Президент Петро Порошенко відзначив, що восени минулого року Україна зробила важливі кроки, ухваливши цілу низку стратегічних реформ. Ці реформи роблять нашу державу більш стійкою на внутрішньому фронті і цей шлях слід продовжити і в нинішньому році. Глава держави подякував партнерам, передусім країнам Великої сімки, за підтримку України.

«Дякую всім тим, хто підтримує Україну у її боротьбі за мир, добробут, процвітання та європейське майбутнє», - сказав Президент.

«Минулого року, особливо восени, Україна зробила дуже важливі кроки, ухваливши цілу низку стратегічних реформ. Вони роблять нас більш стійкими на внутрішньому фронті, і це той шлях, яким слід надалі йти і в нинішньому році», - сказав Президент під час виступу на зустрічі з главами дипломатичних представництв іноземних держав та міжнародних організацій, акредитованих в Україні.

Петро Порошенко подякував міжнародним партнерам, передусім країнам Великої сімки, за надзвичайно потужну підтримку України.

За його словами, Україна вдячна Японії за формулу Ісе-Шімі та за фантастичний рік Японії в Україні. Глава держави також подякував Канаді, чиє головування у Великій сімці тільки-но розпочалося, за дуже насичений порядок денний сприяння реформам в Україні. «Розраховуємо, що ця підтримка матеріалізується, зокрема в чіткий Європейський план для України», - додав він.

Президент зазначив, що прекрасним прикладом підтримки та співпраці з Україною є Стратегічний оборонний бюлетень з НАТО, завдяки якому ми зміцнюємо наш оборонний потенціал на засадах взаємосумісності з Альянсом. Він зауважив, що в цьому році цю роботу буде продовжено, зокрема у світлі брюсельського саміту НАТО.

Крім того, він подякував численним гуманітарним організаціям та міжнародним донорам за неоціненну підтримку у справі мінімізації негативних наслідків російської агресії, передусім, допомогу внутрішньо переміщеним особам та відновлення звільнених українських територій.

«Маємо пам’ятати, що Україна – це особливе місце на мапі Європи. Саме тут вирішується майбутнє Європи», - наголосив Петро Порошенко.

За його словами, на відміну від подій 100-річної давними, сьогодні у нас є все, щоб відстояти свою землю. «Ми підтримуємо і захищаємо міжнародне право як нашу основоположну цінність. Ми побудували міцну демократичну та об’єднану націю із зростаючою економікою і потужною та патріотичною армією. І ми маємо непохитну єдність та солідарність з усіма вами проти агресії», - зазначив Президент.

«Дякую тим, хто прийняв Україну в своє серце», - звернувся Глава держави до глав дипломатичних представництв іноземних держав, додавши, що посли є партнерами, союзниками і друзями України.

Ці пункти працюватимуть у парках і біля лікарень. Тут можна отримати першу медичну допомогу, зігрітися, випити чаю та з'їсти гарячої їжі. 

Нагадаємо, що через переохолодження у Тернопільській області вже померли три людини. Першою жертвою морозу став відомий тернопільський режисер театру-студії "Діалог" і бард  Валерій Сеньків, котрому було 49 років. Судово-медична експертиза підтвердила, що митець  загинув від загального переохолодження.

Поза тим, на Тернопільщині цими днями у районну лікарню міста Борщів доправили мешканку села Худиківці Борщівського району 1970 року народження, яка також вмерла від загального переохолодження організму.

Також в нiч нa 15 сiчня  жінка нa Гусятинщинi зaмерзлa дo смертi. Напередодні вона прийшлa дo синa привiтaти із святoм святoгo Вaсиля. Потім попрощалася і піщла додому, а зрaнку нa oкoлицi її знaйшли зaмерзлoю.

Отож, центри обігріву можуть врятувати життя кожній людині. Тут спеціалісти допоможуть кожному жителю Тернопільщини врятуватися від морозу..

Про це повідомляє "Тернопіль" з посиланням на сайт Управління ДСНС України у Тернопільській області, на якому опубліковано список пунктів обігріву, що розгорнуті на території Тернопільської області, станом на січень 2018 року.

https://ternopil.eu/ua/fullnews/235866

В Україні 2018 року розпочнеться атестація наукової діяльності вищих навчальних закладів для подальшого фінансування університетської науки за результатами такої атестації.

Як повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки України, відповідне рішення було ухвалено у вівторок під час першого засідання Національної ради на чолі з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом.

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич зазначила, що базове фінансування на науку для вищих навчальних закладів буде не "безконтрольною роздачею коштів, а інструментом підтримки найкращих наукових напрямків, які будуть обиратися за чіткими, прозорими критеріями".

"Сьогодні університетська наука в Україні отримує близько 10% з коштів, передбачених державним бюджетом на науку. Це в рік близько EUR15 млн - по суті, фінансування на науку одного середнього університету в Європі. Але навіть в таких складних обставинах наша університетська наука вже заробляє гроші. На 1 гривню, вкладену з бюджету, вони зараз заробляють 75 копійок", - цитує Л.Гриневич прес-служба міністерства.

За її словами, виші можуть більше заробляти, але для цього потрібне обладнання.

Базове фінансування ВНЗ буде даватися на 5 років під розвиток певного наукового напрямку.

"Зрозуміло, що базове фінансування повинні отримати найкращі та найбільш ефективні. Для визначення цих найкращих ми плануємо використовувати механізм державної атестації", - сказала Л.Гриневич.

Оцінюватися будуть окремі наукові напрямки в університетах - їх передбачено 7.

Міносвіти вже розробило проект порядку державної атестації вищих навчальних закладів щодо здійснення ними наукової (науково-технічної) діяльності, який також був схвалений на засіданні Нацради.

За підсумками оцінки науковий напрям університету зарахують до однієї з трьох груп: А - яким базове фінансування є пріоритетним; Б - які будуть отримувати базове фінансування за наявності коштів; В - які мають значення насамперед для навчальної роботи університету, а тому на базове фінансування претендувати поки що не можуть.

Усі ці групи завжди зможуть претендувати і на конкурсне фінансування