубовых почках, кедровых орешках, репяшке...а если на цветах акации с медом, то.... Только не переборщить- соседа еще не добудились. Особенно, если это настойка из боярышника, т.Валя, уже воспринимает бах и бух, как салют на День шахтера, и ей пофиг, что пригорела кабачковая икра.
Можно играть в дартс, для этого заготовьте фото политиков, нардепов (особенно Царева), все только в него и попадают.
Главное, взять больше одеял. Холодно, блин, 3 часа, даже с наливочкой...
Еще, нужно вывести из подвала проволоку, повыше, чтобы связь брала (это точно не расскажу, мужики химичили).
Если есть такая труба, ну такая, пластмассовая, для канализации (новая, естественно)) , если ее положить между дворами, в нее можно дудеть соседям азбукой Морзе, азбукой бубукола или дудукола. Правда, надо предупреждать окружающих, чтобы дудуканье не приняли за завывания домового, и чего нить в трубу не пшикнули (мухотрава какого нибудь).
Не стоит брать в подвал одновременно 4-х котов и собаку. Если берете, то берите больше зеленки, лейкопластыря (будет чем заняться).
Не стоит оставлять на столе в клетке, любимую крысу ребенка (песчаную белку, хомяка, свинку, попугая- хто какую живность накупил) - полезете спасать, даже если будет полный Армагендец.
Не стоит детям брать в подвал ракетку и мячик (хотя, при чем тут брать, следить, чтобы дети не брали), а то будет вам АТО 3 часа.
Если есть нужные и важные советы, выслушаем. Если наберемся опытом, поделимся.

Да, и знаете, что самое прекрасное в подвальной жизни- СВЕТ солнца, когда вылазишь и и проезжающий по улице БТР с солнечно-голубым флагом. Ради этого, стоит потерпеть. Все будет Украина!

https://www.facebook.com/olena.stepova/posts/597018237082373?fref=nf

Була в шпиталях в Києві і Ірпіні... Не змогла поспілкуватися з хлопцями... Просто душать сльози.

Заносила допомогу і йшла собі...

Далі приводжу рядки людини з більш стійкою психікою.

...Так вот, раненые. Была в госпитале, сидела с хлопчиком одним, курила, разговаривала. У него нога как-то сильно перемотана. Спрашиваю:
- Что с ногой?
Он на суржике разговаривает:
- Та то міна. И называет, что за мина, я название не запомнила.
Спрашиваю у него:
- А что это за мина такая?
- Та то така міна...в мене така дирка в нозі буда, шо в цю дирку моя рука свободно проходила. А рука у него ничего так...серьезная у него рука.
- И что теперь? - спрашиваю. Комиссуют, наверное?
- Та я не знаю. - Подумал. Та не, мені на фронт треба, к хлопцям. Треба воювати. Щоб воно вже скінчилося все.
Двое детей у него. И жена, да.
Говорит:
- До мене друг вчора приїжджав, ми з ним разом в Криму служили. Зараз він за тих воює, а я за цих. Смеется.
Рассказывает:
- Ми коли під Донецьком були, до нас одна сім'я приїжджала, їжу привозила. Хороші люди такі, реалізаторами працюють. Так сепари ( сепаратисты, в смысле) звезли їх всіх у поле, там чоловік, і жінка, і дитина була. Чоловіка застрелили, а жінці сказали: "Якщо ще раз їжу привезете, то й тобі, і дитині так само буде".

Прошлой ночью погранцов привезли. Уставшие, аж черные. Побитые - постреляные, конечно.
Я им говорю:
- Хлопцы, вещи свои давайте, я постираю-поглажу, завтра привезу.
- А что, можно? А у вас машинка есть? Потому что руками не надо, руками тяжело.
Один хлопчик, на кресле инвалидном, лет 20, не больше, все лицо в зеленке, каже:
- Та ні, я свою не дам, моя порізана вся. Я краще піду та нову собю куплю.
Куплю. Блять. И так говорит, как-будто так и надо, самому себе форму покупать, когда твою всю порезало на хрен.
Спрашиваю их:
- Что там у вас, на границе? Говорят, что вроде ж перекрыли уже границу7
- Ну, да, - отвечают. Вот нами и перекрыли.
Вот так вот.

Еще один хлопчик лежал, выписали уже. Он был не тяжелый, потому что ему гемостоп достался. Ему артерию перебило, а тут как раз гемостоп был. Вот так вот пацану повезло.
А еще он мне свой крестик показывал. Самый обычный крестик, из простого металла, или серебряный, не знаю, ну, самый обычный, на котором "Спаси и сохрани" написано. У крестика кусок откусан как-будто. Это в него, в хлопчика этого, осколок летел, и прямо в крестик попал, и отрикошетил, как-то по касательной ушел. Представляете, обычный мягкий метал, и осколок из стали на страшной скорости. Вот так вот бывает, да.
Хлопчик этот мне говорит:
- Вы к нам в часть не везите ничего. Наш командир все, что волонтеры привозят, в магазины на реализацию сдает. Нам ни разу еще зарплату не заплатили, а он себе машину новую купил.
Я ему говорю:
- А что же ты, милый, не пристрелил-то его?
- А как,- говорит, - я докажу, что он все это делал?
Рассказывает:
- Мне друг из части звонит, спрашивает, как я. Я ему говорю: "Классно. Вот это ем, и вот это ем. И сигареты курю, нам все волонтеры приносят". А друг мне и говорит: "Лучше б меня ранило. У меня сейчас голодный обморок будет".

Еще один пацаненок лежал, совсем ребенок, лет 18. Мы у него спрашиваем:
- Как тебя ранили?
- Командир наш колонну из машин в чистом поле строил. И все ему казалось, что мы недостаточно ровно стоим. А когда уже стало достаточно, тут они нас и накрыли.
И заплакал. Ребенок совсем.

Один из спецслужб лежал, "черный человечек". Весь дерганый, на нерве. Рука к телу примотана. На плече шов сантиметров 20. Видит, что Инна наша в белом халате ходит и имеет влиятельный вид. Говорит ей:
- Пожалуйста, скажите врачам, пусть они меня выпишут, я обратно хочу, на фронт.
- Куда тебе на фронт? У тебя вон правая рука примотана.
- Так у меня ж еще левая есть.

Или вот подшефный мой, которому я супчики перетираю, потому что он есть не может, только пить. Спрашиваю:
- Как это тебя?
- Мачете, - говорит, - из зеленки прилетела. Мачете - это такой специальный нож, а зеленка - это трава. Этот нож как-то в ловушку мастырят: наступаешь на ловушку, и он, нож этот, прям в тебя влетает. "Чеченские штучки", как ребята говорят.
Спрашиваю, заранее сжимаясь изнутри::
- Очень больно, наверное?
- Та нет, - говорит, - я ничего не почувствовал. Я понял, что случилось, только когда зубы начал выплевывать.
Видимо, это и называется "болевой шок".
- А потом больно было?
- А потом меня морфином обкололи, и вообще хорошо.
Никто ни на что не жалуется. Просто рассказывают, если спросишь. Хорошие ребята. Герои.

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=318035015029274&id=100004683337459&fref=nf