<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?><rss version="2.0" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel>
<title><![CDATA[Знання є сила - BLOG.I.UA]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/6113/</link>
<description><![CDATA[Заметки в сообществе "Знання є сила" на BLOG.I.UA]]></description>
<image>
<url>//i.i.ua/logo.gif</url>
<title><![CDATA[Знання є сила - BLOG.I.UA]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/6113/</link>
</image>

<item>
<title><![CDATA[П'ятниця сьогодні]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/6113/2432843/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/6113/2432843/</guid>
<description><![CDATA[Кожен раз повторюється зі мною конфуз, коли після традиційної загальнонаціональної хвилини пам'яті о 9.00, я злюся-плююся і лаюся: - Трясця, сьогодні ж п'ятниця! Це тому, що в нікчемному телемарафоні саме в п'ятницю хтось анулював виконання Гімну України після урочистої хвилини поминання всіх полеглих у війні. Для мене дика загадка, хто і як керує отим коли давати наш славень і яким, тобто з матюком чи без. Якщо по-суті теми, то я включаю телевізор свій переважно в моменти, коли я вдома і надходить година виконання &quot;Ще не вмерла Україна&quot;, що в будні є 6.00 - 9.00 - 12.00 - 15.00 - 18.00 - 24.00. За логікою обрахунку мало бути ще 21.00, але не чув ні разу, тому прошу хто чув - підказати що є і коли. Я ж вирішив поспілкуватися зі ШІ і отримав наступне:<div>&quot;<span style="font-size: 13.4413px;">Мене цікавить години виконання державного гімну України на протязі доби і тижня в національному телемарафоні України.</span><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">В межах національного телемарафону «Єдині новини» виконання Державного Гімну України має чітко визначений графік, який став традиційним від початку повномасштабного вторгнення.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Графік виконання Гімну</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Щоденно о 09:00: Гімн звучить одразу після Загальнонаціональної хвилини мовчання. Це головний час вшанування пам'яті загиблих та символ єдності країни, який транслюють усі телеканали, що входять до марафону.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Під час зміни слотів: Гімн також може виконуватися під час передачі ефіру від однієї медіагрупи до іншої (на стику 6-годинних блоків), хоча це залежить від внутрішньої сітки мовлення конкретного каналу, що в цей момент «чергує» в ефірі.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Опівночі (00:00): За традицією українського телерадіомовлення, Гімн часто звучить на початку нової доби, хоча в умовах цілодобового інформаційного марафону цей момент може бути інтегрований у випуск новин.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Особливості вихідних та святкових днів</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Протягом тижня графік залишається незмінним, проте у вихідні або державні свята (наприклад, День Незалежності чи День Конституції) виконання Гімну може бути частішим:</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">На початку урочистих заходів або офіційних звернень Президента.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">У виконанні військових оркестрів або відомих артистів у межах спеціальних музичних вставок.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Важливо: Якщо ви плануєте свій день за ефіром, орієнтуйтеся саме на 09:00, оскільки це єдиний фіксований час, закріплений на державному рівні для всіх мовників.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Бажаєте, щоб я знайшов інформацію про те, як змінювалася тривалість або формат трансляції марафону останнім часом?</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Так.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Станом на початок 2026 року, виконання Державного Гімну України в межах національного телемарафону «Єдині новини» тісно інтегроване в структуру мовлення, яка зазнала певних змін за останній рік.Ось детальна інформація про графік та формат:1. Ключовий час: 09:00 (Щоденно)Це найбільш сталий та важливий момент у сітці мовлення.Контекст: Рівно о 09:00 розпочинається Загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії РФ.Виконання Гімну: Одразу після хвилини мовчання (орієнтовно о 09:01–09:02) звучить Державний Гімн. У телемарафоні це зазвичай супроводжується відеорядом із державними символами, кадрами з військовими або краєвидами України.Законодавче підґрунтя: У грудні 2025 року Верховна Рада підтримала законопроєкт №14144, який закріплює цей ритуал на законодавчому рівні, роблячи його обов'язковим для всіх медіа.2. Стики ефірних блоків (Зміна слотів)Телемарафон працює за системою 6-годинних блоків (слотів), які розподілені між медіагрупами (1+1, Інтер, Starlight Media, «Ми — Україна»).Коли: Гімн часто виконується на початку або наприкінці передачі ефіру між каналами. Типовий час зміни слотів: 00:00, 06:00, 12:00, 18:00.Особливість: Найбільш імовірно почути повну версію Гімну саме під час північної зміни (00:00), що символізує початок нової доби.3. Зміни у форматі та складі марафону (2025–2026)Ситуація з марафоном «Єдині новини» на початку 2026 року має кілька важливих нововведень:Вихід каналів: З 1 січня 2026 року телеканал «Рада» офіційно припинив участь у виробництві контенту для марафону (черед скорочення штату та фінансові причини), повернувшись до прямої трансляції засідань парламенту. Раніше (у 2024 році) марафон залишив канал «Суспільне», який тепер мовить окремо.Фінансування: Незважаючи на дискусії в бюджетному комітеті, на 2026 рік держава заклала близько 1,5 мільярда гривень на підтримку телемарафону, що дозволяє йому продовжувати цілодобове мовлення.Програма «Ранок. Марафон»: У вихідні дні (субота та неділя) з 07:00 до 10:00 виходить розширений ранковий блок, де акцент на патріотичних символах (включаючи Гімн о 09:00) є ще більш виразним.Резюме для орієнтування в ефірі:ЧасПодіяОпис00:00Початок добиЧасто виконується повна версія Гімну.09:00Меморіальний блокОбов'язкове виконання після хвилини мовчання.Державні святаСпеціальні включенняГімн може звучати багаторазово (під час звернень Президента або урочистостей).</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Виконання Державного Гімну в межах марафону «Єдині новини» є частиною інформаційної політики України, яка на 2026 рік поєднує сталі традиції та нові законодавчі норми.Фіксований графік виконанняНайбільш значущим є ранкове виконання, яке має чітку прив'язку до часу:Щоденно о 09:00 — Загальнонаціональна хвилина мовчання.Порядок: Спочатку оголошується хвилина мовчання для вшанування пам'яті загиблих унаслідок збройної агресії РФ.Гімн: Одразу після завершення тиші (приблизно о 09:01) звучить Державний Гімн.Важливо: Станом на кінець 2025 року Верховна Рада підтримала законопроєкт №14144, який офіційно дозволяє використовувати національну систему оповіщення для оголошення цієї хвилини, що робить її синхронною для телебачення, радіо та вуличних гучномовців.Опівночі (00:00) — Початок нової доби.У телемарафоні виконання Гімну опівночі є традиційним символом стійкості. Найчастіше використовується повна версія або спеціально змонтований кліп із кадрами захисників та державних символів.Виконання під час зміни «слотів»Телемарафон працює за принципом чергування медіагруп. Хоча виконання Гімну на стику блоків не є суворо обов'язковим кожні 6 годин, воно часто інтегрується в ефір:06:00 — Як початок ранкового інформаційного блоку.18:00 — Під час переходу до вечірнього прайм-тайму.Особливості у 2026 році Новорічна ніч: Гімн звучить одразу після привітання Президента (близько 23:55 – 00:05). У 2026 році марафон транслював версію у виконанні Михайла Хоми (Dzidzio).Державні свята: У такі дні, як День Незалежності (24 серпня) або День Соборності (22 січня), Гімн може звучати частіше — на початку та наприкінці спецвипусків або урочистих включень.Склад мовників: З 2026 року фінансування марафону збережено на рівні 1,5 млрд грн, проте склад учасників змінився (зокрема, через вихід каналу «Рада» до окремого мовлення). Це впливає на візуальну подачу Гімну, оскільки кожен канал-виробник (1+1, ICTV, Інтер) має власну графічну обробку гімну для свого слота.Порівняння виконання за тижнем День тижня Час (фіксований)Формат — Пт 09:00Обов'язкове виконання після хвилини мовчання.Субота09:00 Частина розширеного ранкового блоку.Неділя 09:00, 20:00 О 09:00 — стандарт; о 20:00 — може звучати в межах підсумкових новин тижня.&quot;</span></div><div>П'ятниця не виняток! Але хтось є важливішим за закони України. Найгірше в тому, що всім то десь. Українцям байдуже і матюк перед їх славнем, і сам славень, якого немає в п'ятницю.&nbsp;</div></div><div><br></div><div><br></div><div>***</div><div><div>Мені часто роблять зауваження, що я переймаюся постійно всілякою дурнею, на що я відповідаю: - Якщо не виносити сміття з хати, то вона вся буде в смітті. Що доброго жити у смітті?</div><div>А хто повинен пильнувати чистоту власної країни, як не кожен з нас? Кожен громадянин скрізь, де побачить сміття і бруд, прибере і твоя країна стане чистою. Твоя! Рідна країна! Але гидуємо: не царська то справа... Ми всі в Україні президенти, тому вказівки роздаємо, а прибиральниці не ми. То Бандера прийде - порядок наведе!</div><div>Розумію, що хтось вважає отой матюк за наш гонор, але в чому він полягає - не зрозуміти, бо коли то сказано в обличчя ворогу - це зрозуміло і навіть гімн України було б доречно тоді включити. Але матюк в обличчя цілій нашій країні - що то за гонор? Колись я долучився до акції зняти матюк о 9.00 і то є гарно, але чомусь всі інші випадки залишились. Принагідно зазначу, що приспів виконується двічі.</div><div>Якщо нашим громадянам то дурня - нічого не поробиш. Я користуюсь кнопкою вимкнення звуку і включаю його на появі льотчика. Дурня, проте перед гімном України ніхто не матюкається.</div></div><div><div>***</div><div>В Новорічну мить о 24.00 31 грудня 2025 р. виконали традиційний формат Гімну України з матюком, а не виконання Михайла Хоми, яке насправді чудове!</div></div><div><br></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/6113/2432843/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Богдан Бо]]></dc:creator>
<pubDate>Fri, 02 Jan 2026 15:24:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[А що? Не можна?]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/6113/2432476/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/6113/2432476/</guid>
<description><![CDATA[<p style="text-align:justify;text-justify:inter-ideograph"><span><font size="3">А ХТО ТАМ ПРОТИ СОРОСА, КОТРИЙ ДЖОРДЖ?!</font></span></p>

<p style="text-align:justify;text-justify:inter-ideograph"><font size="3"><span>Давно ця книжечка лежала серед тих, які варто
прочитати: Джордж Сорос “Советская система: к открІьтому обществу” - від 1991
року, коли і була випущена і це не Україна. Зрозуміло, що на тій клятій мові, а
на український переклад видно грошей не вистачило. Шкода, хоча чогось
особливого в книжці немає окрім певних моментів. Найперше, що мене здивувало,
коли людина з величезними коштами та можливостями спілкування з найвищими
особами багатьох країн, не стала успішною в своїх соціальних починах. В рідній
Угорщині Джордж Сорос фактично “</span><em>persona non grata</em><span>”, як і в довбаній рефії, куди
вклав величезні гроші, він як “исчадие ада”. І в Україні хоч є ще його
фонд<span style="mso-spacerun:yes">&nbsp; </span>“Відродження”, але симпатії значної
немає. Навпаки, є оте як лайка “соросята”, хоча оті всі Міндічі та Цукермани є
породженням комуно-кедебіської номенклатури, але вони якби кращі для нас, бо не
“соросята” - то рідна своя нами виплекана наволоч нас обкрадає і це краще за
порядних “соросят”, бо начебто саме вони розкрадають Україну, хоча доказів
немає, але народ в те вірить.<span style="mso-spacerun:yes">&nbsp; </span></span><span style="mso-ansi-language:UK"></span></font></p>

<p style="text-align:justify;text-justify:inter-ideograph;
text-indent:36.0pt"><font size="3"><span>Скоро Україна буде відзначати
свято Святого Миколая, також великого мецената, якого всі ми любимо і
пам’ятаємо з прадавніх часів християнства. І ось<span style="mso-spacerun:yes">&nbsp; </span>Джордж Сорос, четверта людина світу за своєю
благодійністю, бо витратив понад 33 мільярди доларів своїх коштів на всіляку
доброчинність, але має зовсім протилежну негативну опінію в Світі — чому? Що не
так? Моя думка, що різниця в тому як і кому допомагати. За життя святий Миколай
сам дізнавався, кому потрібна допомога і переважно то були дівчата на виданні
без посагу, а отже і без шансів вийти заміж, мати свого чоловіка і свою сім’ю.
Переважна більшість таких дівчат без посагу ставали повіями, що дуже
засмучувало Святого Миколая, тому він назбиравши пристойну суму, тихцем підкидав
мішечок з грошима до обійстя бідної дівчини на видання і тим рятував її долю,
тобто змінював ціле життя з поганого на гарне майбуття. Навпаки, до Джорджа
Сороса треба було йти прохати, неначе жебраки, хоча зовні це виглядало
благородно як подача запитів на гранди заради справи. Спробуйте пригадати, коли
ви особисто стикалися зі справою когось, що профінансована фондом
“Відродження”? Особисто я не пригадую жодного такого випадку. І знаю чому: бо
то не то, що мене турбувало. Поясню це жартом.</span><span style="mso-ansi-language:
UK"></span></font></p>

<p style="text-align:justify;text-justify:inter-ideograph;
text-indent:36.0pt"><font size="3"><span>В одному поселенні провели два
дослідження на одну тему: яка довжина пісюнів у чоловіків тут і перше
дослідження встановило, що в середньому 20 см., а друге встановило, що всього
12 см. Різниця виникла через різну методологію: перше дослідження було через
опитування, а друге — через вимірювання. Смішно ж для мене особисто інше: хто
взагалі замовив і оплатив ці дурнуваті дослідження? Здогадалися? Хтось скаже,
що я видумую, тоді най дасть відповідь на всім відомий двіж “Реанімаційний
пакет реформ”, що навіть до Верховної Ради України теперішнього скликання дав
депутатів. Перепрошую, а кого збираються “реанімувати”? Та як кого? І дурню
зрозуміло! Українську економіку! Тобто прогресивні реформатори намагаються
реанімувати стару комуністичну сталінсько-тоталітарну економіку в її кращих
часах? А це можливо? Тоталітаризм має бути відновлено! І ще більш важливо: а це
потрібно? Пригадую, як директора великого заводу запитали, чи йому вигідно мати
всього 30-40% відсотків від прибутку, на що той відповів: -Звичайно, що
вигідно, бо мені надають сировину і мені головне з неї виготовити замовлений
продукт, а його збут мене не обходить. Чи таке можливо зараз? Власне серусеру і
розвалився тому, що виробляли непотріб, але всі працювали і своє заробляли. Чи
дивує, чому наші пенсіонери в таких злиднях, хоча це все ваших рук справи,
нешановні! Ви може і чесно працювали, проте непотріб виробляли переважно, тому
онуки голі й босі вас зневажають досі. Як сказав один економіст: - За Брежнєва
ми жили за рахунок майбутнього і нам зараз тому погано, що раніше було добре
незаслужено. Будемо таке реанімувати? Не варто, як на мене. Однак процес своє
бере і гроші дере на оцей непотріб “реанімаційний”</span><span style="mso-ansi-language:UK"></span></font></p>

