Співтовариство СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Вид:: короткий; повний

СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Что? -Осталось?

17.05.13, 17:18

Что осталось, смешать тяжело
С брагой тоже и шутки опасны
Пьется очень и очень легко
Жалко только, что ноги не ходят
Кровь волнит и картины мешает
Разум тоже весел от неё
Но все это так быстро проходит
Пейте жизнь, хотя- нелегко...

Коментарі: 51

KENT STAR

Рандеву с юностью.

17.05.13, 09:33
в избранное, лучшие стихи, на парнасе, стихи о любви

                            Коль грустно вам стало немножко,
                            В темно-синий с луной вечерок,
                            Может снова с родного порожка,
                            Память детства принесет ветерок.

                            Снова будут с юностью встречи,
                            И на сердце приятно,тепло,
                            И от маминой ласковой речи,
                            На душе станет очень светло.

                            Вновь припомнятся детские грезы,
                            Ожиданье,-что там ждет впереди?-
                            И обиды горькие слезы,
                            Коль к чему то не смог я прийти.

                            Пусть не будет в жизни возмездий,
                            Юности пусть несут корабли,
                            Из далеких,далеких созвездий,
                            Только радость взаимной любви.

                           ''До встречи!"-помашу ей рукою,
                            В даль я юность свою провожу,
                            Но вновь рандеву под луною,
                            Моей юности я закажу.

Коментарі: 28

Oliviya

Жовті кульки

17.05.13, 00:45
дитячі, мої вірші

Жабки вмить відклали справи
й поспішили на отаву,
бо почули краєм вушок
перешіптування мушок,
які чули від зозульки,
що згубив хтось жовті кульки
і тепер вони рядочком
там, на березі ставочка.

Гомоніли всі, хто звідки:
- Може сонечка то дітки?
Ну, а може, на осонні
погубив листочки сонях?
Чи то перли золотисті
із коштовного намиста?

Обійшовши берег разом
всі пусті розмови зразу
порозвіювали жабки:
- Що ви! То цвітуть кульбабки!

Коментарі: 26

Oliviya

Давно

17.05.13, 00:03
любовна лірика, мої вірші

А там ще й досі падають зірки
І виростають крила за плечима...
От тільки наші стоптані стежки
Позаростали тернами густими.

І хай зірки давно уже тремтять
У інших, не обпечених долонях.
Ти знаєш, все одно одна зоря
Лише твої щоночі пестить скроні.

Ти не зважай, що я вже не лечу,
Прийди. Порозганяй згустілі хмари.
І, може, ми нап’ємось досхочу
Хоча б ще раз забутого нектару.

І, може, ми хоч раз іще у вись,
Нехай з поламаним крилом, злітаєм.
Прийди. Посидь зі мною як колись.
Бо я твоя. Давно. І ти це знаєш…

Коментарі: 16

zvezdothet

Так воздух свеж.....

16.05.13, 22:49
zvezdothet

Так воздух чист и небо чисто.

Тростник не дрогнет над водй

Присесть нас манит стог душитый,

С покоса травки луговой

Все замерло,лишь звезд мерцание

В глубинах мира ,далеко..

И слышу я в любви признание

-Люблю тебя мне так легко

Груди твоей прикосновение

Страсть разжигает,кипит кровь,

Остановись ,прошу,мгновение

Ведь ты не повторишься вновь.

Коментарі: 13

Yukka

Пара

16.05.13, 22:10
катерина ільїна

Ти – гордий лев, я – дика кішка.
Хороша пара ми? – Авжеж!
Бо попри жарти і насмішки
Єство моє хижацьке теж.

Ти – воїн гострих ікл, гарчання,
Я – кігтиків, шипіння ас.
Ми – поєднання незвичайне.
А чи тривке?... Покаже час.

Позаду полювання денне,
В обох трофеїв досхочу.
Ти кажеш – сумував без мене…

А я горнуся, муркочу.

Коментарі: 4

lobo45

***

16.05.13, 20:22

И целого света будет мало

И содрогнется лес от волчьего лая

И смутятся березы от стонов волчицы

Никому не рассказывай, а то позавидуют....

Коментарі: 59

KENT STAR

Бархатная ночь.

16.05.13, 17:21
в избранное, лучшие стихи, на парнасе, стихи о любви

                                          Талию обхватив рукою,
                                          Под месяцем,порою ночной,
                                          Молодой идет с молодою,
                                          Парень с девушкой, майской весной.

                                          Черемухой пахнет с сиренью,
                                          Акация буйно цветет,
                                          Любви подчиняясь виленью ,
                                          Славную речь парнишка ведет.

                                          Ведь подруга его молодая,
                                          Ждет признания милых речей,
                                          Сердечко от слов замирая,
                                          Слезы вызвало из синих очей.

                                           Не запел он ей серенаду,
                                           Не запел и песни Земли,
                                           Попросил себе лишь в награду,
                                           Хоть немножко ответной любви.

                                           Россыпь звезд в бархате ночи,
                                           Звонкой трелью поют соловьи,
                                           Месяц паре той напророчил,
                                           Годы нежной,взаимной любви.

Коментарі: 34

zvezdothet

Интэрпритация по мотивам(СОНЦЕ33 перэклад з украинського)

16.05.13, 00:57
zvezdothet

Весна пригожая венок цветов одела.

Серп месяца запутался в побегах тростника

И над водой реки тумана шаль осела.

Доносится неистовая песня соловья

Тревожным эхом в сердце бьется

И рвется на простор любовь моя

И эхом над рекою отдается,

Струной натянутой звеня.

Кукушка щедро годы раздает

Живи и не дружи с бедою

И я лечу туда,куда душа зовет

Где голос твой звучит,зовет-иди со мною.

Коментарі: 11

Yukka

Мама

15.05.13, 22:28
катерина ільїна

Як тіні вечірні лягали на скло,
І я підійшла до віконної рами –
Побачила образ – високе чоло
І брови, і очі, і обриси… мами.

Якесь невловиме незриме тепло
Війнуло на серце, як ранішній вітер.
Ба, навіть холодне обрамлене тло
Було теплотою тією зігріте.

Сказати словами – та слів тих нема!...
Як скучила я… У душі защеміло,
Але то не біль, не журба, не пітьма,
А щось сокровенне, таємне і миле.

Візьму телефон, наберу, подзвоню…
Та ні… турбувати вночі? – для покути
Напевне вже пізно… я завтра… по дню…

А хочеться так її голос почути…

Коментарі: 5

Про співтовариство

Шукати в архіві

Важливі замітки