Роковини бою під Гурбами

Цього дня 1944 року в урочищі Гурби відбувся найбільший бій між відділами НКВД та підрозділами Української Повстанської Армії.

Проти близько п’яти тисяч повстанців радянська окупаційна влада кинула від 15 до 30 тисяч енкаведистів.

У квітні 1944-го розвідка НКВД помітила велику концентрацію повстанських підрозділів у Кременецьких лісах. 21 квітня чотири бригади Внутрішніх військ і кавалерійський полк за підтримки танків і штурмових літаків взяли ліс у кільце. В оточенні опинилося шість куренів УПА і велике з’єднання «Холодний Яр». Крім того, в лісі переховувалися цивільні, які втікали від радянських репресій. Повстанці вирили окопи й облаштували позиційну оборону за фронтовою тактикою (в умовах партизанської війни це було явищем винятковим).

Упродовж 21-25 квітня відбулося 26 зіткнень. Деякі бої тривали по 8 – 11 годин. Найбільший стався під Гурбами 24 квітня. Командувач Петро Олійник («Роман», «Еней») дав наказ на прорив. Попри чисельну перевагу ворога вояки УПА вирвалися з пастки.

Торік Український інститут національної пам’яті спільно з продакшн «Bober studio» презентували відеоролик. В якому знялися останній живий учасник бою під Гурбами Василь Кирилюк із Рівного, доброволець батальйону Кульчицького, учасник російсько-української війни Володимир Баланович та пластун станції Здолбунів Данило Бойкович