<p style="text-align:justify;text-justify:inter-ideograph;
text-indent:36.0pt"><span><font size="3">.</font></span><span style="mso-ansi-language:UK"></span></p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/6113/2432476/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Богдан Бо]]></dc:creator>
<pubDate>Tue, 09 Dec 2025 17:19:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Микола Бердяєв "Анархізм" ч. 4]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/6113/2431936/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/6113/2431936/</guid>
<description><![CDATA[Микола Бердяєв<div>&quot;Анархізм&quot; 1907 р.</div><div><div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Є дуже характерним і, можливо, провіденційним те, що</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">анархізм є творінням переважно російського національного</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">23</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">духу. Ми заражаємо Європу анархічними&nbsp; вченнями,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">вражаємо її міщанський дух своїм бунтарством та</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">радикалізмом. Михайло Бакунін такий самий росіянин до</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">мозку кісток, як і Лев Толстой, такий самий крайній</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">радикал, як і Толстой, подібно Толстому відчувається у</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">ньому земна сила, хоч анархічні вчення їх цілком</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">протилежні. Є ще одна подібність у Бакуніна з Толстим:</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">він зближує свій анархізм з релігійною проблемою,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">наближається до самого коріння анархізму (1. Анархізм</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">для Бакуніна є насамперед атеїзмом, знищення держави є</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Насамперед смертю Бога в людських серцях, ідеал</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">безвладдя є насамперед визволенням від влади Божої, на</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">якій спочиває і всяка державна влада. Атеїзм Бакуніна не є</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">простим&nbsp; позитивізмом, це позитивізм войовничий,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">боротьба проти Бога як винуватця існування у світі зла</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">влади. Правда, Бакунін бореться не з Богом, а з ідеєю Бога,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">тому що його свідомості чужий містичний реалізм, але в</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">стихійній природі його багато містики і часто, сам того не</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">помічаючи, він переходить до боротьби з самим Богом як</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">ворожою йому реальністю, а не лише з помилковою ідеєю</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Бога. На думку Бакуніна, будь-яка державна влада</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">грунтується на владі Божій, на благословенні Божому, і</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">падає зі знищенням Бога, оскільки не залишається для неї</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">жодної ідеальної опори; всяка державна влада, на його</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">думку, не протилежна до теократії, а покоїться на теократії.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Ніхто ще до анархіста Бакуніна не ототожнював абсолютно</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">будь-яку владу з Богом, і в цьому він антипод анархіста-</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Толстого, який абсолютно протиставив будь-яку владу</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Богу. Наше історичне православ'я, яке дало релігійну</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">санкцію самодержавству, тим самим давало велику поживу</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">для ідей Бакуніна. Майже вся російська інтелігенція,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">слідом за Бакуніним, бачить у Богові ворога свого, ворога</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">свободи, оскільки ідеологічну могутність&nbsp; ненависної</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">державної влади приписує його релігійній санкції. Так</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">думають благочестиві російські радикали, ті які полюбили</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">добро, але й демонічні анархісти теж вбачають сутність</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">боротьби з владою у подоланні Бога, бачать остаточну</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">свободу лише у звільненні від Бога як від абсолютного</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">джерела влади. Бакунінське ототожнення влади державної</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">24</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">з владою релігійною, виведення будь-якої держави з</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">природи Божества, що її санкціонує, є ідеєю дуже</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">глибокою, дуже значною, хоча й хибною, цілком</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">суперечить істині. Бакунін все ще загіпнотизований Богом-</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">силою, Богом-владою і не знає Бога-любові, Бога-свободи,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">не розуміє стосунку Сина Божого, досконалого виразника</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">волі Отця свого, до кожної держави та до будь-якої влади.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Втім, войовничий атеїзм Бакуніна - не просте</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">непорозуміння, не тільки темрява у його свідомості: в</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">анархічній стихії Бакуніна піднімається бунт не тільки</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">проти держави, не проти влади і насильства, але, можливо,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">і проти будь-якого об'єднання людей, проти світової</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">гармонії, проти Сенсу світу. Анархія як світовий розбрат і</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">розпад, звичайно, неприємна Богу. Бакунін жадав хаосу,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">жадав всесвітньої пожежі, в якій згорить весь сучасний</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">світ з його злом і неправдою, але і з тисячолітніми</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">цінностями. Він чекав з вірою та надією, що на згарищі</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">старого світу виникне щось нове і прекрасне, але нічого не</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">міг сказати про сили для створення нового світу, нічого не</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">знав про сенс цього нового. Його анархічний бунт химерно</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">сплітався зі слов'янофільським месіанізмом, з якоюсь</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">хаотичною містикою. До стосунків між анархізмом та</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">атеїзмом ми ще повернемося і тоді побачимо, що</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">позитивними своїми перспективами анархізм є</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">протилежним богам. Бакунін так само важливий для нас, як</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">і Толстой. Анархісти дії продовжують на практиці справу</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">бакунінського хаосу, бакунінської ненависті не лише до</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">влади держави, а й до Бога. Але не було в Бакуніна духу</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Великого Інквізитора, біса системи, була праведна спрага</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">знищити будь-яку брехню політики, праведний бунт проти</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">буржуазного світу. Бакунін ближчий нам, ніж Маркс.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Бакунін - радикальний анархіст, оскільки ставить долю</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">безвладдя у залежність не лише від зовнішніх речей, а й від</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">внутрішнього перевороту релігійного порядку. Можна</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">шукати у Богові свободи від влади природної необхідності</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">та державного насильства, але в чому ж шукати свободи</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">від Бога, як того хотів Бакунін?</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Західноєвропейський анархізм не такий радикальний, як</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">російський, не так глибоко захоплює, але і він дав Макса</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">25</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Штірнера, який мислив про&nbsp; анархію граничну та</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">остаточну. Штірнер - найсильніший і найглибший філософ</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">анархізму на Заході, єдиний, можливо, цікавий для нас.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Анархічна філософія М. Штірнера є граничним</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">індивідуалізмом, людським суб'єктивізмом та соліпсизмом.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Штірнерівське «Віпліде», «Я» - остаточно самодостатнє,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">відокремлене від світу, і хоче заглушити «воно», тугу</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">самотності тією фікцією, що все, весь світ - «його</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">власність». Анархізм М. Штірнера переважно</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">філософський, у ньому мало соціальних мотивів, і тому цей</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">самотній о мислитель мало цінується практичними</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">анархістами. Штірнер грубуватий і вульгарний, але</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">сміливий думкою, вміє доводити до крайньої межі свої ідеї.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Анархізм М. Штірнера є межею індивідуалізму, де він</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">перетворюється на світовий розпад, остаточне від'єднання</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">одиниць, з яких складається світ. Штірнерівський</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">«Єдиний» обожнює себе, прагне багатства, хоче весь світ</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">зробити своєю власністю. Але від самозбагачення цього</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">стає бідним і порожнім, все зменшене і знецінене для</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">нього.&nbsp; Анархічна свобода «Єдиного» порожня та</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">беззмістовна, це гола форма соліпсизму. Демонічний</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">індивідуалізм Штірнера обожнює не людство, подібно до</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Фейєрбаха, а дане людське «я», що розглядає всяке інше</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">людське «я» лише як свою власність. Але як багато разів</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">ми овже говорили, подібний індивідуалізм руйнує</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">індивідуальність, винищує саму ідею особистості. Адже</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">штірнерівський соліпсизм і суб'єктивізм суто</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">позитивістичного і емпіричного характеру, він не</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">переходить у містичну площину, і тому «я», що</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">роздувається, не має для Штірнера справжньої реальності,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">це не метафізична монада, а лише ряд психічних і фізичних</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">станів, викликаних вищою емпіричною природою.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Суб'єктивно-позитивістичний анархізм Штірнера - не</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">індивідуалізм, а еготизм. Вся штірнерівська анархічна</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">філософія заснована на ілюзіонізмі. Приємна ілюзія</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">божественності своїх еготичних станів, що минають, які не</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">мають жодної реальності, - ось до чого все зводиться. Цей</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">«Єдиний» - такий собі бог, - підпорядкований природній</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">необхідності, смертний, що навіть не має реальної єдності</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">26</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">(«я» - не реальна монада для Штірнера, а лише сукупність</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">суб'єктивних станів). Анархізм Штірнера є однією з меж</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">позитивізму, позитивістичного ілюзіонізму, подібно до</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">того, як іншою межею є марксистський мурашник.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Штірнер хоче звільнити людське «я» не тільки від держави,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">а й від усіх цінностей, від усіх шляхетних почуттів, від</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">усякого благоговіння перед вищим залишається</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">«єдиний» зі свободою, що спочиває на&nbsp; небутті,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">залишається дух його спустошеним і нічого не може з своєї</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">порожнечі створити. Те, що ШІтірнер відмовляється і від</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">останньої святині, винайденої Фейєрбахом і Контом,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">святині - людства, у цьому він послідовний і по-своєму має</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">рацію: обожнювання лише людського фатальним чином</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">веде не до поєднання людей в одне тіло, а до роз'єднання та</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">атомізації. Якщо перекласти «єдиного» з мови морального</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">еготизму на реально-історичну та релігійно-метафізичну</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">мову, то він виявиться передчуттям земного бога, одного</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">володаря. Безбожний анархізм також веде до цього нового</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">деспота, як і безбожний соціалізм, але ще спокушаючи</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">порожньою, ілюзорною свободою. Штірнер за багатьма</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">мотивами вищий таких прекраснодушних анархістів, як,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">наприклад, Кропоткін, які пророкують райське життя в</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">добре влаштованих будиночках з садками, в ньому яскраво</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">виявляється демонічний (у поганому сенсі) бік анархізму.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">«Єдиний» Штірнера ніби вже зближується з</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">«надлюдиною» Ніцше, хоча Ніцше не можна виводити зі</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Штірнера, він і складніший, і&nbsp; благородніший, і</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">релігійніший від останнього.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Анархізм М. Штірнера, та й будь-який граничний</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">анархізм, у подальшому своєму розвитку не може</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">залишатися в позитивній площині і повинен перейти в</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">анархізм містичний. Але містико-анархічні прагнення та</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">побудови ми зустрічаємо не у соціальних мислителів, а у</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">художників, які завжди глибоко сприймають живу душу</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">ідей, зустрічаємо у декадентів та символістів. Декадентство</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">не цікавиться політикою, але в глибокій своїй сутності має</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">анархічну тенденцію, воно є анархічною кризою духу,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">анархічним бунтом проти визнаних цінностей, анархічним</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">27</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">подоланням моралі. Декадентський анархізм не може бути,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">звісно, вираженим у термінах соціологічних, а виключно</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">психологічних, не позитивістичний, а, більше, містичний</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">за своєю тенденцією. Психологічна витонченість</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">непомітно переходить у містику, але містику завжди сліпу</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">та&nbsp; ірраціональну, позбавлену релігійного світла та</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">справжнього реалізму.&nbsp; Анархізм містичний жадає</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">остаточної, останньої, абсолютної свободи, він не мириться</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">на відносній та умовній соціальній свободі, і в цій спразі є</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">частина істини, яка перетворюється на брехню, коли її</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">сприймають за ціле. Анархічна містика - це середовище, в</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">якому може засвітитися нова релігійна свідомість, вища за</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">своєю повнотою релігійність, але й легко може бути ухил</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">до релігії зворотної, антирелігії, демонізму небуття. Довго</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">залишатися в нейтрально-анархічному стані не можна</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">безкарно - це гасить дух, спустошує душу. Те, що є</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">істинного в містичному анархізмі, - елементарне, є</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">надбанням підготовчого класу: нагадування про містичну</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">свободу, про свободу совісті як неминучу передумову</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">будь-якого релігійного життя, дуже корисне нагадування</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">для спокушених теорією авторитету, але непотрібне для</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">вільних. В анархізмі на містичній підкладці особливо</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">яскраво позначається двоїстість будь-якого анархізму:</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">анархічне визволення є шляхом і до остаточного добра і до</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">остаточного зла. Про містичний анархізм я вже говорив.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Але остаточне звільнення має відбутися, насильство і</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">влада, що втілювалися в державі, містять в собі зло</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">безперечне, 1 в цьому правда анархізму.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Видатним теоретиком анархізму треба ще вважати</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Прудона, але анархізм його залишається на поверхні, що не</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">доходить до містичних глибин. Прудон - нейтральний</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">ідеаліст, він посилається на справедливість, властиву</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">людській природі і навіть природі світу, але порушену</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">державним насильством. У Прудона було неприємне</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">міщанство, духовна буржуазність, властива, втім, багатьом</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">соціалістам та анархістам. Але соціальні, політичні та</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">економічні ідеї Прудона я дуже ціную, його мирний,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">культурний анархізм дуже повчальний для влаштування</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">того, що я назвав нейтральним соціальним середовищем.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">28</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Багато з його ідей застаріли і не відповідають сучасному</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">стану науки та соціальної дійсності, але є у нього керівні</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">принципи, що шнне втратили й досі значення та</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">несправедливо забуті (2). Така, перш за все, ідея створення</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">суспільства на вільно-договірних засадах поза</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">державністю, поза політичними пристрастями та</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">політичною владолюбністю; такий федералізм Прудона,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">що правильно відзначив головну виразку нової</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">французької історії - державну централізацію, однаково</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">милу як серцю реакційному, військово-диктаторському,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">так і серцю революційному, якобінському; такою є ідея</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">повного усунення держави без насильства. Багато є</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">справедливого на шляху, вказаному Прудоном, але ми не</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">поділяємо його раціоналістичного утопізму, його віри в</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">остаточне торжество справедливості та анархічного добра</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">раціонально-економічним шляхом.</span></div></div><div><br></div></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/6113/2431936/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Богдан Бо]]></dc:creator>
<pubDate>Wed, 12 Nov 2025 18:03:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Микола Бердяєв "Анархізм" ч. 3]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/6113/2431935/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/6113/2431935/</guid>
<description><![CDATA[Микола Бердяев<div>&quot;Анархізм&quot; 1907 р.</div><div><div><span style="font-size: 13.4413px;">ІІІ</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Найпослідовніший і найрадикальніший анархіст, звісно,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">- Лев Толстой. Тільки він відкидає остаточно і безумовно</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">всяке насильство, будь-яку владу, будь-яку державність.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Революційний анархізм Бакуніна блідне від порівняння з</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">анархічним вченням Л. Толстого, навіть Бакунін менший</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">анархіст, менший радикал, ніж Толстой, хоч 1 більший</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">революціонер у поверхневому значенні цього слова (у</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">сенсі тактики). Адже відмовитися від насильства у</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">способах боротьби, у засобах, переслідуючи мету</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">знищення будь-якого насильства, це було б набагато</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">радикальніше, навіть революційніше в глибокому значенні</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">слова, ніж практика найсильніших способів та засобів</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">боротьби. Істинний радикалізм та істинний революціонізм</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">полягає в якомога більшому уподібненні та ототожненні</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">засобів та цілей. Шлях боротьби повинен бути схожим на</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">мету боротьби, спосіб боротьби повинен бути того ж духу,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">що й мета - ось у чому радикалізм, ось корінне ставлення</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">до речей. Якщо мета - свобода, то й засіб має бути -</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">свобода, якщо мета - любов, то й засіб має бути - любов,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">якщо мета - у Бозі, то й засіб має бути від Бога. Повна</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">невідповідність між цілями та засобами, внутрішній розрив</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">між кінцевою метою та шляхом до неї становить тяжку</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">хворобу людства, пов'язану з раціоналістичним</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">роздробленням та&nbsp; розсіченням людської природи.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Вульгарний революціонізм особливо тримається за цей</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">розрив між цілями та засобами, вважає всією своєю</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">гордістю практикування засобів, не схожих на цілі.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Вульгарна думка вважає революціонерами не тих, які</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">прагнуть радикальних цілей і приводять засоби у</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">відповідність до цілей, а лише тих, хто свободи</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">домагається насильством, з'єднання людей - розбратом т.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">д., тобто вдається до особливого роду засобів боротьби, не</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">схожих на цілі. Політичний революціонізм завжди</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">вульгарний і поверховий, завжди вбачає свою гідність і</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">честь не в зміні сутності речей, а в застосуванні засобів</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">боротьби відомого виду. Політичному радикалізму ми</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">повинні протиставити етичний і релігійний радикалізм,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">20</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">який полягає у постановці радикальних цілей та</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">уподібненні до цих цілей засобів та способів боротьби.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Радикальним ставленням до громадськості буде лише те</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">ставлення, яке прагне змінити сутність речей, корінь</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">суспільного буття, яке прагне перетворити саму людську</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">природу, створити нову людину, яка несе з собою новий</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">дух.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Більшість анархістів тримається за вульгарний</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">революціонізм, грунтує свій радикалізм на практиці</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">насильницьких засобів, надто протилежних цілям</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">анархізму. У цьому дається взнаки відсутність творчого,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">внутрішнього джерела, що перемагає владу, що викорінює</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">державне насильство. Жодного внутрішнього ідеального</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">начала анархісти не протиставляють державній владі та</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">громадському насильству і залишаються з насильством і з</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">владою ж, хоч і по-новому названою. Л. Толстой не</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">переходить від вульгарного політичного революціонізму</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">до етичного і релігійного радикалізму і ставить проблему</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">знищення будь-якої влади, будь-якого насильства, будь-</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">якої державності на зовсім інший, глибший грунт. Він ніби</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">викриває релігійне коріння анархізму.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Толстовське заперечення всього сучасного суспільства</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">та культури, толстовський виклик всесвітній історії щодо</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">сміливості, послідовності та радикалізму не має собі</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">рівного. Ніхто ще не сказав такої правди про будь-яку</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">державність і про будь-яку політику, яку сказав Толстой,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">він скинув покривало умовної брехні з усіх соціальних</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">форм. Важливе й цінне те, що в основі анархічного бунту</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Толстого не лежать ні злість, ні заздрість, немає у цього</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">гіганта і слідів нігілістичного варварства чи хуліганства.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Це толстовське заперечення культури для культури плідне,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">геніальне, шляхетне і таке не схоже на хуліганські витівки</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Горького, інших соціалістів та анархістів. Толстой</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">очевидно пориває зв'язок із всесвітньою історією, вважає</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">злою оманою все, що було в минулому, але в ньому немає</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">нігілістичної злості проти великого і вічного в історичному</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">минулому, в ньому самому відчувається це велике і вічне,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">відчувається тисячолітнє зростання, шляхетність</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">духовного походження, він корінням своїм торкається до</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">21</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">самої глибини землі. На величезній особистості Толстого і</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">геніальній творчості його спочив той самий дух вічності як</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">ії на великих людях і книжках минулого. І тому анархізм</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Толстого набуває особливого сенсу, у ньому відчувається</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">правда вічності, давня правда Божа, а не галасливі та</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">поверхневі почуття останніх днів людства. В анархічній</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">критиці Толстой назавжди залишиться нашим учителем,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">радикалізм його назавжди залишиться прикладом, |і</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">безмірне значення для нового релігійного руху ще буде</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">оцінене. Зокрема, той хто це пише, багато чим завдячує</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Толетому, толстовському анархізму на релігійному трунті,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">1 з ім'ям Толстого для нього пов'язане перше пробудження</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">його свідомості, перші свідомі кроки в запереченні зла</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">життя.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">На противагу&nbsp; анархістам-позитивістам Толстой</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">зрозумів, що державній владі, заснованій на насильстві,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">можна протиставити лише релігійне начало життя, любов,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">а не насильство. Зрозумів він також, що звільнення людин</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">та завоювання радості залежить від неї самої, від</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">внутрішньої природи людей, від зміни людської</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">свідомості, а не від зовнішніх речей. Але в кожній спробі</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Толстого перейти до позитивної проповіді, дати нову віру</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">відчувається безсилля та релігійна неміч. Релігійна</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">свідомість Толстого - слабка, вузька, багато в чому занадто</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">стара і заражена хворобою раціоналізму. Толстовська</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">любов є раціональним&nbsp; альтруїзмом, безсилим щоб</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">поєднати людей, а не містичним потягом і злиттям у</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Христі. Толстой добре знає таємницю будь-якої</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">державності, стару таємницю злої суспільності та викриває</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">її з небувалою силою, але не знає нової таємниці праведної</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">суспільності, релігійної суспільності. Раціоналістична</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">утопія Толстого зовсім не відповідає його релігійній стихії,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">його велетенським релігійним пошукам і від цієї утопії</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">надто пахне улаштуванням земної буденності. Подібно до</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">інших анархістів, Толстой вірить, що людська природа</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">може усвідомити розумність добра і тоді зникне держава і</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">настане рай на землі. Цю звичайну для анархістів-</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">раціоналістів віру в природну доброту, безгрішність і</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">доброту людської природи Толстой проводить</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">22</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">послідовніше за всіх. Релігія його не потребує містичного</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">спілкування з Божеством і таїнств, які освячують людську</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">природу і надають їй Божественну силу. Толстой</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">християнин у тому сенсі, у якому можна бути кантіанцем</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">чи марксистом; він бачить в Євангелії не вчення про</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Христа, а вчення Христа, і релігійна свідомість його далека</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">від Христа, йому чужий Син Божий, Спаситель і</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Спокутувач. Хоч і ворожа нам раціональна «віра»</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Толстого, але християнський анархізм його здається нам</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">дуже&nbsp; нищівним для всіх тлумачень історичного</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">християнства з приводу ставлення Євангелія до держави.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Що там не кажи, а Христос засудив і всяке насильство, і</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">суд, і присягу, і війну, і основи держави - владу людську,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">поставлену на Боже місце. Христос був божественним</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">глашатаєм правди анархізму. Проти цього ми ще не чули</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">гідних заперечень. Толстой викрив брехню в історичному</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">християнстві, але сам був&nbsp; загіпнотизований його</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">аскетичним ставленням до світу і тому анархізм його</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">отримав суто негативний, не творчий характер, виявився</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">ворожим до культури. І&nbsp; анархісти-позитивісти</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">проповідують аскетичне ставлення до культури, вважають</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">гріховною всю розкіш життя і весь складний зміст</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">особистості, але вищих прав на це не мають жодних, бо</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">визнають лише розумну вигоду. Аскетизм остаточно стає</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">безкровним і худорлявим. Л. Толстой важливий не лише як</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">викривач зла держави, фальшу культури, протиріч</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">православ'я, а й як викривач анархізму. Толстой показав,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">що анархізм не можна поєднати з насильством і</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">культивуванням влади, що він неможливий не тільки на</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">грунті позитивізму та атеїзму, а й на грунті християнства,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">суто моралістичної та раціональної віри. Л. Толстой</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">залишився з «неспротивом злу», оскільки, справедливо</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">відкинувши насильство, при відсутності сили для іншого</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">спротиву злу. Толстому, по суті, зовсім чужа точка зору</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">суспільної дії, суспільної боротьби зі злом, суспільного</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">спротиву, для нього існує лише індивідуальне</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">вдосконалення.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><br></div></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/6113/2431935/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Богдан Бо]]></dc:creator>
