"Муза українська зорелика..."

Муза українська зорелика -
Не рум'яна дівчина з картин,
А голодна і сліпа каліка,
Долею закинута під тин.
Босі ноги, латана одежа,
Ні тепла, ні щастя, ні добра.
Та за нею невідступно стежить
Ненажерна, заздрісна сестра.
А пихатих гендлярів байстрята
Сиплють на дорогу реп'яхи:
"То не муза, будь вона розп'ята!"
І готують труєні цвяхи.
Так куди ж іде вона, кульгава?
Що за Дух вперед її жене?
Шлях її, страшний і величавий,
Чий холодний розум осягне?
Та іде, грабована, убога,
Не шукає ситі манівці,
І не лиже золоті підлоги,
Хоч не квіти стеляться під ноги,
Зранені об черепи творців!