Поетична українська доля (8)
- 02.04.14, 12:39
- Небесній Сотні
НАС НЕ ЗАЛЯКАТИ!
За хмарами диму ховається Київ,
Горить Україна в пекельнім вогню.
Вмирають герої від рук диких звірів,
Що розум та серце вдягнули в броню.
Гадають вони,що оскал їх звірячий
Злякає мільйони хоробрих сердець.
Мають надію,що запал гарячий
Остудять убивства,брехня,гаманець.
Не можуть збагнути розумом бідним,
Що проливаючи нашу кров,
Зрошують землю нектаром безцінним,
Щоб піднімались ми знов і знов!
Нас не зупинять ні зброя,ні сила,
Бо твердо знаєм-із нами Бог!
Ще наша Ненька розпустить крила!
Ще запанують в нас мир і любов!
Тож перемога буде за нами,
Відступу в пекло уже нема,
Бо заплатили своїми синами,
Щоб більше кривава не була зима! (с)
За хмарами диму ховається Київ,
Горить Україна в пекельнім вогню.
Вмирають герої від рук диких звірів,
Що розум та серце вдягнули в броню.
Гадають вони,що оскал їх звірячий
Злякає мільйони хоробрих сердець.
Мають надію,що запал гарячий
Остудять убивства,брехня,гаманець.
Не можуть збагнути розумом бідним,
Що проливаючи нашу кров,
Зрошують землю нектаром безцінним,
Щоб піднімались ми знов і знов!
Нас не зупинять ні зброя,ні сила,
Бо твердо знаєм-із нами Бог!
Ще наша Ненька розпустить крила!
Ще запанують в нас мир і любов!
Тож перемога буде за нами,
Відступу в пекло уже нема,
Бо заплатили своїми синами,
Щоб більше кривава не була зима! (с)
1
Коментарі