<pubDate>Wed, 12 Nov 2025 17:54:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Микокала Бердяєв "Анархізм" ч. 2]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/6113/2431917/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/6113/2431917/</guid>
<description><![CDATA[<div><span style="font-size: 13.4413px;">Микокала Бердяєв&nbsp;</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">&quot;Анархізм&quot; 1907</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">ІІ</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Люди неосвічені і люди, які лякаються всяких крайніх</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">вчень, нерідко змішують і ототожнюють анархізм і</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">соціалізм. Але між цими двома вченнями існує глибока</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">протилежність і ворожнеча, соціалісти не можуть терпіти</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">анархістів, і навпаки. Пафос соціалізму - рівність, пафос,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">анархізму - свобода; соціалізм виходить від суспільства,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">анархізм - від особистості. Соціалісти вважають, що рівні</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">люди будуть людьми вільними, що справедливе</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">суспільство створює вільну особистість; анархісти</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">вважають, що вільні люди будуть рівними людьми, що</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">вільна особистість створює справедливе суспільство. Мрія</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">соціалізму є всесвітнє поєднання, мрія анархізму -</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">всесвітнє визволення. Соціалізм по-своєму намагається</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">подолати розбрат і роз'єднання та влаштувати людське</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">життя; анархізм і новому устрою ворожий так само, як і</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">старому, і намагається знищити пов'язаність та</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">поневолення частин світу. Соціалізм, зрештою, завжди</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">державний, замінює лише стару владу новою владою;</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">анархізм насамперед антидержавний і відкидає будь-яку</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">владу, хоча б то була влада народу чи пролетаріату.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Соціалізм поклоняється більшості, анархізм бере під свій</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">захист меншість. За соціалістичним вченням - спочатку</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">зрівняти, потім звільнити, за вченням анархістичним -</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">спочатку звільнити, потім зрівняти. Але однаково</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">безглуздо думати, як і те, що абстрактне начало рівності</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">може призвести до свободи, так і те, що абстрактне начало</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">свободи може привести до рівності. Ні суспільство взяте</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">саме | по собі,&nbsp; неспроможне створити прекрасної</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">особистості, ні особистість взята сама по собі неспроможна</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">створити прекрасного суспільства. Щоправда, в ідеях</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">свободи та особистості набагато більше позитивного</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">змісту, ніж у ідеях рівності та суспільства. Рівність - ч</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">досить беззмістовна і, принаймні, негативна ідея; У</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">кращому разі вона означає, що свобода для всіх має бути</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">завойована, у гіршому - що для всіх має існувати рабство.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Адже важливо, про рівність кого і чого йдеться. Рівність</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">нулів є важливою арифметичною істиною, але навряд чи</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">15</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">можна визнати цю істину соціальною і моральною</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">правдою. Рівність має бути підпорядкована ідеям свободи</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">та індивідуальності, тобто припустима і бажана лише</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">рівність вільних індивідуальностей, які повинні існувати</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">перш, ніж будуть зрівняні у своїх правах. У цьому відносні</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">переваги | анархічної постановки проблеми перед</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">соціалістичною, але анархічна свобода сама по собі так</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">само мало може створити, як і соціалістична рівність.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Анархізм бере своєю вихідною точкою віковий розбрат</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">між особистістю і суспільством, справедливо вказуючи, що</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">ворожнеча ця не може бути замирена і в суспільстві</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">соціалістичному, оскільки лежить глибше протилежності</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">класів. Анархічний індивідуалізм намагається зазирнути в</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">метафізичне підгрунтя соціальної дійсності і побачити в</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">глибині розбрат не соціального порядку, а вбачає боротьбу</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">інших, понадсоціальних і надсоціальних сил. Існує</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">протилежність і ворожнеча не тільки між суспільством і</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">державою, не лише між одними громадськими силами та</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">іншими, а й між началом особистісним і началом</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">суспільним, між особистою свободою та громадською</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">владою. Анархізм впритул підходить до питання про</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">суспільство особистостей, про&nbsp; соборне поєднання</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">особистостей, і цим радикально відрізняється і від</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">соціалізму і від усіх інших вчень, які поклали в основу</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">суспільство безособове. Соціалізм не розуміє, що не тільки</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">будь-яка влада, хоча б і пролетарська, хоча б і всенародна,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">але й будь-яке суспільне об'єднання нестерпне для</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">особистості, вороже їй і огидне, якщо об'єднання це не на</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">особистісному началі покоїться, не поставило особи на</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">чільне місце. Але суспільство соціалістичне так само</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">вороже до особистості, так само безособове, як і</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">суспільство&nbsp; буржуазно-капіталістичне або феодально-</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">кріпосницьке. Анархізм розуміє негативний бік питання і</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">тому йде далі соціалізму, дивиться глибше. У ньому немає</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">цього демона системи, що затемнює свідомість. Дуже</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">наївно було б думати подібно до деяких еклектиків нашого</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">часу, схильних все примиряти, що анархізм є лише</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">наступним ступенем соціалізму: спочатку пройдемо етап</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">соціалізму, а потім і анархізм настане. Ні, вже якщо ви до</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">16</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">решти пройдете шлях соціалізму, то до анархізму ніколи не</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">дійдете, пізно думати про анархічну свободу і особистісне</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">начало, надто далеко зайде перемога протилежних начал.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Розбрат між особистістю і суспільством носить трагічний</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">характер, і не може настати мир у соціально-позитивній</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">площині, в якій завжди пануватимуть абстрактні тенденції</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">соціалізму та анархізму. Примирення особистості та</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">суспільства в особистісному загалі, в соборності</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">особистостей можливе лише в перспективі релігійній.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Тільки теократія може поєднати досконалий соціалізм,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">громадське поєднання людей, з досконалим анархізмом,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">звільненням особистості від будь-якої влади, але в ній</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">починається переворот містичний, а не лише соціальний.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Те, що ми називаємо релігією соціалізму, і те, що</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">називаємо релігією анархізму, є протилежними: перша</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">впирається в остаточну пов'язаність і поневолення, друга -</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">в остаточний розпад і атомізованість частин світу. Але є</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">анархізм не абстрактний і самодостатній, підлеглий</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">вищому началу, та його правда може бути пов'язана з</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">правдою нейтрального соціалізму. Анархізм перебуває у</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">глибокій ідейній спорідненості не з соціалізмом, а з</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">лібералізмом, навіть тотожний із ним за своєю ідеальною</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">сутністю.&nbsp; Порівнюю з&nbsp; анархізмом не історичні</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">спотворення лібералізму, не буржуазну експлуатацію</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">принципів лібералізму, а дійсні принципи лібералізму. У</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">основі як анархізму, так і лібералізму лежить ідея</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">самовизначення особистості, прав особистості, обмеження</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">будь-якої громадської влади, їм однаково властива</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">пристрасть до свободи. Тактика насильства, далека від</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">лібералізму, не є необхідною ознакою анархізму і не</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">всяким анархізмом схвалюється. Спенсер однаково може</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">бути названий і лібералом і анархістом, він рішучий ворог</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">держави, прагне повного усунення держави і пророкує</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">бездержавне суспільство, яке регулюється вільною</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">моральністю, але як еволюціоніст допускає знищення</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">держави лише шляхом тривалого розвитку, а не раптового</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">перевороту. Політичні ідеї Спенсера зовсім не такі погані,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">як його економічні ідеї. Він ненавидить соціалізм, але хотів</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">би знищити його не посиленням державної влади, а</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">17</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">ослабленням її.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Принцип Iaisser faire, laisser passer (принцип</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">невтручання держави у внутрішні та міжнародні</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">економічні стосунки, В.К.) дуже поганий у житті</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">економічному, у застосуванні до суспільства, зовсім не</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">такий поганий у політичному житті, у застосуванні до</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">держави. Справжній, ідейний лібералізм з завжди є</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">антидержавним, анархістичним (так у Бердяєва, В.К.) за</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">своєю основною тенденцією, і настільки поширений тип</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">державного лібералізму, що залюбки вдається до міцної</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">влади, є жалюгідним компромісом, ганебним прикриттям</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">ліберальними словами найбільш рабовласницьких бажань.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Ліберали панічно бояться соціалістів, мотивуючи свій</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">страх отим, що соціалізм знищує свободу, чинить</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">насильство, посилює деспотизм держави, і з цієї нагоди</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">готові вчинити над соціалістами будь-яке насильство,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">скасувати всі свободи, закликати державу до військової</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">диктатури. Німецькі ліберали дійшли до такої ницості та</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">безсоромності, що захищали виняткові закони проти</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">соціалістів. Ліберали тремтять не за долю свободи, а за</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">долю свого привілейованого становища у суспільстві та</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">свою власність. Інакше ліберали б ліберально боролися</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">проти соціалістів, ідеями боролися б, і свободу</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">протиставляли б насильству, а не державні в'язниці,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">шибениці та рушниці. Чистий і чесний лібералізм завжди є</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">антидержавним, ніколи не забруднить і не зганьбить себе</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">участю в державному насиллі і внутрішньо тотожний з</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">анархізмом.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Ідеальне, метафізичне обгрунтування лібералізму</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">можна шукати лише в теорії природного права;</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">позитивісти погано обгрунтовують лібералізм та</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">схиляються неминуче |до державних теорій прав</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">особистості. Юридичний позитивізм жодних безумовних</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">та невід'ємних прав не визнає і свободу особистості</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">підпорядковує утилітарним державним критеріям.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Декларація прав диктується Розумом, а не позитивними</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">бажаннями людей, свобода особистості має джерело</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">внутрішнє, метафізичне, а не зовнішнє, емпіричне.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Лібералізм, заснований |на природному праві, що</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">18</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">стверджує невід'ємні права і безумовне значення свободи,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">не може не бути антидержавним і в крайньому своєму</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">розвитку та розкритті неминуче веде до анархізму, до</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">ідеалу безвладдя, хоч би як розумілися шляхи до</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">суспільної свободи і яка б тактика не застосовувалася.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Природне право є справжньою основою як лібералізму, так</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">і анархізму, лише його можна протиставити домаганням</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">держави, лише ним можна обмежити владу. Будь-яке</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">позитивне право, з яким ми залишаємося, відкинувши</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">природне право, має своїм джерелом державу і тому не</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">може бути їй протилежне. І всі анархісти, незважаючи на</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">свій наївний позитивізм, тримаються теорії природного</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">права, визнають природні права та природну свободу</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">індивіда, хоча на словах і відмовляються від таких</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">метафізичних ідей. З іншого боку, такі ідеалістичні</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">прихильники (природного права, як Кант і Фіхте,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">приходили зрештою до анархізму, хоч і наймирнішого в</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">тактичному відношенні. Анархісти часто заперечують як</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">державу, так і право, забуваючи, що без визнання</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">безумовних прав індивіда анархізм втрачає будь-який</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">грунт. Заперечуючи державу, анархізм тим більше має</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">утвердити право. І анархізм, і лібералізм однаково мають</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">своєю основою метафізичний індивідуалізм, визнання</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">особливого, надемпіричного значення за індивідуумом,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">визнання за ним прав не позитивного і не державного</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">походження, у безумовній оцінці його свободи. Індивідуум</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">на емпіричному та позитивному грунті надто невловимий,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">не піддається навіть констатуванню та домагання Його не</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">можуть бути обгрунтовані. Індивідуум, особистість Є</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">метафізичною монадою, що вільно самовизначається і в</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">собі містить джерело своїх прав - ось принципова основа</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">як лібералізму, так і анархізму, хоч би як не</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">відхрещувалися ліберали та анархісти від метафізики.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Анархічна (та й ліберальна в ідеальному, чистому вигляді)</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">віра в добру, благу, справедливу природу людини є</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">метафізичним індивідуалізмом.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">19</span></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/6113/2431917/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Богдан Бо]]></dc:creator>
<pubDate>Tue, 11 Nov 2025 08:09:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Микола Бердяєв "Анархізм" ч.1]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/6113/2431887/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/6113/2431887/</guid>
<description><![CDATA[<div><span style="font-size: 13.4413px;">Микола Бердяєв</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Анархізм -1907</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">І</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Поява і сплеск анархічних вчень і настроїв мають</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">велике значення, оскільки у них відчуваються нагальні</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">проблеми людського існування. У безрелігійному розвитку</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">світу лише анархізм намагається радикально відкинути</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">будь-яку державність, будь-яку владу і насильство і</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">всупереч собі служить він теократичній свідомості,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">розчищає грунт для торжества ідеї&nbsp; боговладдя,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">поставленого на місце будь-якого людиновладдя. Тільки</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">анархізм рішуче формулював заповітну мрію людського</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">серця - не насильницьке поєднання людей, а вільне, не</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">завдяки зовнішній необхідності, а завдяки внутрішньому</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">потягу людської природи. Хто не анархіст у серці своєму,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">той любить насильство та владу як самостійне начало та</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">мету. Хто свободу любить більше насильства, любов</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">ставить вище за владу, віддає перевагу внутрішньо-</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">організованому суспільству перед будь-якою зовнішньо-</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">організованою державою, той повинен визнати себе</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">анархістом, хоча б у мрії. Адже анархізм як радикальне</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">заперечення влади, державного союзу та насильства над</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">особистістю в ньому не є неодмінно анархією і хаосом.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Анархічні вчення дуже різноманітні, часто протилежні,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">тому саме поняття анархізму надто розмите. Як мало</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">спільного між анархістом дії, що кидає бомбу, і Львом</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Толстим, не менш крайнім анархістом у своєму роді, як не</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">схожий революційний і комуністичний анархізм Бакуніна</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">на буржуазний анархізм Спенсера, як різняться анархізм</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Макса Штірнера і анархізм Прудона, чи є хоч якась</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">подібність у настрої між анархізмом робітників з їхньою</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">важкою економічною боротьбою, анархізмом недоїдання,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">та анархізмом декадентів, що кидає виклик всій системі</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">світобудови, анархізмом переїдання! І все ж можна знайти</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">якісь загальні, суто заперечні ознаки, завдяки яким глибоко</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">протилежні явища ми позначаємо одним ім'ям - анархізм.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Анархістів всіх відтінків передусім поєднує заперечне</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">ставлення до держави, радикальне відкидання суверенності</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">держави, визнання суверенності особистості, хоча й в ім'я</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">різних цілей. Всі анархісти ненавидять насильство і владу</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">над особистістю і всі хочуть організувати суспільство на</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">основі вільних прагнень особистості, хоча б одні, як</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Толстой, вбачали це вільне прагнення в християнській</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">моралі, інші, як М. Штірнер, - в еготизмі, треті, як</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Прудон, - у властивій людині справедливості тощо.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Анархізм, як настрій, дуже могутній і значний, але</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">анархізм як теорія, як філософське вчення, слабкий і майже</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">жалюгідний.&nbsp; Анархісти ніколи не сягають коренів</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">поставлених ними проблем, безпорадно лепечуть про</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">доброту людської природи ії від прекраснодушних і</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">розумових анархічних утопій так само пахне міщанством,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">як і від усіх соціальних утопій.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Послідовний та обгрунтований анархізм неможливий на</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">грунті позитивізму чи матеріалізму, а здебільшого</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">анархісти і виявляються позитивістами та матеріалістами.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">В анархізмі, як він досі складався, є одна суперечність, що</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">його роз'їдає: він хоче знищити всяке насильство, але в</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">розпорядженні своєму має для цієї мети насильство ж, він</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">хоче знищити будь-яку владу, але вдається для цього до</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">влади ж, він хоче організувати суспільство зсередини, з</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">природи особистості, а не ззовні, не з державно-суспільної</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">необхідності, але нічого внутрішнього не має, змушений</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">знову вдаватися до того ж зовнішнього. Анархісти-</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">- практики вдаються до найжахливіших насильств над</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">особистістю, бажаючи знищити всяке насильство,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">гвалтують з ім'ям свободи на устах; анархісти-теоретики</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">нічого, крім матерії та зовнішньої необхідності, не можуть</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">назвати для обгрунтування безмежної свободи особистості</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">у вільній, бездержавній громадськості. Позитивна та</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">матеріалістична філософія не визнає будь-якої іншої</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">об'єктивної людської природи, крім тієї зовнішньої</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">природи, яка підпорядкована закону необхідності, відкидає</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">творчу свободу особистості і навіть саму ідею особистості</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">ставить під сумнів. Яка ж внутрішня сила може бути</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">протилежною зовнішньому насильству, де джерело</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">анархічної свободи, де гарантія, що анархічне суспільство</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">не пригнічуватиме особистість? Анархісти, як і соціалісти,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">хочуть свободу вивести із необхідності, особистість - із</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">безособової природи. У динамітних бомбах, у збройних</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">повстаннях і бунтарських спалахах так само мало свободи і</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">так само багато насильства, як і в державних кулеметах,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">в'язницях, стратах та ін. максималістська мораль є</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Немезидою анархізму. Анархічна свобода є спрагою до</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">розімкнення ланцюгів як природної, так і соціальної</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">необхідності, й анархісти цілком залишаються у порядку</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">природної та соціальної необхідності і нічого іншого не</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">знають. Анархічне виділення особистісного начала тому й</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">безплідне, бо у анархістів особистість не надприродна,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">вільна з монада, а випадковий продукт природи й</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">суспільства, отож вся їхня робота протікає в замкненому</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">колі і поступається соціалістам у послідовності.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Анархісти так само наївно вірять у доброту людської |</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">природи, як державники - у доброту державної природи.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Більшість анархістів думає, подібно до Руссо, що людина&nbsp;</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">вийшла досконалою з рук природи, але зіпсована</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">державним і громадським життям. Достатньо зняти з</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">людини державні ланцюги та суспільні узи - і настане</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">досконале, вільне життя, протиприродний стан, який був</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">досі, заміниться природним. У світі є якесь зле начало</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">влади, державності, суспільного&nbsp; насильства над</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">особистістю, але в чому корінь зла, чому влада людини над</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">людиною з'явилася у світ і панує, анархісти, мабуть, не</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">знають і тому не можуть знайти сили для викорінення</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">злого джерела.влади та поневолення. Їхній філософський</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">світогляд нічого не може сказати про людську природу і</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">навряд чи істини біології в силах виправдати і</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">обгрунтувати ідею доброти людини в її природному,</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">позагромадському стані. Адже з позитивно-біологічної та</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">позитивно-соціологічної точки зору людина є звіром, що</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">приборкується державою їі&nbsp; муштрується соціальним</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">середовищем, і особистість є такою, якою її створює</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">природне та соціальне середовище. Що ж може природна</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">людина протиставити&nbsp; насильницькій державі та</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">протиприродному суспільству з їх нерівностями та</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">поневоленнями? Первісний природний хаос, до-суспільні</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">звірині інстинкти, але на цій підставі дуже важко створити</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">вільну гармонію. Анархізм побачив джерело зла на самому</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">початку владарювання, якогось первинного поневолення</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">людини людиною, визнав будь-яку владу аморальною і</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">заглянув глибше за інші вчення в темну стихію суспільних</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">лих і несправедливостей. Початкове насильство людини</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">над людиною лежить набагато глибше за економічне</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">поневолення, тож економічне звільнення не рятує ще від</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">неправди будь-якої влади, не рятують від влади і усі</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">політичні | удосконалення | держави. Але анархісти-</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">позитивісти не можуть дійти до кінця, з фатальною</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">неминучістю зупиняються посередині: вони не в змозі</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">вказати на внутрішні сили, які перемагають будь-яку владу</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">і творять вільну гармонію, нічого не знають про</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">метафізичну та містичну природу особистості і закінчують</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">свій світовий бунт досить вульгарною проповіддю</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">економічних громад та проектів, взятих напрокат у</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">соціалістів. Анархічні громади -- справа дуже поважна, і ми</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">готові їй співчувати, але чи в них шукати протиотруту від</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">будь-якої влади, чи запоруку остаточного звільнення?</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Анархісти твердо знають, що треба зруйнувати вщент</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">старий світ. Новий світ, кажуть найреволюційніші з них, на</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">руїнах старого виникне, на згарищі збудується. Слабкість і</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">безпорадність сучасного анархізму - у повній відсутності</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">творчих сил, у його неспроможності створити новий</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">вільний світ (кажуть: він сам собою виникне), а тому і зло</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">старого світу він не в змозі остаточно розтрощити, не має</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">достатньо сильної протиотрути. Слабкість і убогість</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">анархізму пов'язані з раціоналістичним позитивізмом і</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">втратою релігійного сенсу. Бакунін досягає іноді майже</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">містичної сили, щось передсвітове відчувається в цьому</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">колосі, але вирішується лише вульгарними і плоскими</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">ідеями, раціоналістична свідомість здавлює, його анархізм</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">недостатньо радикальний, тому що не бачить коріння</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">особистого та суспільного буття. Анархізм заперечує</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">першородний гріх, і це усвідомлення безгрішності закриває</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">шлях до спасіння.</span></div><div><br></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/6113/2431887/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Богдан Бо]]></dc:creator>
<pubDate>Sun, 09 Nov 2025 18:33:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Альманах «Наш Львів»]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/6113/2431281/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/6113/2431281/</guid>
<description><![CDATA[<div><font size="3">Альманах «Наш Львів»</font></div><div><font size="3">Богдан Гордасевич</font></div><div><font size="3">Історично-культурологічний альманах, в якому зібрано різноманітні матеріали переважно з друкованих періодичних видань про м. Львів та його мешканців впродовж всього історичного існування міста від часу його офіційного заснування 1256 р. Королем Данилом Галицьким до теперішнього часу.</font></div><div><font size="3">Альманах приурочено до відзначення видатного ювілею: 750-річчя м. Львова у 2006 році.</font></div><div><font size="3">Авторська праця однієї людина, як пошана до міста, у якому живеш. Дуже виснажлива праця для одної людини: зібрати матеріали, відсканувати, розпізнати, вичитати, закласти в макет і художньо його оформити. Марив видати ще ч.2 і ч.3 альманаху &quot;Наш Львів&quot;, але передумав - життя дорожче. В часі дізнався про існування в діаспорі суто літературного альманаху з аналогічною назвою &quot;Наш Львів&quot; виданого до 700-річчя Львова у 1956 році і зрадів, що на інтуїції став продовженням цього процесу і назви. Богдан Гордасевич</font></div><div><font size="3">В електроній бібліотеці &quot;Чтиво&quot; увесь текст. Посилання в коментах.</font></div><div><img src="https://os1.i.ua/3/1/16399394_d3e0c63d.jpg"><br></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/6113/2431281/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Богдан Бо]]></dc:creator>
<pubDate>Thu, 09 Oct 2025 15:12:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Про  анархізм і навколо нього]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/6113/2431172/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/6113/2431172/</guid>
<description><![CDATA[<p style="margin-left:0cm;text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>Про<span style="mso-spacerun:yes">&nbsp; </span>анархізм і навколо нього</span></p>

