Про співтовариство

Тут публікуються всі, хто вміє і хоче писати вірші.
Це місце, де Вас читатимуть. Пишіть частіше, пишіть краще.. воно того варте.
Вид:
короткий
повний

СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Неизвестный солдат.


                                       

                                        Стоит в Берлине,
                                        Привлекая взгляд,
                                        Стоит и поныне,
                                        Неизвестный солдат.


                                        Держит девочку,
                                        Солдат на руках,
                                        Он шлет весточку,
                                        О суровых годах.


                                        Он в сорок пятом,
                                        Опаленный войной,
                                        Флаг над рейхстагом,
                                        Водрузил,как герой!


                                        Спас мир навсегда,
                                        От фашисткой чумы,
                                        Ушла та беда,
                                        Теперь счастливы мы .


                                        Весна снова в цвету,
                                        Проходят года!
                                        Победу мы ту,
                                        Будем помнить всегда!

                                       



День Победы



Война Великая, Священная Война,

В которой выпала судьба на всех одна,
Закончились победой в сорок пятом,
В такой же май - девятого числа,

Венчая славой Русского солдата,
Что в этой дате вечность обрела!

С ней живо в нас наследство наших дедов,
По праву русских духом и своих:
Башкировых, Ахметовых, Мамедов*,
Тогаевых, Петровых, Кошевых...

И поколенье так за поколеньем,
Печаль с тревогой в сердце затая,
Мы празднуем Победы день рожденья
Одной семьёй, как братья, ты и я.

Мамедов* - Мамед - исторически сложившаяся азербайджанская фамилия.

There is no place for you in my life any more...

  • 09.05.13, 04:55
'There is no place for you in my life any more...'
'There is no place for me in your life any more...'
It is so really sad that everything should pass.
We're wasting our lives in emptyness and fuss,
We loose all that we have and everything we love
Then tell ourselves we're strong; but we are not enough.
We tell we need be loved, but we aren't fighting for.
We're burning our boats before we reach the shore.
'There is no place for you in my life any more...'
'There is no place for me in your life any more...'
But possibly somewhen the reason will be found.
And our little world will come back to the ground.
We will forget those words, we told by accident.
You'll tell me, 'I can't bear'. I'll tell you, 'I can't stand'.
I'll find the place for you in my life once again.
You'll find the place for me in your life once again.
And no one will be able to tell where is the end...



Із Днем Перемоги, мої українці!



Черкаси. Пагорб Слави


Ідуть, ідуть на Пагорб ветерани,
Та значно поріділи їх ряди...
Статечний вік, болять і ятрять рани,
І спогади печуть  у день ходи...
[ Читати далі ]

Свеча.

                               

                             


                             Не хочу я старость! Не хочу!-
                             Не хочу быть горсточкой пыли,
                             Пусть мою горящую свечу,
                             Как погаснет,люди не забыли.


                             Людям жизнь дана чтобы любить,
                             Поддаваясь любовным чарам,-
                             Но не смейте никогда забыть,
                             Ничто нам не дается даром!


                             Я хочу,чтоб вы могли понять,-
                             Пусть вам и не хватает воли,-
                             Людям жизнь дана,чтобы страдать,
                             В ней познать и радости,и боли.


                             И не ждите,что любовь придет,
                             Сама явится к вам покорно,
                             Испытание любого ждет,
                             Страсть безумная ждет бесспорно.


                             Но сумейте чувство сохранить,
                             Преодолейте все невзгоды,
                             Вам дано тогда будет любить,
                             На все оставшиеся годы.


                             Ну,а ты свеча гори сильней,
                             Не дымись,не тлей ты догорая,
                             Хоть удел и разный у людей,
                             Но жизнь любому дорогая.

                            
                            

Молю Господа не відлучати від Слова

Слова струмочком чистим жебонять,
То струмом б'ють, гуркочуть грізно громом.
То лащаться ласкавим кошеням,
А то мечем рубають по живому.

Вони у сні тривогою кричать,
Зривають із ще теплого дивана.
А то, буває, тоскно так мовчать...
І думаєш: кінець чи це нірвана?

Я потім ті слова переберу,
Зернята відділивши від полови...
Щовечора я Господа молю
Не відлучати від живого Слова
.



Сохрани человек свою веру !

                                
                                  

 
                                   Были кумиры,были пройдохи,
                                   От знаменитых, до самых простых,
                                   Время стерло нравы эпохи,
                                   Пылью веков засыпало их.


