З поезій Івана Франка в перекладі Анни Ахматової (Горенко)
- 18.02.12, 13:38
- Клуб української поезії
.«Анно Андріївно, вийшов Франко російською мовою,
є там вірші й у вашому перекладі. Це як же, ви з дослівника перекладали?»
На обличчі Анни Андріївни — шляхетне обурення:
На обличчі Анни Андріївни — шляхетне обурення:
«Мила моя, ви, здається, забули, що моє прізвище Горенко!»
Смисл вигуку такий: людина, чиє прізвище закінчується на «енко»,
може перекладати українські вірші без допомоги дослівника.
М.Кочур «Абсолютний блиск Олени Ільзен»
З ПОЕЗІЙ ІВАНА ФРАНКА 
Не знаю, що мене до тебе тягне,
Чим вчарувала ти мене, що все,
Коли погляну на твоє лице,
Чогось мов щастя й волі серце прагне
І в груді щось метушиться, немов
Давно забута згадка піль зелених,
Весни і цвітів,— молода любов
З обійм виходить гробових, студених.
Себе я чую сильним і свобідним,
Мов той, що вирвався з тюрми на світ;
Таким веселим, щирим і - лагідним,
Яким я був за давніх, давніх літ.
І, попри тебе йдучи, я дрижу,
Як перед злою не дрижав судьбою;
В твоє лице тривожно так гляджу,—
Здаєсь, ось-ось би впав перед тобою.
Якби ти слово прорекла мені,
Я б був щасливий, наче цар могучий,
Та в серці щось порвалось би на дні,
З очей би сліз потік поллявся рвучий.
Не знаємось, ні брат я твій, ні сват,
І приязнь мусила б нам надокучить,
В житті, мабуть, ніщо нас не сполучить,
Роздільно нам прийдеться і вмирать.
Чим вчарувала ти мене, що все,
Коли погляну на твоє лице,
Чогось мов щастя й волі серце прагне
І в груді щось метушиться, немов
Давно забута згадка піль зелених,
Весни і цвітів,— молода любов
З обійм виходить гробових, студених.
Себе я чую сильним і свобідним,
Мов той, що вирвався з тюрми на світ;
Таким веселим, щирим і - лагідним,
Яким я був за давніх, давніх літ.
І, попри тебе йдучи, я дрижу,
Як перед злою не дрижав судьбою;
В твоє лице тривожно так гляджу,—
Здаєсь, ось-ось би впав перед тобою.
Якби ти слово прорекла мені,
Я б був щасливий, наче цар могучий,
Та в серці щось порвалось би на дні,
З очей би сліз потік поллявся рвучий.
Не знаємось, ні брат я твій, ні сват,
І приязнь мусила б нам надокучить,
В житті, мабуть, ніщо нас не сполучить,
Роздільно нам прийдеться і вмирать.
Ну что меня влечет к тебе до боли?
Ну чем меня околдовала ты?
Но только мне мелькнут твои черты,
Как сердце жаждет счастья, жаждет воли.
В груди неутоленность.— Далека
Весна с цветами на полях зеленых,
И юная любовная тоска
Сама идет ко мне из недр студеных.
Себя я вижу сильным и свободным,
Как будто из тюрьмы я вышел в сад.
Таким веселым, ясным, благородным,
Каким бывал я много лет назад.
Идя с тобою рядом, я дрожу,
Как перед злою не дрожал судьбою,
В твое лицо с тревогою гляжу,
На землю пасть готов перед тобою.
Когда б ты слово прошептала мне,
Счастливей стал бы я, чем царь могучий,
И сердце дрогнуло бы в глубине,
И из очей поток бы хлынул жгучий.
Но мы едва знакомы, и как знать:
Не надоест ли дружба нам с тобою?
И, может быть, нам суждено судьбою
И порознь жить, и порознь умирать.
Ну чем меня околдовала ты?
Но только мне мелькнут твои черты,
Как сердце жаждет счастья, жаждет воли.
В груди неутоленность.— Далека
Весна с цветами на полях зеленых,
И юная любовная тоска
Сама идет ко мне из недр студеных.
Себя я вижу сильным и свободным,
Как будто из тюрьмы я вышел в сад.
Таким веселым, ясным, благородным,
Каким бывал я много лет назад.
Идя с тобою рядом, я дрожу,
Как перед злою не дрожал судьбою,
В твое лицо с тревогою гляжу,
На землю пасть готов перед тобою.
Когда б ты слово прошептала мне,
Счастливей стал бы я, чем царь могучий,
И сердце дрогнуло бы в глубине,
И из очей поток бы хлынул жгучий.
Но мы едва знакомы, и как знать:
Не надоест ли дружба нам с тобою?
И, может быть, нам суждено судьбою
И порознь жить, и порознь умирать.
11
Коментарі
анонім
118.02.12, 13:50
Навіть не знав про таке,дякую.дуже корисна замітка!!!
анонім
218.02.12, 13:51
збочення якесь
ANne*
318.02.12, 13:53Відповідь на 1 від анонім
ANne*
418.02.12, 13:54Відповідь на 2 від анонім
анонім
518.02.12, 14:12Відповідь на 4 від ANne*
в москалізації українців, в тому числі через переклади українських класиків на москальську, це ж для українців свиню підсовують, а не для москалів
ANne*
618.02.12, 14:51Відповідь на 5 від анонім
По Вашому потрібно бойкотувати твори українських класиків навіть в талановитому перекладі тільки на російську мову чи на інші теж ?
Від цього нас будуть більше любити , поважати і знати в світі ?
Mamay_
718.02.12, 17:20Відповідь на 2 від анонім
анонім
818.02.12, 18:49Відповідь на 6 від ANne*
поки москалі і москалізовані ведуть війну проти України і всього українського - так, треба бойкотувати... інші тут ні при чому
анонім
918.02.12, 19:18
http://blog.i.ua/community/662/920530/ почитайте які плани в ублюдочної кацапської хунти
ANne*
1018.02.12, 21:09Відповідь на 7 від Mamay_
Дуже цікаво , а що ж Вас так розвеселило ?