<p style="margin-left:0cm;text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>1</span></p>

<p style="margin-left:0cm;text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>Гарний
чоловік з Житомира Віктор Канчура надіслав мені гарні книжки, серед яких є в
його перекладі українською праця світового філософа Миколи Бердяєва «Анархізм»,
про що і буду далі оповідати. Як відомо, найбільше ідею анархізму паплюжили
носії ідеї комунізму, тому що це справді протилежні світоглядні напрямки:
комуняки кажуть, що головне колектив, а особа є другорядне і підлегле рішенням
колективу, тоді як анархісти навпаки стверджують домінанту особи і її особистий
примат серед інших приматів. Притому ніхто не заперечує істини, що жити в
суспільстві і бути вільним від нього неможливо, але головна теза анархізму:
живи сам і дай жити іншим – тому не суперечить. </span></p>

<p style="margin-left:0cm;text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>Тепер
дещо особисте: переважно ті, хто пропагують якусь соціальну ідею доводять її
позитивність для тих, хто нею переймається, але я до навпаки вважаю анархізм
дуже складною і проблемною для його носія варяцією життя. Чому? Тому що тут все
сам! Домінує твоє рішення і що найголовніше – твоя особиста відповідальність за
все. Простий приклад з демократичного устрою, де депутати різних рівнів
приймають колективні рішення, але жодним чином не несуть відповідальності за то
– жодного! Єдине покарання, що їх більше не оберуть і все! Все! Розумієте? Всі
депутати приймають присягу, але ще нікого не покарали за її порушення. Нікого,
бо це не демократично.<span style="mso-spacerun:yes">&nbsp; </span>Тоді як анархіст
за кожне своє рішення несе особисту відповідальність. Особисту відповідальність
навіть за умови спільного голосування за щось. Перед ким? Та перед собою! У
тому і різниця, що правдивий анархіст не буде ховатися за ситуативними
виправданнями: як всі – так і я. Всі десь, а ти – ось.<span style="mso-spacerun:yes">&nbsp; </span>Для прикладу наведу випадок з відомим для
багатьох Георгієм Кирпою, який сам собі був прокурор, суддя і кат. Нікого
більше своєю провиною не обтяжував окрім себе. Класичний приклад анархізму.
Врешті, кожне самогубство таким є, тому це ще одна підстава остерігатись і не
заглиблюватись в анархію безкінечно.</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>Тепер надаю слово Миколі Бердяєву: </span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>«Поява і сплеск анархічних вчень і
настроїв мають</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>велике значення, оскільки у них
відчуваються нагальні</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>проблеми людського існування. У
безрелігійному розвитку</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>світу лише анархізм намагається
радикально відкинути</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>будь-яку державність, будь-яку владу і
насильство і</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>всупереч собі служить він теократичній
свідомості,</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>розчищає грунт для торжества ідеї
боговладдя,</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>поставленого на місце будь-якого
людиновладдя. Тільки</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>анархізм рішуче формулював заповітну
мрію людського</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>серця - не насильницьке поєднання людей,
а вільне, не</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>завдяки зовнішній необхідності, а
завдяки внутрішньому</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>потягу людської природи. Хто не анархіст
у серці своєму,</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>той любить насильство та владу як
самостійне начало та</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>мету. Хто свободу любить більше
насильства, любов</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>ставить вище за владу, віддає перевагу
внутрішньо-</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>організованому суспільству перед
будь-якою зовнішньо-</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>організованою державою, той повинен
визнати себе</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>анархістом, хоча б у мрії. Адже анархізм
як радикальне</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>заперечення влади, державного союзу та
насильства над</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>особистістю в ньому не є неодмінно
анархією і хаосом.»</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>&nbsp;</span></p>

<p style="margin-left:36.0pt;mso-add-space:auto;
line-height:normal"><span>Найперше,
я згоден, що анархізм не є однозначно хаосом, але я не згоден з повною
відсутністю державності. Тут я стаю прихильником лібералізму, тобто допоки я
нічого не порушую – мене ніхто не зачіпає. Якщо порушую – прошу пана до в’язниці
та суду. Наявність державності необхідна, але вона має бути мінімальна щодо
особи-громадянина. Навіть інакше: як анархіст я сам маю обирати ту кількість
стосунків з державою, скільки я забажаю. Бо який це анархізм, коли я хочу
держави, а того не можна? Потім цю тему обговоримо детальніше, тому що зараз
головним є зауваження про неможливість повного ігнорування державного примусу,
тому що самоврядність також його передбачає. Мої негації підтримує Микола Бердяєв:
</span></p>

<p style="margin-left:36.0pt;mso-add-space:auto;
line-height:normal"><span>«Анархічні
вчення дуже різноманітні, часто протилежні,</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>тому саме поняття анархізму надто
розмите. Як мало</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>спільного між анархістом дії, що кидає
бомбу, і Львом</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>Толстим, не менш крайнім анархістом у
своєму роді, як не</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>схожий революційний і комуністичний
анархізм Бакуніна</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>на буржуазний анархізм Спенсера, як
різняться анархізм</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>Макса Штірнера і анархізм Прудона, чи є
хоч якась</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>подібність у настрої між анархізмом
робітників з їхньою</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>важкою економічною боротьбою, анархізмом
недоїдання,</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>та анархізмом декадентів, що кидає
виклик всій системі</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>світобудови, анархізмом переїдання! І
все ж можна знайти</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>якісь загальні, суто заперечні ознаки,
завдяки яким глибоко</span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>протилежні явища ми позначаємо одним
ім'ям - анархізм.» </span></p>

<p style="margin-left:0cm;mso-add-space:auto;
text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>&nbsp;</span></p>

<p style="margin-left:0cm;text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>(далі
буде, можливо)</span></p>

<p style="margin-left:0cm;text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>Богдан
Гордасевич</span></p>

<p style="margin-left:0cm;text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>04.10.2025</span></p>

<p style="margin-left:0cm;text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>&nbsp;</span></p>

