Девичьи волосы!

Коса руса.

Запитала мати доню:

- Голубонько мила, навіщо ти коротеньку

Зачіску зробила?

В тебе ж доню, світлорусе та густе волосся, - у яку б воно розчудесну косу заплелося!

А колись же довгі коси носили дівчата, Стрічки у них заплітали у будні свята.

Було глянеш: іде дівка, сама мов калина,

Та ще й коса до пояса, а то й до коліна.

Ото ж колись і взнавалась по косі різниця:

Де дівчина невінчана, а де молодиця.

_ Та годі Вам, - обірвала дочка свою маму. -

Це виходить, що робили женихам рекламу: -

Дивись мовляв, де дівчина, а де молодиця.

Тепер, мамо, в цьому ділі стерлася різниця.

Тепер усі вже грамотні,

З такими не грайся!

Піди в загсі розпишися, потім розбирайся...

П. П. Глазовий