Руки поволі, що хочуть те роблять

І  дикі  бажання   поволі   заводять.

Підніметься настрій і все те що нижче,

Ми   щохвилини   стаємо  все  ближче.

Візьму   я   руками   Твої   ягодиці

Звільню Твої ноги, від решток спідниці.

О,  так  мила  Катю, цього Ти чекала.

Сьогодні навмисне трусів не вдягала.

Захоплюєш в руки мій прутень гарячий

Не бійся, хапай – він зовсім не дитячий.

А далі ми будем таїнство робити

І цілий день голі, по хаті  ходити.

Я дам  Тобі пити, вина  мого трішки,

Слідів не лишилось від сірої мишки!

---

...вірш із збірки "Пошло, про любов"

Що ніч є, то глибше

Ти лізеш в болото.

Тут ніц не поробиш,

То   Твоя   робота.

 

Скоріше кінчив би,

Єдина турбота.

Спрацьовуєш губи,

То Твоя робота.

 

Твоє “керівництво”

Жадібна мерзота,

Копійками платить,

Зате    є    робота.

 

Буває    до   горла

Підходить блювота,

Та мусиш терпіти –

Така     то     робота.

 

Під ранок додому.

Ще завтра субота.

Затискуєш    зуби,

То   Твоя   робота.

 

Ось,   поки   Ти  мала,

Мій   пеніс  у  роті.

Цей вірш присвятив я

Твоїй, блін, роботі!

---

...вірш із збірки "Пошло, про любов"

Ох, бля, порнуха – райский сад!

А я, видать, садовник в нём.

После  него,   мне   прямо  в  ад,

Грехи  свои  сжигать огнём!

 

Вот новый день, и снова съемка,

Разнообразней секса ждёт народ.

Мотор!  И,  голозадая   красотка

В    лучах    софитов    предстает.

 

Лимит   фантазий  не  исчерпан.

Границ   для   порно  вовсе  нет!

О, как здесь смотрится невинно

Старинный, доблестный минет!

---

...вірш із збірки "Пошло, про любов"

О, поцелуй  мой  первый!

Такой нежданно звонкий,

Не с кем ни будь, а  с нею -

С   любимою   девчонкой!

 

О, Боже  – это  счастье,

Желанных  губ  касаться.

Любви до исступленья

С  любимой  отдаваться.

 

Сомкнутых век дрожанье

Слиянье юных тел, -

Немое   обещанье,

Вот разума предел.

 

Чуть влажных губ касанье,

В мгновении быстротечном.

Неровное     дыханье . . .

И  мысль  одна  –  о  вечном...

---

...вірш із збірки "Близько серцю моєму"

Носите женщин на  руках.

На пьедестал любви воздвиньте.

И возвышайте их в стихах.

И,   если   можете   –   любите...

 

Они  отплатят Вам с лихвой,

Они   собою   Вас   согреют.

Своею двойственной душой.

Такая роль. Лишь так умеют!

---

...вірш із збірки "Близько серцю моєму"

Я сотні теплих слів

Скажу Тобі, сестричко!

Хай посмішка  осяє

Твоє  миленьке  личко.

 

Я дякую, безмежно

Батькам своїм за Тебе.

Для Тебе обережно,

Дістану  зорі  з   неба.

 

Я хочу щоб  Ти  мала,

Усе,  що забажаєш.

І щоб тривог не знала

Із тим кого кохаєш.

 

За  Тебе  помолюся,

І вип`ю я до дна!

Тебе люблю, Януся,

У мене Ти,  одна.

---

...вірш із збірки "Близько серцю моєму"

За моим окном птицы ласково поют,За моим окном сходит снег, всё зеленет.Два черных санитара ходят по двору.За моим окном весенним ветром веет.И жаль что я это не вижу.Но всё известно мне из книг.Окна не пропустят света.Я вижу мира черно-белый лик!

На столе нацарапано "скука",
Я один в палате на трёх,
Меня мучает только разлука
И в чердцах родных переполох.

Неизвестный диагноз латынью
Мне поставили твёрдой рукой,
А ведь мог же сидеть у камина
И пить чай с родною душой.

Пару пачек, огонь и вода,
Листик, ручка и вся передача,
Что собрали мне быстро друзья
И звонок от бывшей в придачу...

Вот и всё, что взял я с собой,
Как на скорой меня увезли.
А теперь я на скуку войной.
В арсенале моём лишь стихи.

Мені здається, 

що рано руки опускати, 

за те,  що не здійснилося,

себе картати, 

махнути рукою і сказати:- Бувай! 

Цілому світу, стрибнувши за край! 

Я не буду казати, що треба робити, 

бо сам, і досі не знаю як жити, 

мені так здається, я напевно не знаю, 

зв'язок зі-світом, дуже часто втрачаю...

В белом... сарафане...
Ты медлено шла мне на встречу...
И в сердце... моём...
Было пламя - его не залечишь...

И кровь... на руках...
От страсти сжал розу руками...
И слабость... в ногах...
Ты как ведьма убила глазами...

Лодонь... на лодони...
Мы в вальсе кружились ночами...
Я рыдал... но сапсибо тебе...
Я жил лишь одними мечтами...