<p style="margin-left:0cm;text-indent:36.0pt;line-height:normal"><span>&nbsp;</span></p><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/6113/2431172/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Богдан Бо]]></dc:creator>
<pubDate>Sat, 04 Oct 2025 17:32:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Наш Джеймс]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/6113/2428947/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/6113/2428947/</guid>
<description><![CDATA[<div><div style="margin: 0px; padding: 0px; flex-direction: row;  background-color: var(--card-background); font-family: inherit;"><div style=" flex-direction: column; margin-top: -5px; margin-bottom: -5px; font-family: inherit;"><div style="margin-top: 5px; margin-bottom: 5px; font-family: inherit;"><span style="overflow-wrap: break-word; max-width: 100%; word-break: break-word; line-height: var(--lineHeight);  font-size: var(--fontSize); -webkit-font-smoothing: antialiased; color: var(--primary-text); min-width: 0px; font-family: inherit; --fontSize:15px; --lineHeight:19.5762px; --8dd7yt:-0.2385em; --hxtmnb:-0.3615em;"><div style="margin: 0px; padding: 0px; font-family: inherit;"><span style=" overflow: hidden;  font-family: inherit; -webkit-box-orient: vertical; -webkit-line-clamp: 2;"><br></span></div></span></div><div style="margin-top: 5px; margin-bottom: 5px; font-family: inherit;"><span style="overflow-wrap: break-word; max-width: 100%; word-break: break-word; line-height: var(--lineHeight);  font-size: var(--fontSize); color: var(--secondary-text); -webkit-font-smoothing: antialiased; min-width: 0px; font-family: inherit; --fontSize:13px; --lineHeight:18.166px; --8dd7yt:-0.2846em; --hxtmnb:-0.4077em;"></span></div></div></div></div><div><div style="margin: 0px; padding: 0px; font-family: inherit;"><div style="margin: 0px; padding: 0px; font-family: inherit;"><div style="padding: 4px 12px 16px; font-family: inherit;"><div style=" flex-direction: column; margin-top: -5px; margin-bottom: -5px; font-family: inherit;"><div style="margin-top: 5px; margin-bottom: 5px; font-family: inherit;"><span style="overflow-wrap: break-word; max-width: 100%; word-break: break-word; line-height: var(--lineHeight);  font-size: var(--fontSize); -webkit-font-smoothing: antialiased; color: var(--primary-text); min-width: 0px; font-family: inherit; --fontSize:15px; --lineHeight:19.5762px; --8dd7yt:-0.2385em; --hxtmnb:-0.3615em;"><div style="margin: 0px; padding: 0px; font-family: inherit;"><div style="margin: 0px; overflow-wrap: break-word; white-space: pre-wrap; font-family: inherit;"><div style="font-family: inherit;">3 травня – виповнюється двадцять років з часу відходу у вічність американського дослідника історії України, виконавчого директора американської конгресової <span style="margin: 0px; text-align: inherit; padding: 0px; overflow-wrap: break-word; font-family: inherit;"><a target="_blank"></a></span>комісії по вивченню Великого Голоду 1932-33 років в Україні, професора  Джеймса Мейса… Трагічні двадцяті роковини...</div><div style="font-family: inherit;">Я ще досі десь, на якомусь перелеті, бачу людину, яка чимось нагадує Джима, і здригається серце, безтямно кидаюся назустріч, бачу чужий здивований погляд і одразу ціпенію від думки: нема, не буде... Моя дорога знову тягнеться на Байкову гору, але й там, в шелестінні калин, я не відчуваю його присутності. Все це дуже несхоже на мого коханого: статичний погляд, непорушний граніт. Навіть спогади там якісь метушливі, недоладні, злютовані в один болючий нерв, навіть молитва не має тієї благодатної сили, яка заспокоює й підтримує. І тільки зайшовши в домашній кабінет, ввімкнувши комп’ютер, обклавшись його книжками, статтями, телефонами, я відчуваю незриму присутність свого чоловіка. Дуже довго після його відходу у вічність приходили грубезні рукописи на нашу адресу, на його ім’я, роками додзвонювалися до пана Мейса, здебільшого літні люди, я їх уважно вислуховувала, як правило, казала, що він уже далеко. «Невже поїхав у Америку?» — дивувалися на іншому кінці проводу. «В Америку...» — відповідала пошепки і клала трубку. Тиша ворушка, неспокійна, вона досі проривається безкінечними проханнями про інтерв’ю, вимогами написати &quot;справжні і правдиві&quot; спогади, а ще якимись безумними злісними балачками про те, що Мейс — це зовсім не те, що потрібне Україні, що він не мав рації й т.д. До цього звикаєш, бо письменник — це медіатор, а дружина за все несе відповідальність. За те, що зроблено і що не встиг. Не дописав, не договорив. Сотні розпочатих тем, сотні начерків, як мені з цим розібратися? Добре, що більшість його праць побачила світ, нестерпно думати, як багато  обірвано на півслові. Спогади... Ми жили, як за склом, було усе всім видно і очевидно. Ми працювали. Обіруч. Конференції, виступи, семінари, поїздки, нічні розмови. В них було мало особистого. Джеймс жив від теми до теми, від одної роботи до іншої. Мої випадання в поетичні чи прозові емпіреї його лякали. Він допоміг мені над завершенням роману «Андрій Первозванний», щиро вболівав за його долю, відшукав кошти на видання; він пишався, що його дружина українська письменниця, але його робота, його дослідження були понад усе. В цьому він був по-дитячому ревнивий, навіть егоїстичний. Цінував мій і свій час. Досить мені було поділитися якимось творчим задумом, як він надійно окуповував комп’ютер — і виходила стаття чи колонка на тему, над якою я довго сушила голову; він чутливо виловлював мої сумніви, мої роздуми. Його формулювання були короткими, різкими, і після них я надовго заспокоювалася, самому йому було важко жити в заданому ритмі, свої ідеї він випробовував на мені, це були безкінечні розмови про економічну ситуацію, історію, політику, літературу. Це були дотепні лекції, й я проходила швидкісний курс гарвардського університету, фактично Джеймс був моїм першим справжнім університетом; маючи унікальну пам’ять, він міг по роках проговорювати історію Франції, Великої Британії, Росії, Давньоримської імперії, та іще з такими деталями, яких я потім не могла вичитати в жодному науковому трактаті. А ще своєрідне відчуття часу і простору. Це тільки здавалося, що він живе в Україні тут і тепер. Насправді він періодично жив із хутсі й тутсі, знаючи достеменно історію ворожнечі цих двох племен, або в Мексиці, або брав участь у засіданнях римської курії, або йшов дорогами творців Старого і Нового Заповіту, був особисто знайомий з учасниками, знав проблеми, які виникали перед Фомою Аквінським чи святим Августином. Його вживлення в історію цивілізації було унікальним — від часів неандертальців, трипільської культури до сьогоднішніх часів. Мені іноді здавалося, що ця його унікальна властивість дещо відсторонювала його від людей, яких він знав і любив. Розмовляючи, наприклад, про Драча, він одразу чітко формулював його історичне значення в часі й просторі. Це не було якесь оціночне твердження, а чітка й точна констатація, що саме Драч зламав українську мовну стилістику, вивівши її на рейки європейського світосприйняття. Він написав коротку статтю про Івана Драча, але вона так ніколи й не була надрукована. Він і знайомих людей сприймав в контексті історії, яка триває.</div><div style="font-family: inherit;">Тема Голодомору виникала часто, частіше за інші. Вона ламала і мучила його. Як науковець, він знав причинно-наслідкові зв’язки цієї вселенської катастрофи. Особисто знав ініціаторів та виконавців. Але як людина він бачив очі сотень бабусь, старих чоловіків, хоча він мало розповідав про свою роботу в комісії Конгресу США. Йому було по-справжньому боляче. Він там був, він там жив не байдужим спостерігачем, він був дійовою особою цієї історії, тож він говорив за них і від їхнього імені. І нехай нікого не вводять в оману його наукові дефініції чи сухі логічні розробки. Ця тема випалила йому душу й призвела до трагічного кінця. З цим було важко жити.</div><div style="font-family: inherit;">Можна змінити майбутнє, але як змиритися з минулим, особливо з Джеймсовим світосприйманням життя. І з сьогоденням, яке усі свої патології отримало звідти. Жах Голодомору був для нього не вчора, він переживав його щодня, з усіма деталями, з кожною смертю. Хвильовий стрілявся на його очах, разом з Сосюрою він «ходив золотими вулицями Харкова і плакав». На його очах Андрій Головко заносив сокиру над агонізуючими від голоду дружиною і дитиною. Проходячи мимо Жовтневого палацу, він детально описував залізні шафи, в які затовкували скручених українських письменників, показував місце, де стояв кран, що гаками витягав трупи, під безперервний гуркіт машин. Джеймс знав іхні імена напам’ять: «Крушельницькі, Влизько, Буревій, Фальківський, Косинка, Лебединець, Терещенко, Сказинський, Скуба... Двадцять вісім. Встановлено, що їх було двадцять вісім. А скільки насправді?» Ми намагалися якось спуститися в підвали Жовтневого палацу, та нас не пустили в приміщення з європейським ремонтом, осяяне позолотою. Втім Джеймс не дуже й намагався. Він і так знав розташування кабінетів та підвалів, знав, що неможливо пробитися крізь заслін новітньої української бюрократії. Якось, проходячи повз знамениту колись «Кулінарку», що на Хрещатику, він побачив гурт молодих письменників — Євгена Пашковського, Олександра Ульяненка, Володимира Цибулька, Ігоря Римарука, Василя Герасимчука, всіх і не пригадаю. Він тихо сказав: «А вони були такими ж молодими, веселими, амбітними». Це про покоління «розстріляного відродження». Мені не треба було пояснювати про кого, власне, йдеться. Його часові перепади мене уже тоді не дивували. Він так жив, так сприймав світ.</div><div style="font-family: inherit;">Я завжди ловила себе на думці, що він мислить, як американські індіанці. Це було під час моєї поїздки в Оклахому. Саме тоді американська преса вибухнула черговою сенсацією: знайшли останки найстарішого американця, який пролежав у землі 40 тисяч років. Потирали руки археологи, демографи, історики, палеонтологи. Численні експедиції були готові рвонути до місця розкопок. Джеймс тільки підсміювався: нічого не вийде. І справді, невеличке індіанське плем’я не пропустило нікого з учених. Останки були перезахоронені з дотриманням старовинних церемоній. Ніхто не вимірював розміри черепа, не вивчав під мікроскопом кістки, ніхто не посмів порушити спокій людини, яка пішла з життя сивої давнини. Для індіанців не мало значення, скільки йому років, якого він зросту чи статі. Він був людиною, їхнім прародичем, йому віддали честь так, як віддають рідній, щойно померлій людині. Тепер це індіанське святилище з дуже обмеженим доступом відвідувачів. Та й мало хто знає, де воно знаходиться. Це своєрідне відчуття часу незбагненне для нас, але воно притаманне саме цій стародавній культурі. Джеймс ніколи не обговорював цю тему, це було своєрідне табу. Воно було його органікою, емоційною константою його психології.</div><div style="font-family: inherit;">Будучи західною людиною, приймаючи цінності демократії, він, тим не менш, носив у собі архаїчні, безнадійно втрачені людством навички творення інших вимірів, інших субстанцій. Тому я дуже серйозно ставлюся до розмов про втрачене людиною третє око. Щось дуже серйозне мало трапитися, якщо народ трипільців, тисячами років не знаючи війн, насильницьких смертей, потрапив у часову пастку бездержавності, гноблення, винищення. Джеймс часто повторював, що найголовнішим є зараз духовне будівництво народу, як протидія накопиченню темних сил і темних енергій. І тільки пам’ять може протидіяти тотальній лоботомії, розпаду людського духу. Тільки пам’ять, якою би болючою вона не була, може зупинити безумство воєн і ненависті. Пам’ять, за своєю природою, гуманізує і олюднює суспільні процеси. Гуманізує людину.</div><div style="font-family: inherit;">Голодомор 1932—1933 років Джеймс вважав катастрофою біблейного порядку, абсолютним порушенням людської природи, людського права. Зброєю масового знищення наряду з атомною чи водневою бомбами. Він не приховував своєї ненависті до двуликого Януса — Системи, яка, проголосивши, що «все для людини, все в ім’я людини», творила ГУЛАГ, Біломорканал, Катинь, Соловки, Биківню... Він не приховував своєї відрази до тих, які, інфіковані смертоносною ідеологією марксизму-ленінізму та сталінщини, продовжують заражати нею цілі суспільні верстви. І безмежно любив Україну — не такою, якою вона є, а якою неминуче буде.</div><div style="font-family: inherit;">Сонячною державою, в якiй житиме світлий і щасливий народ. Він у це безмежно вірив. Саме на це він і досі працює.</div><div style="font-family: inherit;">Наталя ДЗЮБЕНКО-МЕЙС</div></div></div></span></div></div></div></div></div></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/6113/2428947/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Богдан Бо]]></dc:creator>
<pubDate>Sat, 07 Jun 2025 10:34:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Згоден]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/6113/2427081/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/6113/2427081/</guid>
<description><![CDATA[<div>Президент Мексики Клаудія #Шейнбаум звертається до #Трампа:</div><div>&quot;Так вони проголосували за побудову стіни.</div><div>Ну що ж, друзі американці, навіть якщо ви мало розумієте географію, оскільки для вас Америка ваша країна, а не континент, важливо, щоб ви знали до того, як покладуть першу цеглину, що за тією стіною стоїть 7 мільярдів людей.</div><div>Але оскільки ви не знаєте терміну &quot;люди&quot;, ми будемо називати їх &quot;споживачами&quot;. 7 мільярдів споживачів готові замінити свої айфони на пристрої Samsung або Huawei менш ніж за 42 години. Можна також замінити Levi's на Zara або Massimo Duti.</div><div>Менш ніж за півроку ми можемо з легкістю припинити купувати автомобілі Ford або Chevrolet і замінити їх на автомобілі Toyota, KIA, Mazda, Honda, Hyundai, Volvo, Subaru, Renault або BMW, які техні Ці 7 мільярдів людей також можуть припинити підписуватися на Пряме ТБ, а ми не хочемо, але ми можемо перестати дивитися голлівудські фільми і почати дивитися більше латиноамериканських або європейських постановок, які мають кращу якість, послання</div><div>Як би неймовірно це не звучало, але ми можемо пропустити Disney і відправитися до курорту Xcaret у Канкуні, Мексиці, Канаді або Європі: є інші чудові напрямки у Південній Америці, Східній</div><div>І навіть якщо не вірите, навіть в Мексиці є кращі бургери ніж Макдональдс і вони мають кращу харчову цінність.</div><div>Хтось бачив піраміди в США? Єгипет, Мексика, Перу, Гватемала, Судан та інші країни мають піраміди з неймовірними цивілізаціями.</div><div>Дізнайтеся, де можна знайти чудеса стародавнього та сучасного світу. Ніхто з них в США. Ганьба Трампу, він їх купив і продав!</div><div>Ми знаємо, що Adidas існують, а не тільки Nike, і ми можемо почати носити мексиканські кросівки Ми знаємо більше, ніж ви думаєте.</div><div>Наприклад, ми знаємо, що якщо ці 7 мільярдів споживачів не куплять вашу продукцію, буде безробіття і ваша економіка (в межах расистської стіни) розвалиться настільки, що ви будете благати нас зруйнувати цю потворну стіну</div><div>Ми не хотіли, але.... Хочеш стіну - отримуєш стіну.</div><div>З повагою. &quot;</div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/6113/2427081/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Богдан Бо]]></dc:creator>
<pubDate>Mon, 24 Feb 2025 10:03:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Дебільність еліт]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/6113/2424798/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/6113/2424798/</guid>
