хочу сюди!
 

Лариса

52 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 38-57 років

О рідне слово, хто без тебе я?

О рідне слово, хто без тебе я?
Німий жебрак, старцюючий бродяга,
Мертвяк, оброслий плиттям саркофага,
Прах, купа жалюгідного рам'я.

Моя ти — пісня, сила і відвага,
Моє вселюдське й мамине ім'я.
Тобою палахтить душа моя,
Втишається тобою серця спрага.

Тебе у спадок віддали мені
Мої батьки і предки невідомі,
Що гинули за тебе на вогні.

Так не засни в запиленому томі,
В неткнутій коленкоровій труні —
Дзвени в моїм і правнуковім домі!

                               Д. Павличко
20

Коментарі

Гість: Solidarity

17.04.08, 16:26

    27.04.08, 16:38

    Гарний вірш, але...

      37.04.08, 16:39

      Хто ми без рідного слова, рідної пісні і рідної землі? Ми ніхто і ніщо.......

        47.04.08, 16:39Відповідь на 2 від NELLI

          57.04.08, 16:52Відповідь на 4 від Mamay_

          Я щодо наших поетів, про їх сумління.

            67.04.08, 17:15Відповідь на 5 від NELLI

            Я щодо наших поетів, про їх сумління.У них з ним проблеми? аргументуйте?

              77.04.08, 17:30

              Почитайте быографію Павличко. Нема що обгрунтовувати.

                87.04.08, 18:11

                Супер! Супер! Супер! Без ніяких "але"

                  97.04.08, 21:39Відповідь на 7 від NELLI

                  Важко зрозуміти на який вчинок чи факт ви натякаєте?

                    108.04.08, 00:11

                    Дякую, це дуже зворушливо

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      попередня
                      наступна