Впокорена у раму
- 04.01.16, 23:32



На полі німім ні билинки,
Самотньо видзвонює двір.
Лягають біленькі сніжинки
На чорного поля папір.

Запалює зимна ніч свічі –
Іскриться земля, мов нова.
Римує сніжиноньки січень,
У ямби вплітає слова.
Він творить таємний зимопис,
Змітаючи будні крильми.
Калину впокорену просить
Прикрасити сніг ягідьми.

А потім такий відчуває
Енергії сплеск і кураж,
Бо кращого в світі немає
За світлий зимовий пейзаж!