<description><![CDATA[<div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">Сергій Чаплигін</font></div><div><font size="3">18h&nbsp; ·&nbsp;</font></div><div><font size="3">Ще раз щодо ротації еліт...</font></div><div><font size="3">(Згідно з Вільфредо Парето)</font></div><div><font size="3">В основі кожного політичного процесу лежить протистояння еліти і контр-еліти.</font></div><div><font size="3">Контр-еліта - це люди активного пасіонарного типу, яким не знайшлося місця у владі, яких відкидає правляча еліта. Вони збираються, групуються, консолідуються і починають війну з елітою. Якщо їх ізоляція і маргіналізація радикальна, то тим більш радикальним буде їх виклик Системі.</font></div><div><font size="3">Тому розглядаючи протистояння еліти і контр-еліти нам зовсім не важливо, якою ідеологією виправдовують свій порив контр-еліти, і на який світоглядній платформі стоїть еліта правляча. Це залежить від конкретних історичних обставин та настроїв в суспільстві.</font></div><div><font size="3">З точки зору неомакіявелістської школи, функціональна технологія балансу еліт набагато важливіше схоластики ідеологій, якими прикриваються сили, які ведуть боротьбу за владу.</font></div><div><font size="3">Адже Нікколо Макіявелі перший запропонував винести за дужки ціннісну сторону політичного процесу, зосередивши свою основну увагу на описі технологій отримання та утримання влади.</font></div><div><font size="3">Давайте і ми розглянемо структурні зміни в Політичному, виносячи за дужки морально-ціннісну риторику будь-яких політичних партій і рухів.</font></div><div><font size="3">Теорію ротації еліт розробив авангардний італійський соціолог, економіст, політолог та філософ з макіявелістськими симпатіями Вільфредо Парето,</font></div><div><font size="3">Він скептично ставився до демократичних режимів, називаючи їх демагогічною плутократією, вважаючи, що в політичному житті діє універсальний закон, при якому меншість (еліта) завжди обманює маси.</font></div><div><font size="3">Говорячи про кругообіг еліт, їх постійну зміну, він називав історію «кладовищем аристократії», тобто привілейованих меншин, які борються, приходять до влади, користуються цією владою, занепадають та замінюються іншими меншинами.</font></div><div><font size="3">Необхідність постійної заміни і циркуляції еліт він обумовлював тим, що колишні еліти втрачають енергію, ту, яка допомогла їм колись завоювати місце під сонцем.</font></div><div><font size="3">Суть теорії Парето полягає в наступному:</font></div><div><font size="3">Існує &quot;правляча еліта&quot;, що знаходиться в даний момент при владі. На протилежному полюсі перебуває &quot;потенційна еліта&quot;, &quot;контреліта&quot;, яка може і хоче стати правлячою, але поки такою не є.</font></div><div><font size="3">Існує також &quot;анти-еліта&quot;, що включає антисоціальні елементи.</font></div><div><font size="3">Є також &quot;не-еліта&quot;, тобто маси, соціальний тип, не здатний перетворитися в еліту ні за яких обставин.</font></div><div><font size="3">«Еліта» складається з авторитетних, активних, діяльних, вольових, розважливих людей, здатних до здійснення владних функцій, які бажають їх здійснювати і здійснюють на практиці в силу свого положення.</font></div><div><font size="3">«Контр-еліта» складається з точно такого ж типу - діяльних, вольових, розважливих людей, здатних до здійснення владних функцій і бажаючих їх здійснювати, але позбавлених цієї можливості з якихось причин. Контр-еліта виступає проти існуючої еліти в тому випадку, якщо не може інтегруватися до неї еволюційним чином. Якщо ж ротація проходить безболісно і правляча еліта досить відкрита, то цього протесту не відбувається.</font></div><div><font size="3">«Анти-еліта» складається з активних, творчих і неординарних людей, які виступають проти еліти і її правил на основі індивідуального анархічного бунту.</font></div><div><font size="3">Анти-еліта не має місця ні в якому суспільстві і абсолютно не готова до влади, не дивлячись на пасіонарність, талановитість і високу активність.</font></div><div><font size="3">Цей тип характерний для творчої богеми, кримінального співтовариства, анархістські орієнтованих груп.</font></div><div><font size="3">Анти-еліти відрізняються від контр-еліт, з якими вони солідаризується під час революційних фаз, тим, що не мають відповідальності та позитивного порядку денного.</font></div><div><font size="3">«Не-еліти» (маси) - це соціальний тип, принципово не здатний до здійснення владних функцій, з невисоким рівнем волі і раціональності, податливий та адаптується до будь-яких форм владного контролю, що володіє зниженим рівнем пасіонарності і вузьким кругозором, що не допускає узагальнень або відповідальних рішень .</font></div><div><font size="3">Правляча еліта завжди діє приблизно за одним сценарієм, що повторюється цикл за циклом - домігшись влади високою напругою сил і волі на першому етапі, еліта прагне зміцнити своє панування на другому, старіє і слабшає на третьому, і падає на четвертому, поступаючись місцем іншій еліті.</font></div><div><font size="3">Нова еліта відрізняється динамізмом, творенням, міццю. Вона відкрита до новизни і легко вбирає в себе гідні цінні кадри.</font></div><div><font size="3">Потім вона замикається в собі, стає менш проникною - проникнення в неї вкрай утруднено і вибірково.</font></div><div><font size="3">І нарешті, на останній стадії циклу правляча еліта взагалі не сприймає людей з боку, вважає за краще передавати владу абсолютно недієздатним, але своїм представникам, ніж діяльним і ефективним чужакам.</font></div><div><font size="3">Так еліта починає вироджуватися і слабшати. Відриваючись від контакту з масою, еліта втрачає енергію і силу, перетворює владу на привілей, втрачає можливість адекватно реагувати на політичні і соціальні виклики.</font></div><div><font size="3">Закон ротації еліт, прекрасно підтверджений історичними фактами, показує, що для самозбереження панівні еліти повинні постійно підтримувати цикл поновлення, підтягуючи кадри з різних сфер суспільства.</font></div><div><font size="3">Критичним порогом є поява &quot;контреліти&quot;.</font></div><div><font size="3">Як тільки це відбувається, при владі виникає серйозний конкурент, здатний її повалити.</font></div><div><font size="3">Якщо і на цьому етапі не вжити зусиль щодо активізації ротації, старі еліти приречені.</font></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/6113/2424798/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Богдан Бо]]></dc:creator>
<pubDate>Mon, 11 Nov 2024 10:44:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Саміт високого рівня про мир для України]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/6113/2421599/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/6113/2421599/</guid>
<description><![CDATA[<div><span style="font-size: 13.4413px;">Спільне комюніке про основи миру</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">16 червня 2024 року - 15:31</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Саміт високого рівня про мир для України</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Спільне комюніке про основи миру</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Швейцарія, 15–16 червня 2024 року</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Війна Російської Федерації проти України, що триває, продовжує спричиняти масштабні страждання людей та руйнування, а також створювати ризики та кризи з глобальними наслідками для світу. Ми зібралися у Швейцарії 15–16 червня 2024 року, щоб посилити діалог на високому рівні щодо шляхів до всеосяжного, справедливого та стійкого миру для України. Ми вкотре наголошуємо на резолюціях Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/1 від 02.03.2022 та A/RES/ES-11/6 від 23.02.2023 та підкреслюємо нашу відданість дотриманню міжнародного права, включно зі Статутом Організації Об’єднаних Націй.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Цей Саміт був побудований на базі попередніх дискусій, які відбулися на основі Української формули миру та інших мирних пропозицій, що відповідають міжнародному праву, включно зі Статутом Організації Об’єднаних Націй.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Ми глибоко цінуємо гостинність Швейцарії та її ініціативу прийняти Саміт високого рівня як вияв її твердої відданості сприянню міжнародному миру та безпеці.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">У нас відбувся плідний, усебічний і конструктивний обмін різними думками щодо шляхів досягнення основи для всеосяжного, справедливого та стійкого миру на базі міжнародного права, включно зі Статутом Організації Об’єднаних Націй. Зокрема, ми підтверджуємо нашу відданість утриманню від погрози силою або її застосування проти територіальної цілісності чи політичної незалежності будь-якої держави, принципам суверенітету, незалежності й територіальної цілісності всіх держав, включно з Україною, у межах їх міжнародно визнаних кордонів, включно з територіальними водами, і вирішенню спорів мирними засобами як принципам міжнародного права.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Крім того, ми маємо спільне бачення щодо таких важливих аспектів:</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">1) По-перше, будь-яке використання ядерної енергії та ядерних установок має бути безпечним, захищеним, надійно охоронятися та не шкодити довкіллю. Українські атомні електростанції та установки, зокрема Запорізька атомна електростанція, повинні працювати безпечно та захищено під повним суверенним контролем України і відповідно до принципів МАГАТЕ та під її наглядом.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Будь-яка загроза або використання ядерної зброї в контексті війни в Україні є недопустимими.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">2) По-друге, глобальна продовольча безпека залежить від безперебійного виробництва та постачання продуктів харчування. У зв’язку з цим вільне, повне та безпечне торговельне судноплавство, а також доступ до морських портів на Чорному та Азовському морях є надзвичайно важливими. Напади на торговельні судна в портах і на всьому маршруті, а також на цивільні порти та цивільну портову інфраструктуру є неприйнятними.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Продовольчу безпеку жодним чином не можна використовувати як зброю. Українська сільськогосподарська продукція має безпечно та вільно постачатися зацікавленим третім країнам.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">3) По-третє, усі військовополонені мають бути звільнені шляхом повного обміну. Усі депортовані та незаконно переміщені українські діти та всі інші українські незаконно утримувані цивільні особи мають бути повернуті в Україну.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Ми вважаємо, що досягнення миру вимагає залучення та діалогу між усіма сторонами. Тому ми вирішили в майбутньому вжити конкретних заходів у вищезазначених сферах із подальшим залученням представників усіх сторін.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Статут Організації Об’єднаних Націй, включно з принципами поваги до територіальної цілісності та суверенітету всіх держав, може й буде слугувати основою для досягнення всеосяжного, справедливого та стійкого миру в Україні.</span></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/6113/2421599/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Богдан Бо]]></dc:creator>
<pubDate>Tue, 18 Jun 2024 10:41:00 +0300</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Життя, як кіно, чи навпаки?]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/6113/2418306/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/6113/2418306/</guid>
<description><![CDATA[<div style="font-family: inherit;"><div style="border-radius: 16px; border-style: solid; margin-left: 12px; border-width: 1px; border-right-color: var(--divider); background-color: var(--card-background); border-top-color: var(--divider); border-left-color: var(--divider); margin-right: 12px; overflow: hidden; border-bottom-color: var(--divider); font-family: inherit;"><div style="font-family: inherit;"><div style="padding-bottom: 12px; font-family: inherit;"><div style="font-family: inherit;"><div style="padding: 4px 16px; font-family: inherit;"><div style=" flex-direction: column; margin-top: -5px; margin-bottom: -5px; font-family: inherit;"><div style="margin-top: 5px; margin-bottom: 5px; font-family: inherit;"><span style="word-break: break-word;  overflow-wrap: break-word; font-family: inherit; color: var(--primary-text); max-width: 100%; min-width: 0px; line-height: 1.3333;"><div style="margin: 0px; overflow-wrap: break-word; white-space: pre-wrap; font-family: inherit;"><div style="font-family: inherit;"><font size="3">Не на вид жу.  Не лю ди. </font></div></div><div style="margin: 0.5em 0px 0px; overflow-wrap: break-word; white-space: pre-wrap; font-family: inherit;"><div style="font-family: inherit;"><font size="3">На Берлінському фестивалі показали фільм української режисерки Оксани Карпович &quot;Intercepted&quot; (літер. - &quot;перехоплене&quot;)</font></div><div style="font-family: inherit;"><font size="3"> Півтори години <span style="font-family: inherit;"><a target="_blank"></a></span>перехоплених телефонних розмов російських &quot;солдатів&quot; з України з сім'ями. Цитати не всі точні до слова, але суть передаю найточніше.</font></div><div style="font-family: inherit;"><font size="3">«Мам, мені так сподобалося катувати! Я  тобі можу розповісти, про які тортури я дізнався і в яких  брав участь» (і розповідає. Вибачте — не можу повторити). — Синку, це нормально. Я б, якби туди потрапила, теж ловила б кайф, а як інакше?» Це без коментарів. ніякий коментар не виявиться адекватним почутому. У залі – шок. Тиша цілу хвилину після закінчення фільму. Потім зал встає та влаштовує овацію. Рідко вдається ось так, за півтори години побачити картину світу. Російського світу.</font></div><div style="font-family: inherit;"><font size="3">«Ні, я не озлобився тут – я просто вбиваю нациків. Вчора йдемо, нам назустріч жінка із двома дітьми — ну ми їх і поклали. — Ну, правильно, вони нам вороги. - Так, мені їх не шкода. Це їхній вибір. Могли б поїхати, як решта. — Правильно, не шкодуй їх. Бий».</font></div><div style="font-family: inherit;"><font size="3">Ти там бази НАТО бачив? - Не-а. — Не бреши мені — там на кожному кроці їх бази, нам по телевізору розповідають. — Не дивись телевізор, мамо — там неправду кажуть. — Ну, як це неправду? Правду, звісно. Тому вас і послали туди, щоб ви нас від НАТО захищали. Ви герої. так і передай друзям. — Не лишилося друзів майже нікого — всіх повбивало. — Я пишаюся тобою та твоїми друзями».</font></div><div style="font-family: inherit;"><font size="3">«Ти знаєш, ці х@хли злобучі так добре живуть — краще за нас, правда. — Ну, так зрозуміло — їм Захід платить, вони бояться це втратити і за це воюють — а за що?</font></div><div style="font-family: inherit;"><font size="3">«Я тобі та дітям стільки шмоток привезу — ми тут у квартирі зараз, вони все кинули, втекли. Спортивна така сім'я - одних кросівок десять пар, і всі фірмові. Я все зібрав, у рюкзак запхав. Хлопці вантажівками вивозять, а я не маю вантажівки. — Гарний ти в мене, господарський — усе до хати. До речі, Софія цього року іде до школи — може, десь комп'ютер забереш?»</font></div><div style="font-family: inherit;"><font size="3">У цих розмовах голоси з Росії набагато цікавіші, ніж голоси окупантів. З цими все ясно — вони прийшли забирати, вбивати, катувати. але саме жіночі голоси — матерів, дружин, подруг — показують такий ступінь дегуманізації, який можливий, здається, лише у фантазії-антиутопії. Ці люблячі голоси просять більше вбивати, щоб кохані скоріше повернулися додому. Ці голоси бажають смерті українцям. Ці голоси просять не шкодувати дітей.</font></div><div style="font-family: inherit;"><font size="3"> «Мамо, навіщо ми сюди приїхали? Жили собі люди, а тепер ми півкраїни трупами засіяли. Навіщо? — Не смій так казати. Вони не люди взагалі. Воюй далі».</font></div><div style="font-family: inherit;"><font size="3">Родіна мать.</font></div><div style="font-family: inherit;"><font size="3">Перемать.</font></div><div style="font-family: inherit;"><font size="3">Катерина Барабаш</font></div></div></span></div></div></div></div></div></div></div></div><div style="font-family: inherit;"><div style="border-radius: 0px 0px 8px 8px; overflow: hidden; font-family: inherit;"><div style="font-family: inherit;"><div style="font-family: inherit;"><div style="font-family: inherit;"><div style=" font-family: inherit;"><div style="justify-content: flex-end; margin: 0px 16px; padding: 10px 0px; font-size: 0.9375rem; align-items: center;  color: var(--secondary-text); border-bottom: 1px solid var(--divider); line-height: 1.3333; font-family: inherit;"><div><span style=" font-family: inherit;"><span style="padding-left: 4px; align-items: center;  font-family: inherit;"><span style="margin-left: -4px; border-style: solid; border-width: 2px;  border-right-color: var(--card-background); border-top-color: var(--card-background); border-left-color: var(--card-background); border-bottom-color: var(--card-background); border-radius: 11px;  width: 18px; height: 18px; font-family: inherit;"><span style="border-radius: 9px;  width: 18px; height: 18px; font-family: inherit;"><span style="align-items: inherit;  flex: inherit; flex-direction: inherit; align-self: inherit; place-content: inherit; max-width: inherit; width: inherit; min-height: inherit; height: inherit; min-width: inherit; max-height: inherit; font-family: inherit;"><div style="outline: none; list-style: none; margin: 0px; border-style: solid; text-align: inherit;   flex-direction: row; align-items: stretch; cursor: pointer; flex-shrink: 0;  padding: 0px; user-select: none; border-width: 0px; box-sizing: border-box; flex-basis: auto; background-color: transparent; min-height: 0px; min-width: 0px; border-radius: inherit; -webkit-tap-highlight-color: transparent; border-left-color: var(--always-dark-overlay); border-right-color: var(--always-dark-overlay); touch-action: manipulation; border-top-color: var(--always-dark-overlay); border-bottom-color: var(--always-dark-overlay); font-family: inherit;"><img height="18" width="18"></div></span></span></span><span style="margin-left: -4px; border-style: solid; border-width: 2px;   border-right-color: var(--card-background); border-top-color: var(--card-background); border-left-color: var(--card-background); border-bottom-color: var(--card-background); border-radius: 11px; width: 18px; height: 18px; font-family: inherit;"><span style="border-radius: 9px;  width: 18px; height: 18px; font-family: inherit;"><span style="align-items: inherit;  flex: inherit; flex-direction: inherit; align-self: inherit; place-content: inherit; max-width: inherit; width: inherit; min-height: inherit; height: inherit; min-width: inherit; max-height: inherit; font-family: inherit;"><div style="outline: none; list-style: none; margin: 0px; border-style: solid; text-align: inherit;   flex-direction: row; align-items: stretch; cursor: pointer; flex-shrink: 0;  padding: 0px; user-select: none; border-width: 0px; box-sizing: border-box; flex-basis: auto; background-color: transparent; min-height: 0px; min-width: 0px; border-radius: inherit; -webkit-tap-highlight-color: transparent; border-left-color: var(--always-dark-overlay); border-right-color: var(--always-dark-overlay); touch-action: manipulation; border-top-color: var(--always-dark-overlay); border-bottom-color: var(--always-dark-overlay); font-family: inherit;"><img height="18" width="18"></div></span></span></span></span></span><div style="font-family: inherit;"><span style="align-items: inherit;  flex: inherit; flex-direction: inherit; align-self: inherit; place-content: inherit; max-width: inherit; width: inherit; min-height: inherit; height: inherit; min-width: inherit; max-height: inherit; font-family: inherit;"><div style="outline: none; list-style: none; margin: 0px; text-align: inherit; border-style: none;   cursor: pointer; padding: 0px; user-select: none; border-width: 0px; box-sizing: border-box; background-color: transparent; overflow: hidden; border-radius: inherit; color: inherit; -webkit-tap-highlight-color: transparent; touch-action: manipulation; max-height: 1.3333em; font-family: inherit;"><div style="  box-sizing: border-box; overflow: hidden; width: 1px; height: 1px; clip-path: inset(50%); clip: rect(0px, 0px, 0px, 0px); font-family: inherit;">Усі реакції:</div><span style="text-overflow: ellipsis; overflow: hidden; float: left; width: 100px; font-family: inherit;"><span style="font-family: inherit;"><span style="padding-left: 4px; font-family: inherit;">2</span></span></span><span style="background-color: var(--surface-background); margin-left: -100px; float: left; font-family: inherit;"><span style="font-family: inherit;"><span style="padding-left: 4px; font-family: inherit;">Ви&nbsp;та&nbsp;ще 1</span></span></span><div><span style="font-family: inherit;"><span style="padding-left: 4px; font-family: inherit;"><br></span></span></div></div></span></div></div><div></div><div></div></div></div></div></div></div></div></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/6113/2418306/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Богдан Бо]]></dc:creator>
