Можна (Василь Симоненко)
- 27.04.08, 17:01
- Клуб української поезії
МОЖНА
Можна вірить другові чи милій, Марить наяву чи уві сні, Білизну червневих ніжних лілій Заплітать букетами в пісні.
Можна жить, а можна існувати, Можна думать — можна повторять. Та не можуть душу зігрівати Ті що не палають, не горять!
Люди всі по-своєму уперті: Народившись, помирає кожна, А живуть століття після смерті Ті, що роблять те, чого "не можна".
9
Коментарі
Гість: V-K
127.04.08, 17:07
Гість: Злата
225.01.09, 15:27
мене дійсно дивує те, що така молода людина, а пише настільки глибока і розумно! шкода, що іноді ганебні випадки можуть коштувати такій людині життя... чудовий вірш!
Архітект
327.08.09, 20:10
Влучно сказано. Хоч сам я скоріше відношуся до обивателів, але перед такими людьми схиляю голову.
Гість:
41.03.11, 22:34
Так міг написати тільки Симоненко.Схиляюсь перед його талантом!