Про співтовариство

Тут публікуються всі, хто вміє і хоче писати вірші.
Це місце, де Вас читатимуть. Пишіть частіше, пишіть краще.. воно того варте.
Вид:
короткий
повний

СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

ХТОСЬ ДВЕРІ ВСТАВИВ

  • 19.01.12, 12:47
Хтось двері вставив.Підрівняв відкоси.
Я за рояль присів.Знайшов слова.
Вже рік склада добро своє в покоси.
Й усе зав"яле в ямах дотліва.
Іржаві труби.Капає з-під крану.
Старенька:"Зажились,-каже,-Пора."
Крізь пасма здичавілого туману,
Для когось,перша зірка визира.
Німує. поле.Хмурий клапоть лісу.
Обридла мжичка.Хмари звідусіль...
Жену нудьгу.А ну її до біса-
Цю долю,яка скаржиться на біль!

.

*********Ш**********

Руины мои  никогда не поймут до конца...

Тени со мной. Друг-друга сжигают сыны. 

Я сею могилы  за чьих то детей без лица,

Но стою, защищаю родню, от чужой кабалы...




 

Ассоциации.

  • 19.01.12, 09:09
          Красота
Компрачикосные  дети
потрясают  своим  уродством !
Хочешь  красоты ? 
Посмотри  на  них !

         Убийство
Белое буйство  лепестков  и
увядание  неизбежно.
Первый  луч  солнца 
вонзился  прямо  в  сердце.

          Диагноз
Если  чувства  увяли,
 как  роза,
Надо  сделать 
переливание  крови.

Крещение

  • 19.01.12, 07:52
Поздравляю всех православных с КРЕЩЕНИЕМ ГОСПОДНИМ
здоровья , счастья Вам, удачи.
От ближних - близких положительной отдачи !



Я Вам пишу, чего же боле... Романс. (аудио)

  • 19.01.12, 07:03

Я пишу Вам, может поздно…может рано…

Вы, быть может, посмеетесь надо мной…

Я пишу Вам, как Онегину Татьяна,

Что без вас теряю разум и покой.

 

      Перо дрожит в руке и, мимо воли,

      Мне эти пару строк так трудно написать:

      «Я Вам пишу. Чего же боле?

      Что я могу еще сказать?»

 

Голубой свечою догорает вечер

И луна выходит в свой извечный путь…

Я пишу о том, что после нашей встречи

Я, в который раз, уж не могу уснуть.

 

      Перо дрожит в руке и, мимо воли,

      Мне эти пару строк так трудно написать:

      «Я Вам пишу. Чего же боле?

      Что я могу еще сказать?»

 

 Я не знаю, где моя былая гордость;

Я пишу Вам, позабыв про стыд и честь,

Что хочу увидеть Вас, Ваш слышать голос,

На мгновенье ощутив, что счастье есть…

 

      Перо дрожит в руке и, мимо воли,

      Мне эти пару строк так трудно написать:

      Я ВАС ЛЮБЛЮ! Чего же боле?

      Что я могу еще сказать?

   

Баняк із медом та любов (пісня)

  • 19.01.12, 06:42
Твій чудернацький силует
На тлі, як світ старої, лави
Хвилює серце. Етикет
Велить подати з медом кави.
Та я заклякла як кутя, 
І витріщаюсь наче страус
На твій анфас у Леві Штраус.
І де б його добрать пуття?

Пр-в
Я просто підійду до тебе і розкажу,
Усе, що на серці зібралось:
Що "Я тебе... Я тебе..."
Зніяковіла, сполум'яніла, 
Спітніла раптом уся зібгалась,
Коли нарешті усе ж дісталась 
Я цього слова "люблю".

Мені здавалось кожен цвях
Рипів, коли я йшла паркетом.
В спідниці кіт немов реп'ях
Вчепився. Впала кава з медом.
Та ти шулікою впіймав
в напівпольоті філіжанку,
Прибрав до рук із медом банку,
Та з нею з хати накивав.

Пр-в 
А я гадала підійду до тебе і розкажу
Усе, що на серці зібралось
Що: "Я тебе... Я тебе..."
Зніяковіла, сполум'яніла, 
Спітніла раптом уся зібгалась,
Коли нарешті усе ж дісталась 
Я цього слова "люблю".

Що ти пішов - не так шкода
І те що кіт роздер спідниці,
Й підлога мокра - не біда.
Мене бентежать вчинки ниці.
Я ж-бо гадала, то любов,
А ти поцупив з медом банку...
Тепер сама я мушу зранку
Гірку хлебтати каву знов.

Пр-в 
А я гадала підійду до тебе і розкажу
Усе, що на серці зібралось:
Що: "Я тебе... Я тебе..."
Зніяковіла, сполум'яніла, 
Спітніла раптом уся зібгалась,
Коли нарешті усе ж дісталась 
Я цього слова "люблю".






Мой Ангел

  • 18.01.12, 21:30
 

  Не судите строго, это лишь мои первые пробы пера. Я тут пытался закосить под Пушкина и  Нотр Дам де Пари одновременно:)

Мой милый друг Мой ангел нежный Любовь к Вам крепнет ото дня Но Вы не любите меня. Но я покой Ваш не нарушу Хоть Вы изранили всю душу И сердце мне разбили в кровь Но раны выдержит Любовь! И я любить Вас вечно буду Прекрасный взгляд Ваш не забуду И эти дивные уста. "В раба мужчину превращает красота" Николя 11. 10. 2011.

ИГРА СЛОВ - 293

  • 18.01.12, 19:00
какие ДАМОЧКИ напротив – просто беспредел…
не видишь? – ДАМ ОЧКИ, чтоб лучше разглядел.

Снежная баба.

Без опыта,по мере сил,
С улыбкой безмятежной,
Я бабу вечером слепил
Из мягкой кучи снежной.

Шел участковый Михаил,
Вальяжно и неспешно:
-Кого ты здесь,дурак,слепил
Из мягкой кучи снежной?

Он документы попросил
И честь отдал небрежно,
Той бабе,что вчера слепил
Из мягкой кучи снежной.

Ему твержу:"Поменьше б пил
Ты водки с пивом нежным!
Ведь эту бабу я слепил
Из мягкой кучи снежной."

Суровым взглядом наградил,
И говорит потешно:
"Плати за то,что ты слепил
Из мягкой кучи снежной!

Ты без прописки приютил
Её во тьме кромешной,
И не "лепи",что ты слепил
Её из кучи снежной!"

И белый свет теперь не мил,
И денег жаль,конечно,
На кой ту бабу я слепил
Из мягкой кучи снежной!!!

О, ЯКИМ БУВ ТОЙ КІНЬ !

  • 17.01.12, 22:43


О, яким був той кінь, щоб ви знали!
Стугоніла земля, як іржав,
Очі блискавки гострі метали,
Як копитами жар викресав!

Гордовито він спину тримав,
Пишна грива до сонця здіймалась,   
А до неба той коник злітав -
Два потужних  крила виростали!

Що ж тепер із тобою,
Мій омріяний коню?
Де ж подівся огонь,
Де згубив ти підкови?

Де політ до небес?
Де стрімкі твої  крила?
Погляд-блискавка скрес…
Посивіла вже грива…

Обізвався він тихим іржанням:
- Вже не ваблять мене манівці.
І такого, як я, загнуздали,
Бач, тримаю синицю в руці…

І тихенько подибав до стайні.
А підкову на згадку,
Це оту, що  остання,
Підібрала із пилу журавка…