<pubDate>Wed, 21 Feb 2024 10:37:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Війна не забавка]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/6113/2416336/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/6113/2416336/</guid>
<description><![CDATA[<div><font size="3">Богдан Гордасевич: Американська тактика наступальних дій побудована на повній перевазі у повітрі, що не убезпечило їх від військових поразок у В'єтнамі та Афганістані. Україна змушена воювати з противником, який сильніший в усіх видах озброєння і особливо - людському ресурсі. Наступ ЗСУ на багатоешелонні підготовлені позиції ворога влітку був взагалі подвигом небувалим. Рефи сподівалися на знищення військ ЗСУ і свій ефективний наступ взимку, що і відбувається зараз. Валерій Звлужний дав вичерпну відповідь американським генералам: надайте Україні перевагу технологічну, а тоді замовляйте музику. Не навпаки. 30-ть танків &quot;абрамсів&quot; на 2000 км. фронту -&nbsp; це ніщо. Відсутність повна поставок вертольотів бойових &quot;апач&quot; і вантажних, а старі фу 16-ки замість суперових 35-х просто смішно. Їх ще немає в Україні, а раша вже дві ескадрильї &quot;збило&quot; тощо. Про &quot;атакамси&quot; взагалі мовчимо. Ми перемогли вже тим, що не відступили за Дніпро! О!</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">У Пентагоні хотіли, щоб ЗСУ використали іншу тактику під час літнього контрнаступу</font></div><div><font size="3">Ольга СтепановаОЛЬГА СТЕПАНОВА26 Грудня 2023</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">Військове керівництво США уявляло собі класичний “загальновійськовий бій”, схожий на битву з Другої світової війни.</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">Керівництво Пентагону хотіло, щоб українська армія застосувала у контрнаступі</font></div><div><font size="3">зовсім іншу тактику ніж та, до якої ЗСУ звикли за час війни на Донбасі. Про це обізнані джерела розповіли Washington Post.</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">Джерела стверджують, що в лютому (2023 - Б.Г.) в Пентагоні відбулася нарада, на якій обговорювали стратегію українського контрнаступу на півдні. Тоді командувач Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі та міністр оборони Ллойд Остін висловили переконання, що для досягнення успіху Україна “повинна воювати по-іншому”, ніж вона звикла.</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">“З 2014 року вони зосередилися на запеклій, але не інтенсивній боротьбі з силами Росії на сході Донбасу. Організація широкомасштабного наступу вимагала б значних змін у структурі і тактиці сил і засобів”, – вважали керівники Пентагону.</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">Міллі та Остін сходилися на думці, що ЗСУ мають втілити на полі бою концепцію так званого “загальновійськового бою” (combined arms). Тобто широкомасштабних маневрів за зразком великих битв Другої світової війни.</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">“Замість того, щоб вести вогонь з артилерії, потім “просуватися вперед” і ще стріляти, українці мали б “воювати і стріляти одночасно”, а новопідготовлені бригади – рухатися вперед із бронетехнікою та артилерійською підтримкою “якимось симфонічним способом”, – пояснив цю ідею один зі співрозмовників видання.</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">Саме до такого бою українських солдатів намагалися підготувати західні інструктори під час навчань на європейських полігонах взимку і навесні. Однак, якщо американські підрозділи відпрацьовують навички загальновійськового бою щонайменше рік, то українці мали на підготовку лічені місяці.</font></div><div><br></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/6113/2416336/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Богдан Бо]]></dc:creator>
<pubDate>Tue, 26 Dec 2023 12:01:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Дуже вагома заява на фоні вади США]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/6113/2416027/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/6113/2416027/</guid>
<description><![CDATA[<div><br></div><div>Спільна заява другого саміту Україна – Північна Європа в м. Осло</div><div>13 грудня 2023 року</div><div><br></div><div>На другому саміті Україна – Північна Європа в м. Осло 13 грудня 2023 року прем’єр-міністри Данії, Ісландії, Норвегії та Швеції й президенти України та Фінляндії зробили таку заяву:</div><div><br></div><div>I. Ми, лідери країн Північної Європи, підтверджуємо нашу непохитну підтримку України. Ми висловлюємо нашу глибоку повагу та визнання стійкості й духу українського народу, солдатів та керівництва. Україна, яка протистоїть російській агресії протягом майже десяти років, включно з понад 650 днями повномасштабної війни, продовжує демонструвати надзвичайну рішучість у реалізації свого невід'ємного права на самооборону.</div><div><br></div><div>Визнаючи, що опір України є також боротьбою за нашу спільну безпеку та фундаментальні принципи міжнародного права, країни Північної Європи надали Україні значну військову, цивільну та гуманітарну допомогу. З моменту незаконного повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року загальний обсяг допомоги від країн Північної Європи становить близько 11 мільярдів євро. Країни Північної Європи продовжуватимуть надавати вагому військову, економічну та гуманітарну допомогу Україні як індивідуально, так і колективно, а також у межах міжнародних форматів і платформ. Країни Північної Європи будуть підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно.</div><div><br></div><div>II. Ми найрішучішим чином засуджуємо незаконну агресивну війну Росії проти України. Ми твердо стоїмо разом із нашими союзниками й партнерами у відповідь на війну Росії. Росія повинна припинити свою агресію й негайно та беззастережно вивести свої війська з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.</div><div><br></div><div>Країни Північної Європи залишаються відданими посиленню міжнародного тиску з метою протистояння спроможності Росії продовжувати свою незаконну війну, зокрема за допомогою санкцій. Ми продовжимо співпрацювати з міжнародними партнерами для протидії обходу санкцій.</div><div><br></div><div>III. Від початку повномасштабного вторгнення Росії країни Північної Європи надали Україні вагому й надійну військову допомогу, зокрема системи протиповітряної оборони, артилерійські системи й боєприпаси, основні бойові танки Leopard, бойові броньовані машини, засоби польової медичної допомоги та обладнання для розмінування. Крім того, ми підтримуємо інтенсивну підготовку українських Збройних Сил. Країни Північної Європи продовжать надавати військову допомогу Україні в межах Контактної групи з питань оборони України на чолі зі США. Країни Північної Європи активно вивчатимуть сфери надання додаткової підтримки, включно з, але не обмежуючись безпекою в морі, протиповітряною обороною та військово-повітряними силами, зокрема бойовою авіацією. Ми приділятимемо особливу увагу перспективам співпраці країн Північної Європи у розбудові потенціалу оборонного сектора в межах Комплексного пакета допомоги НАТО Україні. Країни Північної Європи та Україна також працюватимуть над поглибленням оборонно-промислової співпраці.</div><div><br></div><div>IV. Країни Північної Європи забезпечують довгострокову підтримку України. Ми об'єднані у зміцненні стійкості України та її здатності захищати себе й залишаємося готовими підтримувати Україну сьогодні, завтра й протягом наступних років.</div><div><br></div><div>Країни Північної Європи підтверджують свою підтримку Спільної декларації лідерів «Групи семи» про підтримку України від 12 липня 2023 року та погоджуються розпочати двосторонні переговори з Україною щодо безпекових зобов'язань, які будуть формалізовані в тісній координації із союзниками та партнерами країн «Групи семи».</div><div><br></div><div>V. Ми обурені численними повідомленнями, зокрема від Незалежної міжнародної слідчої комісії щодо України, які містять докази того, що російська влада вчинила та продовжує вчиняти невибіркові напади на цивільне населення та об'єкти критичної інфраструктури, а також воєнні злочини, такі як катування, умисні вбивства, зґвалтування та інші види сексуального насильства, депортація дітей. Ми закликаємо Росію поважати міжнародне право, зокрема міжнародне гуманітарне право, і на тимчасово окупованій території, а також до негайного звільнення та безпечного повернення в Україну всіх інтернованих, примусово переміщених і незаконно депортованих цивільних осіб, зокрема дітей. Країни Північної Європи сприятимуть протидії пропаганді, дезінформації та деструктивному інформаційному впливу Російської Федерації.</div><div><br></div><div>VI. Необхідно забезпечити відповідальність. Усі відповідальні за порушення міжнародного гуманітарного права, а також за порушення та зловживання правами людини мають бути притягнуті до відповідальності. Ми вітаємо міжнародні зусилля, спрямовані на забезпечення відповідальності, і підтверджуємо свою підтримку розслідувань прокурора Міжнародного кримінального суду, а також заохочуємо до подальших зусиль, спрямованих на притягнення російського керівництва до відповідальності за злочин агресії проти України. У цьому зв'язку ми також вітаємо роботу міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України, як крок до створення міжнародного механізму компенсації жертвам російської агресії.</div><div><br></div><div>VII. Країни Північної Європи є рішучими прихильниками ініціативи Президента Зеленського щодо всеосяжного, справедливого та сталого миру. Українська формула миру, заснована на повазі до суверенітету й територіальної цілісності України відповідно до Статуту ООН, спрямована на досягнення цієї мети. Країни Північної Європи беруть активну участь на всіх наявних рівнях співпраці з Україною, включно зі співголовуванням, у реалізації десяти пунктів Формули миру в тісній співпраці з країнами з інших регіонів світу. Країни Північної Європи продовжуватимуть нарощувати зусилля для забезпечення якомога ширшого міжрегіонального залучення до процесу імплементації Формули миру, включно з участю в інавгураційному Глобальному саміті миру.</div><div><br></div><div>Ми вражені, що після багатьох років захисту від російської агресії Україні вдається зберігати фокус на глобальних наслідках російської війни. Росія продовжує свій цинічний підхід до глобальної продовольчої безпеки в одній із головних житниць світу, зокрема, атакуючи українські порти та загрожуючи вільній торгівлі в Чорному морі. Це має наслідки як в Україні, так і в усьому світі. Україна докладає невпинних зусиль для подолання проблем глобальної продовольчої безпеки, зокрема через гуманітарну ініціативу «Зерно з України». Це заслуговує на нашу повну та постійну підтримку. Ми вітаємо наполегливі зусилля України, спрямовані на забезпечення безпечного альтернативного морського коридору Чорним морем і, таким чином, на суттєвий внесок у глобальну продовольчу безпеку. Ми рішуче підтримуватимемо зусилля України з відновлення її можливостей як морської держави.</div><div><br></div><div>VIII. Майбутнє України та її народу – в євроатлантичній родині. Як ми наголосили у Спільній заяві саміту Україна – Північна Європа в м. Гельсінкі, країни Північної Європи продовжуватимуть підтримувати Україну на її шляху до майбутнього членства в НАТО. Україна має право самостійно обирати власні заходи безпеки. Вже до набуття членства безпека України має велике значення для Альянсу, про що свідчить наша посилена політична й практична співпраця.</div><div><br></div><div>IX. Країни Північної Європи схвалюють чітку відданість України реформам, навіть в умовах, коли країна захищається від російської агресії. Україна робить значні кроки в боротьбі з корупцією, у сфері децентралізації та створенні відкритої й прозорої економіки, що є важливими кроками на шляху до процвітаючої та відновленої України. Значна частина цивільної допомоги країн Північної Європи надається через надійних міжнародних партнерів, таких як Світовий банк, ЄБРР та система ООН. Ми високо оцінюємо роботу цих організацій, зокрема їхню увагу до питань сталого розвитку, прозорості, належного врядування та боротьби з корупцією. Країни Північної Європи – члени ЄС підтверджують свою підтримку відкриття переговорів з Україною про вступ до ЄС та у цьому зв'язку з нетерпінням чекають на засідання Європейської ради 14–15 грудня 2023 року. Разом із ЄС та міжнародними партнерами країни Північної Європи продовжуватимуть координувати та узгоджувати свою підтримку поточних зусиль України з упровадження реформ та підтримувати Україну на її європейському шляху.</div><div style=" left: 166px; top: 54px;"><div></div></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/6113/2416027/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Богдан Бо]]></dc:creator>
<pubDate>Thu, 14 Dec 2023 23:00:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Референдум 1-го грудня]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/6113/2415728/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/6113/2415728/</guid>
<description><![CDATA[<div><font size="3"><img src="https://os1.i.ua/3/1/16280747_375dca7f.jpg"><br></font></div><div><font size="3">До тепер я завжди 1 грудня до відзначення Всеукраїнського референдуму на підтвердження Незалежності України оприлюднював вірші моєї мами, письменниці Галини Гордасевич, але цього разу я вирішив надати слово своєму літературному герою Жоржу Дикому, бо хто його знає чи будемо ще відзначати в Україні оте 1 грудня, яке вже діюча влада не відзначає ніяк.</font></div><div><font size="3">Як влучно зазначив Жорж Дикий: &quot;Комуняки розвалили Союз, а тепер і Україну добивають&quot;</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">ВЕЛИКИЙ ЖОВТЕНЬ</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">Веселитись будемо</font></div><div><font size="3">i усе забудемо.</font></div><div><font size="3">Все, чого не знаємо, –</font></div><div><font size="3">ми не пригадаємо.</font></div><div><font size="3">Нащо нам iсторiя?!</font></div><div><font size="3">Поперед – вiкторiя!</font></div><div><font size="3">Слава комунiзму!</font></div><div><font size="3">Та дивись крiзь призму:</font></div><div><font size="3">кольори красивi,&nbsp;</font></div><div><font size="3">а батьки вже сивi –</font></div><div><font size="3">їх життя минає,&nbsp;</font></div><div><font size="3">щастя чи хто має?</font></div><div><font size="3">Парость молодая –</font></div><div><font size="3">бур'яну безкрая...</font></div><div><font size="3">Мрiяти не будемо –</font></div><div><font size="3">все чуже огудимо!&nbsp;</font></div><div><font size="3">Лиш своє вiтаємо –</font></div><div><font size="3">тiльки ним ригаємо!&nbsp;</font></div><div><font size="3">Мерзосна теорiя:</font></div><div><font size="3">кожен, як калорiя.&nbsp;</font></div><div><font size="3">Витисли, мов клiзму –&nbsp;</font></div><div><font size="3">слава комунiзму!&nbsp;</font></div><div><font size="3">Скрiзь слова лестивi,&nbsp;</font></div><div><font size="3">скрiзь дiла злостивi.&nbsp;</font></div><div><font size="3">Тiльки Бог те знає,&nbsp;</font></div><div><font size="3">як всiх покарає:</font></div><div><font size="3">винищить до краю&nbsp;</font></div><div><font size="3">недолюдкiв зграю!</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">УКРАЇНІ</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">Яке це щастя – бути мертвим,&nbsp;</font></div><div><font size="3">не знати горя та журби!&nbsp;</font></div><div><font size="3">Яке це щастя – бути мертвим&nbsp;</font></div><div><font size="3">й не бачити, як гинеш ти!</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">О, Україно! Рiдна мати!</font></div><div><font size="3">Та ж скiльки плачiв тих складать?!</font></div><div><font size="3">Тебе спасати, захищати...</font></div><div><font size="3">І все могили насипать.</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">Немає сили, навiть вiри,&nbsp;</font></div><div><font size="3">що буде правда на землi.&nbsp;</font></div><div><font size="3">Страшною кров'ю напоїли&nbsp;</font></div><div><font size="3">вже вщерть лани й сади твої.</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">І що з того? – нема нiчого!&nbsp;</font></div><div><font size="3">Ми маєм пустку, де родить&nbsp;</font></div><div><font size="3">смiття одне... Та ще болото,&nbsp;</font></div><div><font size="3">що чвохка й газами смердить.</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">Нi, досить! – краще кулю в лоба!&nbsp;</font></div><div><font size="3">У мертвих серце не болить!&nbsp;</font></div><div><font size="3">Прощай, Україно – небого,&nbsp;</font></div><div><font size="3">Вмираєм разом, раз не жить!</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">НЕМА</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">Лелеки бiльше не лiтають&nbsp;</font></div><div><font size="3">Над хатою, якої вже нема&nbsp;</font></div><div><font size="3">І дiти до батькiв не вибiгають&nbsp;</font></div><div><font size="3">Бо нi дiтей, нi їх батькiв</font></div><div><font size="3"><span style="white-space:pre">	</span>уже давно нема... нема... нема...</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">А ми були, були такi замрiянi&nbsp;</font></div><div><font size="3">Ми вiрили в кохання i життя&nbsp;</font></div><div><font size="3">І тiльки верби, хугами завiянi&nbsp;</font></div><div><font size="3">Сумують, що нiкого з нас</font></div><div><font size="3"><span style="white-space:pre">	</span>уже давно нема... нема... нема...</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">А кожна осiнь так кружляла крилами&nbsp;</font></div><div><font size="3">А весни так квiтчали заметiлями&nbsp;</font></div><div><font size="3">Ми були молодими й незрадливими&nbsp;</font></div><div><font size="3">Ми були, але нас усiх</font></div><div><font size="3"><span style="white-space:pre">	</span>уже давно нема... нема... нема...</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">Серед зiрок я спомини визбирую&nbsp;</font></div><div><font size="3">І свідчу: Світ існує не дарма&nbsp;</font></div><div><font size="3">Я знаю все, бо я у тебе вiрую&nbsp;</font></div><div><font size="3">Моя кохана, хоч тебе не було i</font></div><div><font size="3"><span style="white-space:pre">	</span>уже давно нема... нема... нема...</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">ЗІРКА ПАДАЄ</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">Зiрка падає, зiрка падає,&nbsp;</font></div><div><font size="3">зiрка падає стовпом вогню.&nbsp;</font></div><div><font size="3">Нас з тобою нiхто не пригадує&nbsp;</font></div><div><font size="3">i не молить за душi в Раю.</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">Тiльки грiшним покута провини,&nbsp;</font></div><div><font size="3">тiльки вбогим прощення i Рай:</font></div><div><font size="3">зуби оскалом в ницi спини,&nbsp;</font></div><div><font size="3">очi дiрками впилися в край.</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">Передайте привiт сторожi!&nbsp;</font></div><div><font size="3">І молiтесь, i Бога просiть, –&nbsp;</font></div><div><font size="3">(кiстяки, як штахет в огорожi)&nbsp;</font></div><div><font size="3">правду слова свого донесiть,</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">як жирують тi проклятi свинi,&nbsp;</font></div><div><font size="3">потiм моляться Небу з колiн,&nbsp;</font></div><div><font size="3">хрестять пики покривлено-виннi,&nbsp;</font></div><div><font size="3">щоб не з'їла їх зiрка Полин.</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">Але падає, зiрка падає,&nbsp;</font></div><div><font size="3">зiрка падає стовпом вогню.&nbsp;</font></div><div><font size="3">Нас з тобою нiхто не пригадує&nbsp;</font></div><div><font size="3">i не молить за душi в Раю.</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">(с) Жорж Дикий</font></div><br>