                                   К власти рвутся иные кумиры,
                                   Пройдохи кидают лохов иных,
                                   Повсюду битвы,войны,турниры,
                                   Знать не хотят постулатов святых
                                  


                                   Без житейских бурь и коллизий,
                                   Не узнав искушения яд,
                                   Праведника не ждал ведь  элизий,
                                   Может ждал его тартар и ад.


                                   На Земле не в хитрости сила,
                                   Нам давно это нужно понять,-
                                   Чтоб Божья благодать нас хранила,
                                   Веру нужно уметь не терять!


                                   Сохрани человек свою веру,
                                   И будет тебе по вере твоей!-
                                   Узнать ли тебе адскую серу,
                                   Или быть среди райских полей.
                   
                                   


                                  

Дырявые карманы

Я ухожу из твоей жизни, зализывая раны,
Чтоб не сгубить остаток веры и мечты,
Чтоб не разрушить то мгновенье простоты,
Надеждами, набив свои дырявые карманы.
 
Я уходу из твоей жизни, оставив явь любви,
Возможно, даже не скажу об этом явно.
В твой след смотреть я буду непрестанно,
Но, а потом: в вине моём не найдено крови…

Пусть тишина сожрёт мои последние сомненья,
Развеет крики среди желтых старых стен.
Ты так отчаянно хотела этих…  перемен,
Что не закрыла свои двери для презрения. 

Пусть одиночество затянет в свой удел
И поворот ключа в душе не подрожит;
Пусть просто кто-то рядом молчит, лежит  -
Уж не суди, у слов есть свой предел…

Я ухожу из твоей жизни, зализывая раны,
Мне жаль, что между нами стала ложь.
Всё то, что было между нами - не вернешь!
Я ухожу, кладя любовь в дырявые карманы.

Всплеск-блеск-бриз

  • 07.05.13, 00:56
Не говори, мне слушать не охота.
Закрой глаза, почувствуй эту грань:
Под нею - топь зыбучего болота,
Над нею - неба рвущаяся ткань.

И то ли вверх лететь, и рвать полотна,
То ли расправив крылья падать вниз.
А к горлу медленно ползет и боль и рвота.
Последний всплеск, последний блеск, последний бриз...

Не говори, слова как краски блёкнут.
Закрой глаз, почувствуй этот миг - 
Пускай ресницы от дождя промокнут,
Пускай в душе умрет последний крик.

Звонят, звонят, колокола надрывно,
И каждый вдох от этого сильней,
Металл дрожит, стихает заунывно...
Чем тише он, тем выдыхать больней.

Не говори, и так сжигает холод.
Закрой глаза, почувствуй этот стук - 
Жива. Живой. Так молода. Так молод.
Молчи, пусть говорят касанья рук...




Немного брутальный стих "censored"

  • 06.05.13, 23:54
Меня брутально развели... смешно. Или трагично? uhmylka
Не то, чтоб я его понты воспринимала лично...
Но этот весь 3-дешный бред, истерики, уловки,
Враньё в четыре этажа - "Applause"applause - Всё очень ловко.

И правда, нафиг универ, квартира и заботы? foo 
Шалавыhug , водка drunk , рок-н-ролл letsrock - и каждый день - суббота!
А я, наивная, (смешно) ему так доверяла,
И башню, видно, от любви и счастья потеряла.vkaske

Да ладно, что тут говорить. Воспоминанья к черту!stop
Он выбрал тра*, бухло, пиз*еж и легкую работу. 
Прошу за лексику простить. Ужасно наболело.prostite
Но все, уже держу в руках и разум свой и тело.
 
Чтоб подытожить, так скажу, всем женщинам, девчонкам:girlkiss
Не доверяйте никогда нытью и побасёнкам,
Соплям, истерикам, слезам и прочей ахинее.podzatylnik
Мужчина любящий всегда и выше и сильнее

Всех этих "нежностей". Они, для нас, для женщин слабых.
Ведь коль мужчина - тряпка, слизь - он хуже скверной бабы*.kill
Да, может кто-то возразит, кому-то не по-нраву
Все то, что я сейчас пишу, ну, что ж, имеет право.

А я, пожалуй, завершу свой монолог улыбкой smile 
И пожелаю всем любвиheart , но искренней не зыбкой.
Любите честно, без вранья, сомнений и притворства.
Тепла Вам света и добра, терпенья и упорства.beer2