Присоединенное голосование (<a href="http://blog.i.ua/community/6113/2415728/" target="_blank">голосовать</a>):<br>
<ul><li>Сумно: 100%, 2 голоса</li>
<li>Весело: 0%, 0 голосов</li>
</ul><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/6113/2415728/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Богдан Бо]]></dc:creator>
<pubDate>Sat, 02 Dec 2023 12:09:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Український письменник Григорій Косинака]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/6113/2415681/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/6113/2415681/</guid>
<description><![CDATA[<div><font size="3">Один з моїх улюблених письменників</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">В цей день 29 листопада, 1899 року народився Григорій Косинка - український письменник-новеліст, перекладач доби «Розстріляного відродження».</font></div><div><font size="3">Григорій Косинка (справж. прізвище – Стрілець; 1899-1934) - автор збірок новел і оповідань «На золотих богів», «Заквітчаний сон», «За ворітьми», «Мати», «Політика», «Серце». Він народився у бідній селянській родині Наталки і Михайла Стрільців у селі Щербанівка Київського повіту Київської губернії (тепер Обухівський район Київської області). Першою українською книжкою стала «Конотопська відьма» Григорія Квітки-Основ'яненка (з яким він, до речі, народився в один день).</font></div><div><font size="3">За словами Косинки: « Квітчина повість мене дуже вразила й здивувала: є, виходить, люди, що пишуть по-простому, по-мужицкому, а про те, що це книжка українського письменника, я й не подумав, де там, я довго ще після «Конотопської відьми» не знав — «хто ми і чиї ми діти...»</font></div><div><font size="3">Косинку вважали найкращим українським прозаїком першої половини двадцятих років – поруч із Хвильовим і Підмогильним. Микола Хвильовий називав його «одним із наших найкращих майстрів слова». Максим Рильський зауважував: «…Косинчині оповідання мають велике пізнавальне значення. Але й інше: вони мають безперечну естетичну цінність, вони гарячі й трепетні, як те життя, по свіжих слідах якого вони писалися»</font></div><div><font size="3">.Наприкінці 20-х років Григорій Косинка зазнав гонінь з боку тодішніх радянських ідеологів. Восени 1929 року вождь більшовиків Станіслав Косіор назвав&nbsp; Косинку «буржуазним націоналістом», і вже на початку 30-х років цензура заборонила розповсюджувати надруковану збірку «Серце».</font></div><div><font size="3">4 листопада 1934 року Григорій Косинка був викрадений працівниками органів НКВС і ув’язнений. Він проходив по судовій справі разом з письменниками Антіном та Іваном Крушельницькими, Костем Буревієм, Олексою Влизьком, Дмитром Фальківським. Усіх їх звинувачували у підготовці до скоєння замаху на життя комуністичних керівників. 15 грудня 1934 року, виїзна сесія Військової колегії засудила Григорія Косинку-Стрільця до розстрілу. Його не стало 18 грудня 1934 року.</font></div><div><font size="3">Письменнику ледве виповнилося тридцять п'ять...&nbsp; З тюрми, вже перед смертю Косинка писав до дружини Тамари Мороз (українська письменниця, літературознавець): «Пробач, що так багато горя приніс тобі за короткий вік. Прости, дорога дружино, а простивши – прощай. Не тужи, кажу: сльозами горя не залити. Побажаю тобі здоров’я. Побачення не проси, не треба! Передачу, коли буде можливість, передавай, але не часто. Оце, здається, все…»</font></div><div><font size="3">19 жовтня 1957 року його було реабілітовано посмертно. У 1979 році в селі Щербаківці було встановлено пам'ятник Косинці. Дружина письменника Тамара Мороз-Стрілець, яка, разом з подругою, буквально під страхом смерті, пробралася вночі на кладовище,&nbsp; вказала місце поховання на Лук'янівському кладовищі, на межі дільниці N7, що тривалий час було невідоме. У 1994 році там встановили хрест. 2001 року на Київщині було засновано обласну літературну премію імені Григорія Косинки</font></div><div><br></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/6113/2415681/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Богдан Бо]]></dc:creator>
<pubDate>Thu, 30 Nov 2023 13:11:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Зона "Совка"]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/6113/2415635/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/6113/2415635/</guid>
<description><![CDATA[<div><font size="3">Роздуми над &quot;Совком&quot;</font></div><div><font size="3"><br></font></div><div><font size="3">Зона &quot;Совка&quot; ч. 1</font></div><div><font size="3">Нещодавно почув пропозицію створити музей &quot;Совка&quot;, тобто про реалії життя в СРСР (Союз радянських соціалістичних республік) і, відповідно, - УРСР (Українська радянська соціалістична республіка), щоб люди розуміли що то була за погань. Я відреагував, що важко відтворити реалії буття в Радянському Союзі, тому що це не так матеріальне, як більше &quot;стан душі&quot;, що ми і називаємо &quot;совком&quot;. То є досить специфічний менталітет чи точніше: його покруч, оскільки люди різних етносів починали називати себе &quot;русскими&quot;, а в офіційній термінології це мало дефініцію &quot;советский человек&quot;. Українською &quot;радянська людина&quot; майже не фігурувало, окрім як буквальний переклад в компартійних виданнях українською мовою. Основне гасло часу звучало як &quot;весь советский народ&quot;, тобто увесь СРСР з усіма республіками і всіма етносами. Іронічне порівняння з відомим усіма пристроєм для збирання сміття&nbsp; &quot;совком&quot; цілком виправдане і швидко прижилося, тому що сміття у тому скупченні все і вся було куди більше за щось цінне.&nbsp;</font></div><div><font size="3">Мені не раз доводилося чути від різних людей, як було гарно комусь жити за комуністів у серусеру. Буквально ось заходжу до порожнього магазинчика, де чую розмову-промову такого кругленького гарненького чоловіка під 60 років, що повідав: &quot;Я тоді за 5 рублів міг купити чвертку горівки, ковбаски й хліба, ще й цукерок-смоктунців на здачу, а тепер де таке можливо?&quot; Згоден, що неможливо, але я жив тоді і знаю, що ту 5-ку ще треба було мати. При зарплаті у 60-90 рублів за місяць у більшості людей серусеру на день вони мали 2-3 рубля включно з комуналкою, одягом та проїздом, тому все і було дешево відносно: з такими прибутками не розгуляєшся. Звичайно, як і тепер, були різні підзаробітки в когось більше. у когось менше, але в основному - ніц, тому значна частина людей &quot;совка&quot; жила буквально від зарплати до авансу і навпаки. Хто не вірить, нехай передивиться радянське кіно і побачить достаток й благодать незрівнянну. Моя улюблена теза на такі вихваляння життя за &quot;совка&quot;, що нащо було переплачувати? В тюрмі і житло, і харчування, і одяг та взуття за СРСР взагалі були задурно. Живи і розкошуй по фен шуй! Життя тюремне благодатне.</font></div><div><font size="3">Ми вийшли на головну тему: чи можна гарно жити в тюрмі? Зараз придумали цікаве покарання: домашній арешт. Це коли тюремною камерою стає ваша люба квартира, яка чомусь одразу стає нелюбою від того, що ви не можете з неї піти за власним бажанням коли захочете. Як вам таке? А коли це держава, яка вас нікуди не відпускає в інші краї, то як це називається? Тюрмою це називається. Зона може бути великою від Магадана до Воркути, від Курил до Карелії, але все одно то є Зона! Тюрма. Тюрма для людей і народів! То однозначно.</font></div><div><font size="3">Так, доведено мільйонами, що в тюрмі можна жити і навіть добре, як і доведено війнами, репресіями, голодоморами і техногенними злочинами, що життя в зоні СРСР для багатьох мільйонів було неможливим - така ось діалектика марксисько-ленінсько-сталінська була: хто не з нами - той проти нас, а як ворог не здається - його знищують. Головні тези буття в СРСР, тому вижили ті, хто був &quot;з ними&quot; будучи під ними. Давно відоме правило в тюрмах, що якщо охорона має на в'язня злобу - тому довго не прожити, отож яким би ти не був &quot;злодієм в законі&quot;, а в зоні веди себе &quot;по понятиям&quot; і тоді тобі буде щастя.</font></div><div><font size="3">Завершити цей розділ роздумів про &quot;Совок&quot;-СРСР я хочу дещо особистим, про що вже колись писав: у Львові були збори політв'язнів, до яких належала моя мама, тому і я прийшов як син і онук політв'язнів, а там почув обурення жіночок, що ось вони понад 10 років мали терміни каторги, а ось та і та в тюрмі і одного року не мали, а щось з себе показують... Тому я взяв слово і кажу, що серед присутніх я наймолодший, але термін ув'язнення у мене найбільший з усіх тут присутніх: я народився в тюрмі 19 червня 1961 року і вийшов на свободу 24 серпня 1991 року. Я маю понад 30-ть років перебування в тюрмі.</font></div><div><font size="3">Богдан Гордасевич, 28 листопада, 2023 р. м. Львів</font></div><div><br></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/6113/2415635/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Богдан Бо]]></dc:creator>
<pubDate>Tue, 28 Nov 2023 15:39:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Прощання з Юрієм Шухевичем у Львові]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/6113/2401364/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/6113/2401364/</guid>
<description><![CDATA[<div><img src="https://os1.i.ua/3/1/16173605_585f582f.jpg"><br></div><div><br></div><div><br></div><div><div><span style="font-size: 13.4413px;">10 грудня на Личаківському цвинтарі у Львові поховали Героя України, сина командувача УПА Романа Шухевича Юрія Шухевича. Про це повідомили у соцмережі на сторінці Шухевича.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">Церемонія прощання проходила у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра та Павла. Провести в останню путь та попрощатися з Героєм України прийшли сотні львів'ян, члени родини та представники місцевої влади. Співчуття щодо втрати висловив також Президент України Володимир Зеленський. Текст звернення до рідних та соратників Юрія Шухевича зачитав заступник начальника Львівської ОВ Іван Собко.</span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;"><br></span></div><div><span style="font-size: 13.4413px;">– Юрій Шухевич став гідним наступником справи боротьби за свободу та незалежність українського народу, за яку героїчно віддав своє життя його батько – легендарний головнокомандувач Української повстанської армії Роман Шухевич. Як політв'язень пан Юрій провів загалом у концтаборах та в'язницях СРСР 28 років свого життя... Отримавши 1990 року дозвіл на повернення в Україну, Юрій Шухевич одразу ж включився у суспільно-політичне життя і до останнього подиху віддавав усі свої сили боротьбі за затвердження України як вільної, успішної європейської держави.... Висловлюю глибокі співчуття рідним, близьким та соратникам Юрія Шухевича, - зазначив Зеленський.</span></div></div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/6113/2401364/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Богдан Бо]]></dc:creator>
<pubDate>Sat, 10 Dec 2022 18:41:00 +0200</pubDate>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Думайте хоч трохи!]]></title>
<link>http://blog.i.ua/community/6113/2394495/</link>
<guid>http://blog.i.ua/community/6113/2394495/</guid>
<description><![CDATA[<div>Богдан Гордасевич</div><div>Дуже здивований цим перепостом матеріалу агента ФСБ РФ Тераса Чорновола, як і підтримку його від певного числа люду, які чомусь ніжно забули на чиєму боці був Тарас Чорновіл під час Помаранчової Революції - в команді Януковича, протеже Путина на той час. Люди, майте хоч трохи клепок в голові! Єрмак, як і Ярош - то інша історія. Це не Шкіль Андрій і не Шарій, а чистими туди не попасти. Зеленський що не проросійський кандидат був?' Коли ви вже перестанете бути лохами? Та не лізьте під ворожі маніпуляції!</div><div>Микола Савельєв разом з Тетяною Вергелес та&nbsp;</div><div>ще 11</div><div>.</div><div>11 червня о 13:10&nbsp; ·&nbsp;</div><div>То чому зробили ставку на агента РФ Єрмака? І не пишіть мені, що обговорювати це «НЕНАЧАСІ»!!! Адже він ніде не подівся!!!</div><div>« Я мав свої дані про це, а позавчора побачив ще й Шарпа. Йдеться про певні ультиматуми укрсучвладі від президента Байдена. Ще задовго до початку масованого вторгнення Байден наполягав на вичищенні з влади в Україні рашистських кротів. Насправді, цій історії щонайменше півтора роки. Пригадуєте, як під час візиту в Лондон Зеленського запросили в МІ-6, куди відмовилися пропускати Єрмака. Зустріч заледве відбулася, бо йти без свого поводиря той відмовлявся. Але, схоже, Єрмака самого заінтригувало, що можуть про нього (а це було очевидно) сказати в розвідці. У вірності собі Зеленського він навіть не сумнівався. Коли реакції на інформацію про кротів у найближчому оточенні не відбулося, британці злили повідомлення про суть того візиту.&nbsp;</div><div>З того, що доводилося чути мені в дипломатичному середовищі, а я мав стосунок до цієї сфери, Байден через своїх посланців понад рік тому почав попереджати Зеленського про невідворотність вторгнення й пропонував дуже серйозну збройну підтримку, обсяг якої міг би й відвернути путіна від агресивних намірів. Але була вимога - позбутися рашистських агентів. І ніби Зеленський з двох варіантів обрав Єрмака та все колаборантське оточення. Тому обсяги збройної підтримки до початку війни відповідали рівню підготовки для партизанських дій. До самого дня 24 лютого у Зеленського була ця дилема: підтримка Заходу, чи Єрмак. Він весь час обирав Єрмака. Який і переконував його, що ніякої війни не буде.&nbsp;</div><div>Рашисти атакували, Єрмак на той&nbsp; час був кудись евакуйований, але сталося не так, як гадалося - московити не змогли захопити Київ, який був повністю відкритий для здачі. Залужний зумів уже після нападу зібрати сили для протидії. А США на фоні активних бойових дій вирішили почати реально підтримувати Україну. Такі речі розгортаються дуже повільно. За це ми заплатили вже страшну ціну. Але за півтора тижні, побачивши, що Київ уже не впаде, знову виринув Єрмак. І це стало новою перешкодою для підтримки України. Адже абсурдність ситуації аж зашкалювала. Але Зеленський без Єрмака й у туалет не сходив би. Тому в США обрали на час війни компромісний варіант: зброя й фінансова підтримка Україні піде. Але московські кроти не мають права втручатися в дві сфери. Шарп відзначає табу на зовнішню політику, а я чув ще також про заборону лізти в справи армії. Під ці зобов'язання й надавалася допомога.</div><div>Але Єрмак уже встиг порушити обидві заборони. Коли йому було потрібно пересварити Україну із союзниками, а особливо з НАТО, він спершу задіював персонально Зеленського, а останнім часом нагадав уже й Кулебі, хто його на посаду поставив. Це було занадто явно. З армією ще гірше. Перший відомий факт впливу був, коли Єрмак у період зрадницьких переговорів у Стамбулі прибув до Залужного й, за деякими даними, вимагав випустити з оточення в Бучі рашистські війська. Залужний, схоже, поступився лише частково. Більшість були розгромлені, але найвідбірніші орки вийшли з усією технікою, награбованим та без надмірних ушкоджень. Те, що сталося на командному пункті в Лисичанську (Безугла, Буданов, сторонні офіцери), уже поза межею.&nbsp;</div><div>У нас зараз дуже складна ситуація саме через фатальний брак потужностей артилерії, а допомога знову починає пригальмовувати. Більше того, американська розвідка публікує дивну доповідь про дуже темні перспективи нашої армії з причини браку озброєнь. І я припускаю, що крім технічних затримок нам досі не запускають ленд-ліз саме через цей суб'єктивний чинник у владній кліці. Від того й Зеленський знову починає готувати суспільство до необхідності якихось поступок та переговорів. Бо поступитися Єрмаком він не згоден, навіть, якщо Україна через це програє війну та буде повністю зруйнована. Я ніяк не можу зрозуміти: чим же Єрмак його так міцно тримає?»</div><div>Тарас Чорновіл</div><div>9:41 15.06.2022</div><div style="margin-top: 10px"><a href="http://blog.i.ua/community/6113/2394495/" style="font-size: 85%" target="_blank">Комментировать</a></div>]]></description>
<dc:creator><![CDATA[Богдан Бо]]></dc:creator>
<pubDate>Wed, 15 Jun 2022 09:42:00 +0300</pubDate>
</item>

</channel>
</rss>
